Забезпечення діагностованості аналогових пристроїв перетворення сигналів на етапі автоматизованого проектування

3) Розробити методику дослідження й забезпечення діагностованості ППС на етапі проектування, а також методику діагностування ППС на етапах виробництва і експлуатації.

4) Розробити метод урахування похибки вимірювальних приладів на точність діагностування.

5) Розробити програмний комплекс схемотехнічного проектування ППС з забезпеченням їх діагностованості.

6) Експериментально перевірити і впровадити результати роботи.

Об'єкт дослідження: аналогові пристрої перетворення сигналів.

Предмет дослідження: параметри й режими роботи елементів.

Методи дослідження. В процесі вирішення поставлених задач використані принципи системного підходу, теорія математичного моделювання, теорія параметричної чутливості, теорія багатопараметричної оптимізації, теорія ймовірностей і математичної статистики, теорія технічної діагностики, чисельні засоби рішення систем рівнянь і експериментальні засоби досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів.

1. Науково обгрунтовано можливості подальшого розвитку методів забезпечення надійності радіоелектронної апаратури шляхом розвитку методу автоматизованого проектування ППС, який відрізняється від відомих тим, що містить специфічний етап математичного моделювання для забезпечення діагностованості, орієнтований на наступне діагностування до рівня параметрів ЕРЕ як на етапі виробництва, так і на етапі експлуатації, за рахунок розробленого математичного і програмного забезпечення, що дозволяє підвищити надійність та якість проектованих ППС.

2. Розроблена діагностична модель ППС, яка відрізняється врахуванням впливу важливих зовнішніх чинників (час і умови експлуатації, похибки вимірювальних приладів) та складом і дозволяє реалізувати запропонований метод проектування із забезпеченням діагностованості та дає змогу підвищити точність розрахунку значень параметрів елементів.

3. Розроблена методика дослідження й забезпечення діагностованості ППС на етапі проектування, яка відрізняється вибором стимульованих і контрольованих сигналів, контрольних точок вимірів реакцій схеми, оцінкою діагностованості ППС до рівня параметрів елементів за допомогою рангу тестової матриці й дослідження одноекстремальності цільової функції при визначенні діагностованих параметрів елементів.

4. Одержав подальший розвиток метод розрахунку вагових коефіцієнтів важливості складових цільової функції середньоквадратичної похибки розрахункових і виміряних значень вихідних характеристик. Особливість методу полягає в урахуванні достовірності отриманих експериментальних різнорідних вихідних характеристик через похибки вимірів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені в дисертаційній роботі методи, алгоритми, програмний комплекс і методичне забезпечення дозволяють здійснювати діагностування і прогнозування технічного стану ППС, проводити ефективне моделювання ППС з метою виявлення прихованих дефектів, що є причинами й провісниками відмов, і приймати необхідні заходи щодо їх вчасного запобігання й усунення як на етапі виробництва, так і на етапі експлуатації.

Реалізація результатів роботи. Розроблені в дисертаційній роботі методи, модель, алгоритми, програмне й методичне забезпечення використовувались при виконанні держбюджетної науково-дослідної роботи №058-20 на кафедрі «Радіотехніка» Запорізького національного технічного університету (1998-2001р).

Основні результати роботи впроваджені в практику інженерного проектування державного підприємства «Радіоприлад», ККБ «Іскра», НВП «Хартрон-Юком» (м. Запоріжжя), в навчальний процес Запорізького національного технічного університету.

Особистий внесок автора полягає в тому, що положення, які складають суть дисертаційної роботи були сформульовані і вирішені ним самостійно. В публікаціях, написаних у співавторстві, автору дисертації належать:

[4] – розробка структури та опис математичної моделі;

[5] – розробка комплексного підходу до ідентифікації параметрів елементів і модулів керуючої програми комплексу;

[6] – розробка алгоритму методики розрахунку параметрів елементів для забезпечення діагностованості й змісту її основних етапів;

[7], [13] – аналіз існуючих методів і програмних засобів проектування і діагностування електронних схем, обґрунтування необхідності діагностування;

[8] – розробка принципів комплексного моделювання функціональних вузлів, аналіз параметричної чутливості електричних і теплових характеристик при комплексному моделюванні;

[11] – аналіз методів і програмних засобів проектування з урахуванням особливостей функціонування пристроїв;

[12] – розробка методу виявлення відхилень параметрів елементв через виміряні вихідні характеристики;

[16] – удосконалення методу розрахунку вагових коефіцієнтів важливості складових середньоквадратичної функції похибки розрахункових і виміряних значень вихідних характеристик через похибки вимірів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на 7-и наукових конференціях:

Всесоюзній науково-техничній конференції «Проблемы обеспечения высокой надежности микроэлектронной аппаратури» (м. Запоріжжя, 17-21 вересня 1990 р.) ;

Міжнародній науково-технічній конференції «Машинное моделирование и обеспечение надежности электронных устройств», (м. Бердянськ, 6-10 вересня 1993 р.) ;

LIII научной сессии посвященной Дню радио (м. Москва, травень 1998 р.) ;

Міжнародній конференції «Сучасні проблеми засобів телекомунікації, комп'ютерної інженерії та підготовки кадрів» (Львів – Славсько, 14-19 лютого 2000 р.) ;

Міжнародній науково-техничній конференції і Російській науковій школі молодих вчених та фахівців «Системные проблемы качества, математического моделирования и информационных технологий» (Москва-Сочі, 29 вересня – 8 жовтня 2000 р.) ;

VI міжнародній науково-технічній конференції CADSM 2001»Досвід розробки та застосування приладо-технологічних САПР в мікроелектроніці « (Львів – Славсько, 12-17 лютого 2001 р.).

Міжнародній науково-техничній конференції і Російській науковій школі молодих вчених та фахівців «Системные проблемы качества, математического моделирования, информационных, электронных и лазерных технологий» (Москва-Сочі, 1 – 8 жовтня 2001 р.)

Публікації. Основні положення й результати дисертаційної роботи опубліковані в 16 друкованих працях (7 написані без співавторів), з них 7 у фахових виданнях України, 7 у матеріалах міжнародних конференцій, загальним обсягом 156 сторінок.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 142 найменувань і 2 додатків. Загальний