Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вивчення мотивів вибору і ставлення учнів та їх батьків до профілю трудового навчання "Бісерування"

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
УДК 37. 04+ 371. 214
                                                                                                                                      С. БОРИСОВА
 
ВИВЧЕННЯ МОТИВІВ ВИБОРУ І СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ ДО ПРОФІЛЮ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ "БІСЕРУВАННЯ"
 
Головна особливість освітнього процесу полягає в тому, що постає проблема вибору як профілю навчання в старшій школі, так і профілю певного навчального предмету не тільки перед вчителем, а і перед учнями та їх батьками.
Профілі на вибір мають принципові відмінності від факультативних дисциплін, оскільки є обов'язковими для кожного учня. Державними освітніми стандартами не регламентується їхня кількість і обсяг, так само як і їхнє найменування, структура і зміст. Важливо тільки те, щоб загальний обсяг усіх профілів на вибір відповідав стандарту галузі, а для забезпечення можливості дійсного вибору рекомендується пропонувати не менш двох профілів. Це дозволяє, з одного боку, надати учню самостійність у більш глибокому задоволенні творчих запитів і, з іншого, – керувати якістю підготовки шляхом обґрунтованих і методично доцільних рекомендацій.
До цього часу серйозного досвіду організації навчального процесу по вивченню профілів на вибір учнів та батьків у загальноосвітніх закладах поки ще не накопичено. Існують різні точки зору і різні шляхи реалізації. Здається, одним з найбільш ефективних підходів може бути рейтингова система, суть якої вбачається в наступному (на прикладі трудового навчання) :
  • визнання строго фіксованого обсягу, що виділяється на профіль (в конкретному обсязі годин),
  • регламентація номенклатури профілів, що входять у трудове навчання, державними стандартами з обліком окремих професійних особливостей підготовки фахівців;
  • ранжирування всіх профілів трудового навчання за двома ознаками: складності вивчення і бажанню вибрати профіль учительським колективом школи, учнями та батьками.
Попереднє опитування батьків та учнів стосувалося причин вибору профілю навчання в старшій школі. Опитування проводилося з тими батьками та учнями, які обрали загальноосвітній, гуманітарний або художньо-естетичний профіль, оскільки саме за цими профілями учні мали можливість обрати профіль трудового навчання „Бісерування». Аналіз результатів опитування учнів показує наступне:
Зазначені профілі були обрані через уявну простоту навчання у порівнянні з іншими профілями (природничим або фізико-математичним), при підготовці до занять не треба буде перевантажуватися. А якщо необхідні будуть поглиблені знання з якогось певного навчального предмету, то „існує багато підготовчих курсів, якщо треба буде, то піду готуватися, все одно більшість учнів так робить, за яким би профілем не навчався».
Загальноосвітній профіль обирали також з причини можливості подальшого вступу до вузів різного спрямування, тобто підготовка за цим профілем дає можливість тому учню, який не вступив до вузу гуманітарного спрямування, скласти іспити до економічного (туристичного, аграрного) і навпаки.
Відсутність складних, дисциплін, пов'язаних з точними науками дасть можливість учням отримати кращі оцінки в атестаті, чого не було би при навчанні за іншим профілем. „Якщо я не розумію інтеграли, це не повинно стати на заваді отримати мені професію вихователя дитячого садка, а отримувати низькі оцінки в атестаті не хочу».
Існували відповіді, за якими ми не могли чітко з'ясувати причини навчання учнів у класах певного профілю. Формулювання відповіді було узагальненим і при додаткових питаннях учням складно було пояснити власну позицію (Я тут буду навчатися, щоб стати освіченим; для того, щоб досягнути мети).
В процесі обговорення дітей з батьками вибір профілю пояснювали загальною зацікавленістю дитиною працею гуманітарного спрямування, здібністю до творчості. „Дитині треба дати можливість випробувати себе на цьому те-рені. Поки вона не спробує цим займатися серйозно – не зрозуміє, на що вона здібна, це її напрям чи вона помиляється». Вдале навчання приведе до подальшого вступу до навчального закладу за обраним напрямком.
Найбільший інтерес для поглибленого вивчення учнів мають економіка, психологія і правознавство, що пояснюється на наш погляд, сучасними тенденціями розвитку суспільства.
На запитання про ставлення учнів до вивчення в старшій школі предмету „Трудове навчання», то практично більшість учнів віднесли трудове навчання до не складних для вивчення курсів і тому нічого немає поганого, якщо і надалі цей предмет буде вивчатися.
При ознайомленні учнів із сучасною можливістю обирати профілі предмету (ми вели мову про профілі з трудового навчання) та після розгляду варіантів профілів навчання учні висловили позитивне ставлення до профілю „Бісерування».
Далі в дослідженні батькам та учням ми запропонували висловити свою думку про бажання/небажання навчатися за профілем трудового навчання „Бісерування». Опитування проводилось у два етапи (до початку навчального року і після закінчення першого навчального року). В опитування взяли участь батьки та учні 6 (10) -А класу Першої української гімназії м. Краматорська (ними був обраний гуманітарний профіль навчання) та 10-А класу ЗОШ №2 м. Красний Лиман (ними був обраний загальноосвітній профіль). До початку навчання було проведено стандартизоване опитування. Сформульовані питання виглядали наступним чином. Фіксували результати ставлення позитивні (+), негативні (-) та у випадку, коли людина не могла або не бажала висловлювати свого ставлення у відповідному місці бланку не ставилось ніяких позначок. Питання наведені в табл. 1.
 
