Взаємодія мікроорганізмів кореневої зони ярого ячменю з біоагентами мікробних препаратів

Mucor circinelloides van Tiegh. 4, 0/100 4, 7/100 --

M. hiemalis Wehmer 2, 0/30 1, 8/80 --

Penicillium cinereo-atrum Chalabuda 0, 5/25 0, 2/10 --

P. corylophylum Dierсkx 0, 5/25 0, 2/10 --

P. cremeo-griseum Chalabuda 4, 0/100 1, 8/100 --

P. aurantiogriseum Dierckx var. aurantiogriseum 0, 5/20 1, 8/70 --

P. funiculosum Thom 6, 5/100 2, 5/100 9, 7/100

P. glandicola (Oudemans) Seifert et Samson 0, 7/25 0, 4/25 --

P. kurssanovii Chalabuda 0, 5/20 0, 5/25 --

P. lanosum Westl. 2, 0/30 1, 8/65 2, 4/30

P. janczewskii Zaleski 2, 0/30 0, 4/30 --

P. puberullum Bain. 0, 2/10 0, 3/10 --

P. purpurogenum Stoll 0, 2/10 0, 3/10 9, 7/25

P. restrictum Gilman et Abbott 3, 0/60 0, 2/10 --

P. rugulosum Thom 0, 2/10 0, 5/20 --

P. steckii Zaleski 0, 4/10 0, 2/10 2, 4/15

P. brevicompactum Dierckx 0, 3/10 0, 9/25 --

P. tardum Thom 0, 2/10 0, 4/20 --

P. variabile Sopp 0, 7/25 0, 2/20 --

P. varians Smith 0, 2/10 2, 0/50 --

Phialophora malorum (Kidd et Beaum.) Mc Colloch 1, 0/20 0, 1/10 --

Rhizopus stolonifer (Ehrenberg: Fries) Vuillemin var. stolonifer 2. 0/60 3, 8/80 --

Trichoderma koningii: Oudem. 6, 4/60 0, 2/20 --

T. viride Persoon: Fries 7, 3/80 0, 9/35 --

T. polysporum (Link et Pers.) Rifai 5, 5/30 0, 2/20 --

Torula expansa Pers. -- -- 7, 7/75

Примітка. «--» – вид не виявлений.

 

Видова різноманітність і частота зустрічальності мікроскопічних грибів ризоплани ячменю відрізняються від грунту міжрядь і ризосфери. З поверхні коренів виділено набагато менше видів грибів (всього 11, в ризосфері – 38). Характерними для ризоплани ярого ячменю є Bipolaris sorokiniana, Fusarium culmorum, F. oxysporum, F. oxysporum var. orthoceras, які належать до широко поширених збудників кореневих гнилей як даної культури, так і багатьох інших.

Виявлені мікроміцети, які домінували в грунті міжрядь, ризосфери та ризоплані. Найбільш поширеними серед них були Fusarium culmorum, F. oxysporum, F. oxysporum var. orthoceras, Penicillium funiculosum.

Угруповання мікроміцетів грунту міжрядь і кореневої зони ярого ячменю були охарактеризовані на основі кількісних екологічних критеріїв. Коефіцієнти подібності Серенсона між мікобіотою грунту міжрядь і ризоплани ярого ячменю, а також ризосфери і ризоплани становили 40 відсотків. Значення індексів різноманітності і вирівняності для угруповань мікроміцетів лучно-чорноземного вилугуваного грунту кореневої зони ярого ячменю свідчать про більш високе видове різноманіття мікроміцетів грунту міжрядь і ризосфери в порівнянні з ризопланою рослин. Індекси різноманітності Шеннона для мікобіоти грунту міжрядь, ризосфери та ризоплани складали відповідно 3, 19; 2, 93 і 2, 22, а індекси вирівняності Шеннона – 0, 87; 0, 80 і 0, 92.

Необхідною умовою ефективного використання хетоміка як засобу захисту рослин від збудників кореневих хвороб є вияснення взаємодії між сапротрофними і фітопатогенними грибами, що заселяють даний грунт, з біоагентом препарату.

Проведеними дослідженнями встановлено (рис. 1), що активність C. сochliodes 3250, визначена методом зустрічних культур, була досить високою щодо більшості вивчених сапротрофних і фітопатогенних грибів.

 

Рис. 1. Антагоністична активність C. cochliodes 3250: Вид грибів: 1 – Acremonium charticola, 2 – A. kiliense, 3 – Aureobasidium pullulans, 4 – Bipolaris sorokiniana, 5 – Fusarium culmorum, 6 – F. heterosporum, 7 – F. oxysporum, 8 – F. oxysporum var. orthoceras, 9 – F. solani, 10 – F. sporotrichiella var. poae, 11 – Gliocladium roseum, 12 – G. zaleskii, 13 – Mortierella alpina, 14 – Mucor circinelloides, 15 – M. hiemalis, 16 – Penicillium cinereo-atrum, 17 – P. corylophylum, 18 – P. cremeo-griseum, 19 – P. aurantiogriseum var. aurantiogriseum, 20 – P. funiculosum, 21 – P. glandicola, 22 – P. kurssanovii, 23 – P. lanosum, 24 – P. janczewskii, 25 – P. puberulum, 26 – P. purpurogenum, 27 – P. restrictum, 28 – P. rugulosum, 29 – P. steckii, 30 – P. brevi-compactum, 31 – P. tardum, 32 – P. variabile, 33 – P. varians, 34 – Phialophora malorum, 35 – Rhizopus stolonifer var. stolonifer, 36 – Trichoderma koningii, 37 – T. viride, 38 – T. polysporum, 39 – Torula expansa.

 

При контакті з ними антагоніст обростав колонію гриба, що пригнічувався, або ж продовжував рости зверху колонії з тією ж швидкістю. Це відповідає високим балам (4 і 5) облікової шкали, що використовувалась для визначення індексу антагонізма. Найбільш високу антифунгальну активність C. сochliodes 3250 виявляв щодо фітопатогенних грибів, а саме: B. sorokiniana, F. culmorum, F. oxysporum, F. oxysporum var. orthoceras, які домінували в ризоплані ярого ячменю.

Таким чином, результати проведених досліджень свідчать, що штам гриба-антагоніста C. cochliodes 3250, на основі якого створено препарат хетомік для захисту рослин від збудників кореневих хвороб, виявляє високу антагоністичну активність щодо сапротрофних і, особливо, фітопатогенних грибів, які заселяють лучно-чорноземний вилугуваний грунт в кореневій зоні ярого ячменю. Тому використання хетоміка як