Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Явище модуляції у музичному мистецтві

Предмет: 
Тип роботи: 
Повідомлення до семінарського заняття
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ПЛАН
1. Вступна частина
2. Поняття модуляції в музичному мистецтві
3. Види модуляції.
4. Практичні вправи з ладової модуляції
5. Індивідуальне домашнє завдання
 

1. Вступна частина

Починаючи з Цензорина («Die die natali», 238 г. н. е.) в античності (у Августина, Боеція, Кассіодора тощо) і на протягом усього Середньовіччя (починаючи з трактатів каролінзького відродження, IX ст.), аж до XVI століття (в Німеччині і пізніше) поняття мелодії було «арифметичним», діаметрально протилежним тому лірико-емоційному уявленню, яке встановилося в епоху Нового часу. Сама музика визначалася як наука (техніка, мистецтво) правильної розмірності (musica est scientia [vel ars] bene modulandi). Латинські слова modulatio/modulari, імовірно, були перекладами грецьких слів μελῳδία/μελῳδεῖν. На відміну від дієслова «співати» (ἀείδω, форма ᾄδω) «мелодіювати» означала співати дискретними інтервалами, «переступаючи через проміжки між висотами, зупиняючись ж на самих висотах і озвучуючи тільки їх, це і називається "співати" (μελῳδεῖν), тобто рухатися інтервальним рухом» (Аристоксен).

Мелодія, яка розуміється як упорядковане розгортання в часі музичних інтервалів (тобто зчисленних і дискретних звуків), і є модуляцією у первісному й історично найбільш значущому сенсі цього слова.

Поширений у XVII і XVIII століттях термін musica modulatoria означав мистецтво (техніку) музичного виконавства, вокального або інструментального. Значення modulari у музичному виконавстві маргінально з'являлися вже в Середні століття у зв'язку з нестрогим уживанням слова в значенні «співати» (вокальну музику) або «виконувати» (музику на музичному інструменті).

У пізньому значенні модуляція - це перехід з однієї мажорній або мінорній тональності в іншу, мажорну або мінорну, тональність. У цьому значенні термін «модуляція» вперше вжив Олександр Малколм у трактаті «A Treatise of Musick». У вживанні Малколма «модуляція» синонімічна «відхиленню», і стосується будь-якої тимчасової зміни тональності. У Німеччині терміни відхилення (Ausweichung) і модуляція (Modulation) вживалися як синоніми до середини XIX століття. Нинішнє слововживання остаточно закріпилося в роботах Г. Рімана і в цьому значенні потрапив у радянське музикознавство.

2. Поняття модуляції в музичному мистецтві

Модуляцією в музиці називають зміну тональності зі зсувом тоніки (тональна модуляція). У звичайній функціональній модуляції акорд, який є посередником, змінює свою функцію при появі гармонійного звороту, характерного для нової тональності. Вирішального значення набуває модулюючий акорд з відповідною альтерацією.

Особливий вигляд функціональної модуляції — енгармонічна модуляція, у якій акорд, який є посередником, виявляється загальним для обох тональності завдяки енгармонічному переосмисленню його структури. Така модуляція легко зв'язує віддалену тональність і часто справляє враження несподіваного крутого модуляційного повороту.

Велике значення в модуляції мають мелодійні зв'язки акордів, природне ведення голосу. Вони можуть грати провідну роль в модуляції, відсуваючи на задній план функціональні зв'язки акордів і навіть зовсім їх замінюючи. Така мелодіко-гармонійна модуляція без загального акорду найбільш характерна при безпосередньому переході у віддалену тональність, у якій сполучною ланкою служить лише модулюючий акорд. У одноголосному (або октавному) русі зустрічається мелодійна модуляція (безгармонійна), яка може переходити і в дуже віддалену тональність.

Модуляція без підготовки, з безпосереднім затвердженням нової тоніки, називається зміщенням тональності. Вона, зазвичай, застосовується при переході до нового розділу форми, проте зрідка зустрічається і всередині побудови.

Від тональної модуляції відрізняється ладова модуляція, у якій без зсуву тоніки відбувається лише зміна нахилу ладу в однойменній тональності.

