Висвітлення проблем і завдань сучасного обліку прямих витрат і визначення перспективи його вдосконалення

Дипломна робота на тему:

 

 

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО

1.1. Значення витрат та їх класифікація

1.2. Основні завдання і принципи обліку затрат на виробництво

1.3. Особливості формування собівартості продукції

РОЗДІЛ 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ПРЯМИХ ВИТРАТ

2.1. Облік матеріальних витрат

2.2. Особливості обліку трудових витрат

2.3. Методи обліку затрат на виробництво

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ПРЯМИХ ВИТРАТ

3.1. Аналіз матеріальних витрат

3.2. Аналіз витрат на оплату праці

3.3. Зниження собівартості продукції і підвищення ефективності виробництва

Висновки

Список використаних джерел

 

Управління підприємствами вимагає повної та різнобічної інформації про здійснювані господарські процеси, їх зміст та обсяг, стан та використання матеріально-технічних ресурсів, зобов’язання та фінансові результати діяльності. Від дієвості та оперативності бухгалтерського обілку залежить фінансовий стан господарюючих субєктів, що займаються підприємництвом, а також своєчасність отримання достовірної та повної інформації для прийняття управлінських рішень.

Практика реформування бухгалтерського обліку в Україні свідчить про його постійне удосконалення. Зміни, яких зазнає бухгалтерський облік в сучасних умовах, ускладнюють його сприйняття.

В умовах переходу вітчизняного бухгалтерського обліку на міжнародні стандарти однією з найскладніших ділянок обліку стає облік витрат. Розкриття інформації в обліку про витрати здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318. У бухгалтерському обліку і фінансовій звітності витрати відображаються в момент їх винекнення незалежно від дати салати грошових коштів.

В умовах ринкових відносин облік затрат – є одним з найважливіших інструментів управління даними підприємствами.

Необхідність обліку затрат зростає по мірі того, як ускладнюється господарська діяльність підприємства і зростають потреби у підвищенні рентабельності.

Всі фірми, в тому числі і ВАТ «Ватра», щоб втриматись на сучасному ринку постали перед фактом обов’язкового зниження собівартості продукції і одержання максимального прибутку. Цього можна досягти, якщо ввести суворий контроль і аналізувати чіткий облік прямих затрат, оскільки їх частка в собівартості продукції найважливіша.

Слід зазначити, що прямі витрати – це витрати матеріальних ресурсів, які включаються у собівартість прямим шляхом.

Питома вага їх на ВАТ «Ватра» складає 79-82%. Якщо облік прямих витрат зробити більш оперативним, це дасть можливість впливати на більшу частку витрат, а, отже, зменшувати їх і цим самим збільшувати прибуток.

Метою даної дипломної роботи є висвітлення проблем і завдань сучасного обліку прямих витрат і визначення перспективи його вдосконалення.

Зокрема, в роботі розкриті наступні питання:

завдання і принципи обліку витрат на виробництво;

класифікація затрат за економічними елементами і статтями калькуляції;

обліку матеріальних витрат;

облік трудових витрат;

методи обліку затрат на виробництво;

аналіз матеріальних і трудових витрат;

шляхи зниження собівартості продукції.

Джерелами написання даної роботи послужили: Закон України «Про систему оподаткування», Закон України “Про облік і звітність в Україні”, типове положення з планування, обліку, калькулювання (робіт, послуг) у промисловості, фактичні і планові дані АТ «Ватра».

Методами виконання дипломної роботи були: монографічний, метод проявлення і графічний метод

 

 

 

У відповідності до основних положень про склад витрат виробництва і формування фінансових ресурсів на підприємствах і в організаціях України, затверджених постановою Кабінету міністрів України (КМУ), передбачено групування витрат, що включаються до собівартості продукції за двома ознаками:

а) за економічними елементами;

б) за статтями калькуляції.

Елементи витрат – це відносно однорідний вид витрат, який характеризує використану форму речовини та сил природи.

Витрати, які включаються до собівартості продукції, групуються відповідно до їх економічного змісту за наступними елементами: [20, с. 31]

Матеріальні витрати (за виключенням з собівартості зворотних відходів) ;

Витрати на оплату праці;

Відрахування на соціальні заходи;

Амортизація основних засобів;

Інші витрат, тобто вартість матеріальних ресурсів, які включаються до собівартості продукції за ціною їх придбання для урахування податку на додаткову вартість, за винятком випадків, коли це передбачено законодавчими актами, націнок або надбавок, комісійних винагород, сплачених постачальницькими і зовнішньоекономічними організаціями; вартості послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги, витрат на транспортування, зберігання та доставку, які здійснюються сторонніми організаціями.

Витрати, пов’язані з транспортною доставкою (в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів і персоналу підприємства, включаються до відповідних елементів (втрати на оплату праці, амортизація, матеріальні витрати).

Класифікація витрат на виробництво за елементами, ми вважаємо використовується з метою:

визначення розміру оподаткованого прибутку;

визначення суми національного доходу держави;

планування витрат (складання кошторисів) ;

розрахунок різних економічних показників (матеріальності, трудомісткості, структури витрат на виробництво).

Облік витрат на виробництво за економічними елементами дає змогу визначити, що саме витрачається на виробництво продукції ї на яку суму. За економічними елементами складається кошторис витрат у грошовому вираженні.

Ця класифікація дає відповідь