Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Як жили і воювали козаки

Предмет: 
Тип роботи: 
Педагогічний досвід
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЯК ЖИЛИ І ВОЮВАЛИ КОЗАКИ
 
(Історичний вечір для учнів 8-10 класів)
 
Мета:розширити знання учнів про життя запорозького
козацтва; виховувати повагу до героїки наших предків,
любов до рідного краю.
 
Девіз:«Козацькому роду нема переводу!»
 
Вечір проходить в актовому залі школи. Хлопчики одягнені у козацький одяг, а дівчатка - в український національний.
 
І частина
 
Вчитель:
З давніх-давен людям відомо: «Дерево життя - це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок - символ минулого, другий - сучасного, третій - майбутнього». Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить про те, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний зв'язок «трьох листочків». Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба знати минуле свого народу, його історію.
Оскільки в героїчному найбільше виявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант, то такі сторінки історії особливо хвилюють і наповнюють нас гордістю. У минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорозька Січ. Це про неї Гоголь писав: «Так ось вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді і дужі, як леви! Ось звідки розливається воля козацтва на всю Україну!»
Я запрошую усіх побувати у XVІ-ХVШ ст. і зайти до козацьких куренів, погомоніти з козаками. Спробуйте на хвилину замислитись над змістом слова «козак». Що пробуджує у вашій уяві це слово?
 
1 учень:
У нашій уяві спалахує образ сильних, мужніх і відданих рідній землі людей. Ми чули про них із козацьких пісень, уявляємо їх за картиною Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» та за мультфільмом про пригоди трьох козаків-побратимів.
 
Дати можливість бажаючим висловитись.
 
Вчитель:
Нам дуже хотілося б, аби ваші знання про козаків - вільних синів народу - стали повнішими, щоб ви відкрили для себе зміст їхніх заповітів і джерела мужності.
 
Перша розповідь: Де і як жили запорозькі козаки?
 
1 учень:
Прибуваючи до безмежного степу, козаки селилися понад Дніпром та Південним Бугом. Особливо їх приваблював Дніпро-священна і заповітна ріка, оспівана в думах та переказах. Наші предки слов'яни називали Дніпро Славутою, тобто слов'янською рікою, хоча в слові тому крилося, може, і інше: славна ріка. Козаки любовно називали Дніпро своїм братом, а лоцмани - козацьким шляхом. Унікальною особливістю ріки були її знамениті пороги -пасма кам'яних скель, що височіли над водою до 5 метрів і майже суцільною масою перекривали ріку. Січ і стала називатися «запорозькою», бо була за порогами.
 
2 учень:
Нижче Хортиці Дніпро широко розливався, вбирав у себе великі і малі річки, сам розгалужувався на рукави, утворюючи численні острівці. То було справжнє царство плавнів. Козаки дуже любили цю місцину і називали її Великим Лугом. Великий Луг, як і дніпровські острови, давав козакам надійний прихисток від ворогів. Недаремно народилося прислів'я: «Січ - мати, а Великий Луг - батько, отам треба умирати».
 
Звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий», показуються слайди з видами Дніпра, острова Хортиці, козацьких кошів, Великого Лугу.
 
3 учень:
Великий Луг знаходився у серці козацьких земель, там було все, що було потрібно для життя: м'який клімат, родючі землі, зелений океан степових рослин, переповнені рибою озера та річки.
Зі спогадів очевидців: «Поверхня землі настільки родюча, що зорана лише раз парою волів, вона дає найвищі врожаї. Навіть необроблена земля дає рослини, що годують людей. Диких звірів -зубрів, диких коней, оленів -таке багатство, що на них полюють заради шкіри, а з м'яса їдять найкращі шматки. Птахів така сила, що навесні хлопці відправляються за ними і назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів, лебедів».
 
Друга розповідь: Розпорядок дня на Січі.
 
1 учень:
Козаки кожного куреня за загальним сигналом вставали до схід сонця та йшли на річку купатися, незважаючи на пору року. Після цього сідали за стіл у курені снідати. На сніданок подавалася соломаха - житнє борошно, зварене у воді й засмажене олією. За звичаєм, осавул, суддя та інша військова старшина їли теж з козаками, а кухар їв стоячи. Після сніданку всі йшли на заутреню молитву до січової церкви, потім прали одяг, лагодили зброю, човни, укріплення. Козаки вправлялись на конях, змагалися у стрільбі, фехтуванні, доланні рівчаків та перешкод, билися на шаблях до «першої крові». Часто змагалися цілими куренями. У січовій школі в цей час молодих козаків навчали письму, церковному читанню, хоровому співу, музиці, танцям.
 
Виконується танець гопак.
 
2 учень:
Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом козаки йшли обідати. На обід подавалися: тетер, зварене пшоно або житнє борошно на квасі, варена або печена риба, пиво і брага, галушки, юшка з риби, що називалася щербою, куліш із салом, баранина, дичина. Після обіду співали пісні, думи; слухали розповіді і гру кобзарів.
 
Фото Капча