Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Загальна оцінка екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
38
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Вступ
 
У наш час практично жодне серйозне наукове регіонально-економічне дослідження особливостей функціонування і розвитку того чи іншого об’єкта, явища, процесу в рамках конкретної територіальної суспільної системи не здійснюється без їх вивчення в екологічному контексті. Безумовно, це не може не стосуватися і такого важливого завдання, як обґрунтування соціально-економічного зростання регіону в контексті формування регіональної екологічної політики.
У науковій літературі акцентується увага на економічних, правових і соціальних передумовах погіршення стану навколишнього середовища, а саме:
• відсутність економічних механізмів, що формують зацікавленість виробників і жителів регіону в економії ресурсів;
• відсутність соціально-впливових верств населення, готових вкладати зусилля і капітал у вирішення екологічних проблем;
• низький екологічний освітній рівень жителів міста, що пов'язане і з відсутністю екологічної реклами, пропаганди й агітації.
Багато вітчизняних дослідників регіонів (Багров Н. В., Багрова Л. А., Бакаєва І. В., Баличева Д. В., Османов І. Х.) пов'язують перспективи поліпшення екологічного стану Криму з більш широким розвитком рекреаційної спеціалізації [1, 4, 5]. Рекреаційне господарство з екологічної точки зору розглядається як значно сприятливіша форма діяльності в порівнянні з промисловістю, сільським господарством і транспортом. Однак сама по собі форма діяльності не забезпечує чистоти навколишнього середовища. Рекреаційна діяльність, проведена з порушенням правил, режимів, також може викликати зниження екологічного потенціалу. Вже згадуваний Багров Н. В. [1], а також Сліпокуров А. С. зазначають, що збереження екологічно чистого середовища в Криму є частиною всього рекреаційного процесу і гарантує високу ефективність використання всіх інших ресурсів [1, 5].
Метою реферату є обґрунтування як ролі й місця екологічних проблем, так і екологічного потенціалу при формуванні регіональної стратегії розвитку конкретної територіальної суспільної системи.
Під екологічними проблемами розвитку конкретної територіальної суспільної системи (наприклад, регіону, а в нашому випадку АР Крим) розуміються явища й процеси деградації її природної екосистеми і скорочення природно-ресурсного потенціалу, що детермінується будь-якими погіршеннями якості компонентів природного середовища в результаті інтенсивної антропогенної діяльності. На визначальній стадії свого розвитку екологічні проблеми можуть породжувати економічні, соціальні і політичні проблеми. Як правило, лише на такій стадії вони починають усвідомлюватися населенням і владними структурами, набуваючи при цьому, правда, з суттєвим запізненням, статусу актуальних і таких, що вимагають невідкладного дослідження і вирішення. Отже, про екологічні проблеми говорять вже тоді, коли вони є очевидними і про них не можна мовчати. Їх можна лише нейтралізувати чи ліквідовувати. Але надзвичайно важливим завданням сьогодення є попередження виникнення і загострення екологічних проблем. У такому випадку необхідно досліджувати екологічний потенціал та рівень його використання.
Екологічний потенціал територіальної суспільної системи – це запаси природних сил і соціальних зусиль, здатних забезпечувати відтворення природної складової цієї системи в процесі взаємодії людини з довкіллям, включаючи економічне використання природних ресурсів, їх охорону та відновлення. На сьогодні в Україні практично відсутні регіональні та локальні суспільні системи, в яких би екологічний потенціал не вичерпувався. А це веде до загострення ризиків існування соціальних спільнот, та й етносу загалом, уже в найближчій перспективі. Отже, в наш час надзвичайно важливо виявити темпи скорочення екологічного потенціалу і зробити все можливе, аби максимально уповільнити їх.
Для того, щоб оцінити наявний екологічний потенціал регіону, необхідно спочатку проаналізувати наявну сьогодні екологічну ситуацію, а потім активізувати зусилля суспільства, спрямовані на її поліпшення.
Дослідження екологічної ситуації важливе ще й тому, що саме якість навколишнього середовища є одним з найважливіших компонентів рекреаційно-туристичних ресурсів. У 80-ті роки, коли помітно погіршився стан навколишнього середовища, прийшло й усвідомлення того, що без високої якості середовища неможливий повноцінний відпочинок. Сказане вище можна проілюструвати таким прикладом: погіршення екологічної ситуації в Криму вплинуло на рекреаційні якості району, основний бальнеологічний ресурс Ялти – клімат – втратив лікувальні властивості, а основний оздоровчий ресурс – прибережні води Чорного моря – стає небезпечним для здоров'я.
Екологічна ситуація АР Крим на сьогодні є надзвичайно складною: зростає забруднення земельних ресурсів, повітряного басейну, водних ресурсів, деградують лісові ресурси тощо, внаслідок чого підвищується захворюваність корінного населення регіону і знижується привабливість Криму для рекреантів.
Особливо забрудненими є земельні ресурси. Зазначимо, що широке застосування отрутохімікатів у сільському господарстві, використання застарілих сільськогосподарських технологій зумовлюють не тільки забруднення земельних ресурсів, але й активно погіршують якість вирощуваних у Криму продуктів харчування, що може спричинити захворювання не тільки місцевого населення, але й завдати шкоди здоров’ю відпочиваючих. Загальноукраїнська тенденція перевищення смертності над народжуваністю теж має місце в Криму.
 
1. Загальна екологічна ситуація Криму
 
Основними забруднювачами повітря є промислові підприємства, які зосереджені переважно в приморській зоні та поблизу гірських систем. Значна кількість підприємств знаходиться в курортних містах, надзвичайно негативно впливаючи на стан довкілля природно-рекреаційних комплексів. Ситуація ускладнюється тим, що саме в цій зоні надзвичайно мала площа природно-заповідного фонду.
Як свідчать розрахунки, у 2006 р. на 1 кв. км припадало понад 1200 кг шкідливих речовин, які викинули в повітря промислові підприємства. Дані засвідчують, що найбільшу кількість шкідливих речовин у повітря викинули підприємства Красноперекопська, Керчі та Армянська. Найбільше викидів було здійснено підприємствами обробної промисловості.
Цілком недопустимим є розвиток хімічної промисловості в такому регіоні, як Крим. А частка хімічної промисловості
Фото Капча