Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Єврорегіон Слобожанщина

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Реферат на тему:
«Єврорегіон Слобожанщина»
 
Єврорегіон «Слобожанщина» – єврорегіон на північному сході України і південному заході Росії, створений 7 листопада 2003 як форма міжнародної інтеграції, заснована на тісному співробітництві територіальних утворень, розташованих у прикордонних районах сусідніх держав Європи.
Створено в Харкові керівниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Харківської та Бєлгородської областей України та Російської Федерації відповідно як вища форма прикордонного співробітництва з метою гармонізації взаємодії сторін для реалізації основних соціально-економічних функцій пограниччя, усунення зайвих бар'єрів для контактів населення, залучення інновацій та інвестицій для стабілізації та зростання економіки, активізації міжрегіонального економічного співробітництва. Територіально охоплює Білгородську область Російської Федерації і Харківську область України. На території єврорегіону проживає 4, 3 млн осіб.
Ідея створення першого українсько-російського єврорегіону «Слобожанщина» вперше висловлена і обгрунтована в 1997 році вченими Харківського державного університету (ХДУ) А. П. Голіковим і П. А. Чорномазом в статті «Єврорегіон» Слобожанщина «як форма транскордонного співробітництва суміжних областей України та Росії «в журналі» Регіон: Проблеми і перспективи «. З ініціативи вчених ХДУ створення єврорегіону «Слобожанщина» було внесено в заходи Регіональної комплексної програми соціально-економічного розвитку Харківської області до 2010 року, затвердженої 20 серпня 1999 рішенням сесії Харківської обласної ради.
В результаті першими активність в українсько-російському транскордонному співробітництві проявили адміністрації Харківської та Бєлгородської областей. 22 березня 2002 вони звернулися до президентів України і Росії з проханням дати відповідні доручення урядам щодо активізації двосторонніх консультацій між Міністерствами закордонних справ обох країн, метою яких було б підписання «Угоди про спрощення митного і прикордонного режимів для забезпечення першочергових потреб жителів прикордонних районів Харківської та Бєлгородської областей «. Здійснилася ця ініціатива 21 квітня 2006 в Москві, де було підписано відповідну міжурядову угоду, яка стосувалася прикордонних районів всього українсько-російського прикордоння В її розвиток 18 жовтня 2011 в Донецьку в ході Другого російсько-українського міжрегіонального економічного форуму підписано нову «Угода між Урядом Російської Федерації і Кабінетом Міністрів України про порядок перетину російсько-українського державного кордону жителями прикордонних регіонів Російської Федерації та України». Воно передбачає поширення спрощеного режиму перетину російсько-українського державного кордону на мешканців прикордонних регіонів, зокрема, Бєлгородської та Харківської областей в цілому, тобто жителів усього єврорегіону «Слобожанщина», а не тільки прикордонних районів. 22 лютого 2012 Верховна Рада України прийняла Закон «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації». З російського боку угода набуває чинності без ратифікації.
Згідно зі статутом єврорегіону «Слобожанщина», його керівним органом є Рада єврорегіону «Слобожанщина», проте реально питання співпраці довгий час вирішувалися в ході двосторонніх зустрічей керівників Харківської та Бєлгородської областей. 13 вересня 2011 в Харкові відбулося перше засідання Ради єврорегіону «Слобожанщина».
Рада Єврорегіону «Слобожанщина».
