Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Ядерна загроза та основні заходи щодо проведення навчання з цивільної оборони серед населення

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Ядерна загроза
2. Основні заходи щодо проведення навчання з цивільної оборони серед населення
3. Хімічна зброя
4. Соціально-політичні конфлікти
Список використаної літератури
 
1. Ядерна загроза
 
Ядерною зброєю називають зброю, уражаюча дія якої базується на використанні енергії, що виділяється у виді вибуху при ядерних перетвореннях.
До ядерних боєприпасів належать оснащені ядерними зарядами бойові частини ракет, авіаційні бомби, артилерійські снаряди, ядерні фугаси. Пристрої, які використовуються для здійснення вибухового процесу і звільнення ядерної енергії, називаються ядерними зарядами.
За характером вибухових реакцій вони поділяються на три основні види. Заряди, уражаюча дія котрих базується на використанні енергії ділення ядер радіоактивних речовин, називаються ядерними. Ядерні заряди, які базуються на енергії реакцій «ділення-синтез», «ділення-синтез-ділення», називаються термоядерними. Ядерні боєприпаси з підвищеним виходом нейтронного потоку в складі проникаючої радіації називають нейтронними.
Потужність ядерних боєприпасів визначається загальною кількістю звільненої при ядерному вибусі енергії. На озброєнні армій ядерних держав ядерні боєприпаси мають потужність від декількох тонн до десятків мегатонн. В залежності від розташування центру вибуху по відношенню до поверхні землі (води), фізичних процесів, які супроводжують вибух, середовища, в якому його проведено, розрізняють наземний, надводний, повітряний, висотний, підземний, підводний ядерний вибух.
При вибусі ядерного боєприпасу утворюються такі уражаючі фактори: ударна повітряна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне зараження місцевості і електромагнітний імпульс. При вибусі ядерного боєприпасу за мільйонні долі секунди виділяється величезна кількість енергії. Температура в зоні проходження реакції підвищується до декількох мільйонів градусів, а максимальний тиск досягає мільярдів атмосфер. Високі температура і тиск утворюють потужну ударну повітряну хвилю. Разом з ударною повітряною хвилею виникає світлове випромінювання і проникаюча радіація, яка складається із потоку нейтронів і гама-квантів. Хмара ядерного вибуху включає в себе дуже велику кількість радіоактивних речовин. По шляху руху цієї хмари радіоактивні речовини випадають на землю, внаслідок чого виникає радіоактивне зараження місцевості, об'єктів, повітря. Нерівномірний рух електричних зарядів в повітрі, виникаючи під дією іонізуючих випромінювань, викликає великої потужності електромагнітний імпульс.
У випадку ядерної загрози або викиду в атмосферу радіоактивних речовин можливі такі види радіоактивного впливу на населення:
зовнішнє опромінення при проходженні радіоактивної хмари;
внутрішнє опромінення при вдиханні радіоактивних аерозолів (інгаляційна небезпека) ;
контактне опромінення внаслідок радіоактивного забруднення шкіри і одягу;
зовнішнє опромінення, зумовлене радіоактивним забрудненням поверхні землі, будівель, споруд та ін. ;
внутрішнє опромінення при використанні забруднених продуктів харчування і води.
Розрахункові дані та результати прямих вимірювань рівня радіації і дози опромінення мають бути основою для вжиття заходів захисту населення від зовнішнього і внутрішнього опромінення, в тім числі й профілактичне застосування стабільного йоду.
Основою розробки заходів захисту населення в умовах радіоактивного забруднення при ядерній аварії є рекомендації Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), а також норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).
Враховуючи рівень радіації, а також прогноз можливих аварійних викидів радіоактивних речовин та метеорологічні дані, приймається рішення про проведення таких термінових і невідкладних заходів захисту в умовах ранньої фази радіаційної аварії:
укриття населення;
обмеження перебування населення на відкритій місцевості;
евакуація у разі загрози здоров'ю;
проведення йодової профілактики;
тимчасова заборона вживання продуктів харчування і води із зони радіоактивного забруднення.
Крім цих заходів у період ранньої і пізньої фази проводяться довгострокові заходи:
тимчасове відселення;
евакуація – переселення на постійне місце проживання;
обмеження вживання води і продуктів харчування забруднених радіоактивними речовинами;
заходи захисту при виробництві продукції тваринництва, рослинництва і лісогосподарської діяльності;
дезактивація території і будівель;
інші заходи: гідрологічні, протиповіневі, обмеження лісокористування, полювання, рибної ловлі, перебування у полі при проведенні сільсько-господарських робіт.
Критерієм для прийняття рішення про заходи захисту населення на ранній і середніх фазах після аварії є дози зовнішнього і внутрішнього опромінення (табл. 1) з установленими двома рівнями радіаційного впливу – нижнім і верхнім – згідно з рекомендацією МАГАТЕ і НРБУ-97.
 
Таблиця 1
Критерії для прийняття рішень на ранній фазі розвитку аварії
Захисні заходи Дозові критерії (прогнозована доза за перші 10 діб), мЗв
Все тіло Окремі органи (легені, щитовидна залоза, шкіра) 
Нижній рівень Верхній рівень Нижній
рівень Верхній рівень
Укриття, захист органів
дихання і шкіри 5 50 50 500
Йодова профілактика:
дорослі - - 50 500
діти, вагітні жінки - - 50 250
Евакуація:
дорослі
діти, вагітні жінки 50 10 500
50 500
200 5000
500
 
При прогнозованому опроміненні, що не перевершує нижнього рівня, заходи, перелічені в табл. 1 і 2, не проводяться. Якщо прогнозоване опромінення перевищує нижній рівень, але не досягає верхнього рівня, то проведення вказаних заходів може бути відкладене.
Якщо прогнозоване опромінення досягає або перевищує верхній рівень, то обов'язково необхідно проводити заходи, наведені в табл. 1, 1, навіть якщо вони пов'язані з порушенням нормальної життєдіяльності населення і об'єктів.
 
Таблиця 2
Критерії для прийняття рішення на середній фазі розвитку аварії
Заходи захисту Дозові
Фото Капча