Таблиця 1
  
До початку навчання були отримані такі відповіді дітей: з 24 учнів навчатися за профілем бісерування висловили бажання 22 учні, що склало 91, 67%. Зацікавлення висловило 91, 67% учнів. Складним цей профіль визнало 2 учня, що склало 8, 33%. 79, 17% учнів висловили думку, що кількість годин передбачена програмою є достатньою.
Після року навчання за програмою трудового навчання за профілем „Бісерування» відбулося ще одне опитування учнів за тими самим питаннями. Ми відзначили, що відбулися деякі зміни. Так, за продовження навчання за цим профілем висловилося 95, 83%. Зацікавлення висловило 100% учнів. Розбіжність пояснюється тим, що один з учнів висловився про те, що профіль йому цікавий, але треба готуватися до вступу у вищий навчальний заклад і тому було б корисним щось пов'язане із економікою. 29, 17% визнали, що цей профіль складний, в той час як на початку навчання тільки 8, 33% вважали його таким. Це пояснюється тим, що учні ще схильні завищувати свої знання і уміння, і що тільки без посередньої практики змогли дати більш об'єктивну оцінку. Таким чином з боку учнів отримана позитивна оцінка програми.
Звернемось до ставлення батьків до профілю навчання. До початку навчання в процесі опитування були отримані наступні результати. 100% батьків висловили бажання, щоб їх діти навчалися за цим профілем. 29, 17% батьків висловили зацікавлення цим профілем, 4, 17% не висловили зацікавлення, інші утрималися від відповіді. Щодо складності профілю 20, 83% батьків висловили думку, що цей профіль досить складний. Щодо кількості годин 45, 83% батьків висловили свою думку, що кількість годин достатня, а інші утрималися від відповіді. Це показує, що програма певним чином зацікавила батьків.
Після року навчання ми провели опитування батьків ще раз. Після року навчання за профілем „Бісерування» 100% батьків висловили бажання, щоб їх діти і далі навчалися за цим профілем. 37, 5% батьків висловили зацікавлення цим профілем, бо побачили позитивні зміни у поведінці дітей і ставленні до занять з трудового навчання, інші утрималися від відповіді. Щодо складності профілю 16, 67% батьків висловили думку, що цей профіль досить складний, 66, 67% вважають що це посильний профіль для дітей. 37, 5% батьків вважають, що кількість годин, виділених на навчання, достатня, а 25% вважають, що бажано збільшити кількість годин на трудове навчання, інші ж утрималися від відповіді.
Зауважимо, що більшість батьків висловлювалась за те, щоб діти під час навчання в старших класах школи могли отримати якусь професію. Це дозволяє зробити нам висновок, що програма з трудового навчання за профілем „Бісерування» [1], яка пропонується для вивчення в старших класах загальноосвітньої школи, має певний інтерес як для учнів, так і для батьків.
 
ЛІТЕРАТУРА:
 
1. Програма трудового навчання для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів за профілем „Бісерування»: Авт. – укл. С. В. Борисова. – К., 2003. – 24с.
 
 
Фото Капча