Від Харківської області (Україна) :
Добкін Михайло Маркович – голова Харківської обласної державної адміністрації, співголова Ради Єврорегіону
Сапронов Юрій Анатолійович – заступник голови обласної державної адміністрації, заступник голови Ради Єврорегіону
Педешко Анатолій Іванович -начальник Головного управління зовнішньоекономічних зв'язків та міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації
Криничанський Володимир Іванович – голова Великобурлуцької районної державної адміністрації
Панов Віталій Володимирович – голова Вовчанської районної державної адміністрації
Радьков Сергій Миколайович – голова Дворічанської районної державної адміністрації
Кацуба Володимир Михайлович – голова Дергачівської районної державної адміністрації
Горішній Ігор Іванович – голова Золочівської районної державної адміністрації
Збукар Віталій Павлович – голова Харківської районної державної адміністрації
Від Бєлгородської області (Російська Федерація) :
Савченко Євген Степанович – губернатор Бєлгородської області, співголова Ради Єврорегіону
Левченко Олександр Олександрович – начальник департаменту економічного розвитку Бєлгородської області – заступник голови уряду області
Литвинов Сергій Олександрович – перший заступник керівника Адміністрації губернатора області – секретар Ради безпеки області
Алєйнік Станіслав Миколайович – голова муніципального району «Шебекинский район»
Головін Олександр Іванович – голова муніципального району «Грайворонский район»
Давидов Микола Іванович – голова муніципального району «Борисовський район»
Посохов Іван Михайлович – голова адміністрації муніципального району «місто Валуйки і Валуйський район»
Шенцев Олексій Михайлович – голова адміністрації муніципального району «Волоконовський район»
У 2004 році єврорегіон «Слобожанщина» прийнятий в Асоціацію європейських прикордонних регіонів (англ. Association of European Border Regions, AEBR) в якості спостерігача, в 2009 році – в якості повноправного члена.
Площа єврорегіону «Слобожанщина» становить 58, 5 тис. Км ², в ньому проживає 4, 3 млн осіб. Щільність населення – 72, 1 чол. / Км, а це свідчить про те, що він є одним з найбільш густонаселених серед українсько-російських єврорегіонів. Важливими ознаками єврорегіону «Слобожанщина» є просторова компактність і високий потенціал розвитку за рахунок соціально-економічної взаємодоповнюваності суміжних територій Бєлгородської та Харківської областей.
У сучасних межах Білгородська область утворена 6 січня 1954 за рахунок частини територій Воронезької та Курської областей. Її площа становить 27, 1 тис. Км ², в межах якої проживає 1530, 1 тис. Осіб. Область займає по території 71 місце, за чисельністю населення – 35 місце серед суб'єктів Федерації Росії. У міських поселеннях проживає 66, 5% населення області. В адміністративному відношенні поділяється на 21 район, 6 міст обласного підпорядкування, 3 міста районного підпорядкування, 21 селище міського типу та 1592 сільських населених пункти. Протяжність кордону з Україною становить 540 км, основна частина якої припадає на Харківську область.
Білгородська область лідирує в російських регіональних реформах. Важливою особливістю її територіальної структури є біполярний розвиток, оскільки крім промислово розвиненого обласного центру, на півночі області у великому промисловому вузлі Старий Оскол – Губкін зосереджені основна видобуток залізної руди Курської магнітної аномалії і виробництво чорних металів. Харківська область в сучасних межах існує з 27 лютого 1932 р має територію 31, 4 тис. Км ² з населенням 2769, 1 тис. Осіб (відповідно 4-е і 3-е місця серед регіонів України). У міських поселеннях проживає 80% населення області. В адміністративному відношенні поділяється на 27 районів, 7 міст обласного підпорядкування, 10 міст районного підпорядкування, 61 селище міського типу та 1683 сільських населених пункти. Харків є великим промисловим та науково-освітнім центром країни.
Залізничне сполучення на Харківсько-Білгородському ділянці здійснюється через основну міжнародну залізничну магістраль до пункту пропуску Долбіно – Козача Лопань (забезпечує пропуск 20 пасажирських поїздів в день), розташованим між Білгородом і Харковом, а також пункти пропуску Нежеголь – Вовчанськ, Головчино – Одноробівка і Валуйки – Тополі. Автомобільний перехід міжнародного значення з пунктом пропуску Гоптівка – Гоптівка і міждержавні переходи з пунктами Шебекіно – Плетневка і Грайворон – Олександрівка обслуговують основні автомобільні потоки між двома регіонами. Ключовий елемент територіальної структури єврорегіону охоплює найбільш густонаселену територію з високорозвиненою інфраструктурою. В межах цієї зони розташовані обласні центри Харків і Бєлгород, районні центри – Шебекіно, Старий Оскол, Губкін, Короча (Росія) і Вовчанськ, Дергачі, Чугуїв (Україна). Тут зосереджено основний промисловий і науково-технічний потенціал єврорегіону.