3. Види модуляції.

Існує декілька різновидів модуляції:

1. Досконала тональна модуляція здебільшого завершує музичний твір, його частину, період, речення, фразу. Її підготовляють завчасним введенням у попередню тональність елементів наступної тональності.

2. При недосконалій тональній модуляції основна тональність змінюється в середині періоду або фрази музичного твору без закріплення в новій тональності (те ж саме, що відхилення).

3. Раптова модуляція — непідготовлена зміна однієї тональності іншою, що здійснюється через домінантову функцію наступної тональності. Перехід з однієї тональності в іншу без будь-якої попередньої підготовки називається зіставленням тональностей.

4. Ладова модуляція — перехід в однойменну тональність іншого ладового нахилу.

5. Енгармонійна модуляція — перехід у нову тональність шляхом енгармонічної заміни звуків або вигляду останнього акорду основної тональності.

4. Практичні вправи з ладової модуляції

1. Інтонаційні вправи:

  • гами мажору і мінору з хроматизацією;
  • мажорні і мінорні побудови зі зміною ладового нахилу в різних видах кадансів та в гармонічних зворотах;
  • мелодичні модуляції в поліфонічному двоголоссі;
  • чотириголосні модуляційні побудови.

2. Сольфеджування:

  • одно- та багатоголосні вправи з підручників розділу „Музика ХХ століття”;
  • приклади з хорової та поліфонічної музики з ладовою та мелодичною модуляцією;
  • романси і пісні з ладовою та мелодичною модуляцією.

3. Слуховий аналіз:

  • модуляційні побудови в монодійному і поліфонічному складі;
  • ладова модуляція у фрагментах з класичної музики;
  • акордові послідовності з мелодико-гармонічною та ладовою модуляцією;

4. Музичний диктант: чотириголосний з ладовою чи мелодико-гармонічною модуляцією.

5. Індивідуальне домашнє завдання:

1. Інтонаційні вправи:

  • гами мажору і мінору з ладовою альтерацією; хроматична гама;
  • мажорні і мінорі побудови зі зміною ладового нахилу в кадансах;
  • мелодичні модуляції в поліфонічному двоголоссі;
  • чотириголосні модуляційні побудови в інтонуванні по горизонталі та вертикалі.

2. Сольфеджування:

  • одно- та багатоголосні вправи з підручників, включаючи чотириголосні вправи з підручника Б. Алєксєєва „Гармонічне сольфеджіо”; зробити аналіз тонального плану;
  • приклади з хорової та поліфонічної музики з ладовою та мелодичною модуляцією.

3. У музичних творах знайти приклади використання мелодико-гармо-нічних модуляцій. Виписати акорди, інтонувати.

4. Скласти мелодію з ладовою та мелодичною модуляцією.

Список використаних джерел:

  1. Дубовский И. Учебник гармонии / И. Дубовский, С. Евсеев, И. Способин, В. Соколов. - М.: Музыка, 1985. - 477 с.
  2. Лемішко М. М. Гармонія : навч. посіб. Ч. 1. Діатоніка / М. М. Лемішко; Львів. держ. муз. акад. ім. М.В.Лисенка. - 2-ге вид., доповн. - Вінниця: Нова кн., 2010. - 224 c.
  3. Побережна Г. І. Загальна теорія музики: підруч. для студ. муз.-пед. спец. вищ. пед. навч. закл. / Г. І. Побережна, Т. В. Щериця. - К.: Вища шк., 2004. - 304 c.
  4. Тюлин Ю. Теоретические основы гармонии: учеб. пос. для теоретико-композиторских факультетов консерватории / Ю. Тюлин, Н. Привано. - М.: Музыка, 1965. - 276 с.
  5. Холопов Ю. Гармония: программа-конспект специального курса для историко-теоретических факультетов музыкальных вузов: учеб. пос. для педагогов и студентов по специальности «Музыковедение» / Ю. Холопов. - М.: Метод. каб. Мин. культуры СССР, 1987. - 119 с.
Фото Капча