Виділено п'ять стратегічно важливих задач українсько-російського транскордонного співробітництва, що вимагають спільного рішення в рамках єврорегіону «Слобожанщина».
Активізація транскордонної наукової, виробничої кооперації і торгівлі шляхом зняття зайвих прикордонних і митних бар'єрів.
Поліпшення транспортної та логістичної інфраструктури єврорегіону для ефективного використання його транзитного становища. Вона передбачає зниження завантаженості транскордонної магістралі Харків-Бєлгород шляхом створення обхідних транспортних маршрутів, будівництво логістичних терміналів і т. П.
Вироблення узгодженої екологічної політики. Ця робота вже розпочата реалізацією проектів оздоровлення басейну Сіверського Дінця та річки Лопані.
Подолання соціальної асиметрії пограниччя, віддзеркалюваної насамперед на ринку праці. Виниклі невідповідності в рівні оплати праці та соціального захисту на користь російських регіонів ведуть сьогодні до одностороннього потоку трудової міграції в бік Росії. Це вимагає вироблення узгодженої політики на загальному ринку праці.
Створення регіональної маркетингової інформаційної системи єврорегіону «Слобожанщина» з метою залучення інвестицій в проекти шляхом застосування маркетингових інструментів для підвищення популярності і поліпшення іміджу його території, орієнтації регіональної політики на реальні потреби ринків і можливості їх надання єврорегіоном.
Одним із значущих досягнень єврорегіону стало підписання 29 червня 2011 в Москві, в рамках проведення Днів України, установчих документів українсько-російського технопарку «Слобожанщина». Засновниками технопарку з української сторони стали: ХНУ імені В. Н. Каразіна, Харківський національний університет радіоелектроніки, Науковий парк «ФЕД». З російського боку засновником виступив Бєлгородський державний національний дослідницький університет. У найближчі плани спільного технопарку входить розгортання бізнес-інкубатора «Колиска геніїв» і створення Центру колективного доступу до високотехнологічного обладнання «Впровадження». Діяльність українсько-російського технопарку «Слобожанщина» буде спрямована на трансфер технологій в наступних сферах: авіація, верстатобудування, інноваційна мехатроніка; нові матеріали і нанотехнології; інформаційно-комунікаційні технології; біотехнології, біомедицина і фармація; ядерні технології в енергетиці та охороні здоров'я; енергозбереження і нові технології виробництва енергії; приладобудування; нові технології в агропромисловому комплексі.
 
Використані джерела:
 
Черномаз П. А. Проект создания региональной маркетинговой информационной системы еврорегиона «Слобожанщина» // Актуальні проблеми міжнародних економічних відносин: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, 6 грудня 2008 р. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. – С. 248-252. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/5245
Украинско-Российский технопарк «Слобожанщина» учрежден http://ukr-rus-technopark.com/index.php/рус/news/technopark-news/86--lr-
Голиков А., Черномаз П. Еврорегион «Слобожанщина» как форма трансграничного сотрудничества сопредельных областей Украины и России // Регион: Проблемы и перспективы. – 1997. – № 4. – С. 52-54. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/5204
Голиков А. П., Черномаз П. А. Еврорегион «Слобожанщина» и трансграничное сотрудничество Украины и России // Трансграничные проблемы стран СНГ / Институт географии РАН: Отв. ред. В. М. Котляков. – М. : Опус, 2003. – С. 208-210. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/5284
Черномаз П. Еврорегион «Слобожанщина» и перспективы украинско-российского трансграничного сотрудничества // Часопис соціально-економічної географії: Зб. наук. праць. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. – Вип. 7 (2). – С. 85-92. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Chseg
Фото Капча