Загальні уявлення про функціональні стани працівника: навички і процес їх формування

Процес функціонального вдосконалення організму працівника з метою пристосування його до підвищених вимог діяльності шляхом систематичних повторень зростаючої складності операцій називається тренуванням.

Ефективність тренування залежить від додержання таких правил:

різнобічність фізичних вправ з метою розвитку загальних якостей рухового апарату (м’язова сила, витривалість) ;

поступове збільшення навантаження;

багаторазове систематичне повторення роботи через певні проміжки часу.

Наслідок тренувань:

підвищення здатності організму мобілізувати свої функціональні можливості і працювати економно;

прискорення відновлювальних процесів після роботи;

підвищення точності і швидкості дій при помірних зрушеннях в роботі фізіологічних систем;

зниження порогів чутливості аналізаторів;

зростання швидкості реакції на подразники.

В процесі освоєння професійної діяльності змінюються механізми психічних властивостей особистості відповідно до вимог професії. Наявні у людини професійно важливі якості характеризуються різним рівнем розвитку, але вони не пристосовані до конкретного виду діяльності. Лише в процесі навчання відбувається функціональне об’єднання окремих професійно важливих якостей, які проявляють себе в режимі взаємодії.

В ринкових умовах, які вимагають від робітника високої професійної мобільності, пов’язаної з переміною, набуттям нової або суміщеної професії, формування нових знань, навичок і умінь відбувається на основі уже наявних. У цьому випадку трудові навички вступають у взаємодію. В деяких випадках старі навички сприяють оволодінню новими, тобто має місце позитивне перенесення навичок. Формування нових навичок відбувається швидко і ефективно, а самі навички характеризуються гнучкістю і пластичністю. Якщо старі навички утруднюють формування нових, відбувається їх інтерференція, тобто має місце негативне перенесення. Ці особливості взаємодії старих і нових трудових навичок необхідно враховувати при організації виробничого навчання в процесі професійної пере-орієнтації працівників.

 

 

Професійна інформація грунтується на даних професіографії – науки, яка описує професії і спеціальності з точки зору вимог до людини. Система цих вимог по кожній професії називається професіограмою. Професіограма – це спеціальна карта, яка містить розгорнутий перелік умов і характеристик трудової діяльності по конкретній професії, її окремих вимог і професійно важливих якостей, якими повинен володіти працівник.

Перелік вимог професії до психіки людини та необхідних здібностей складає психограму професії.

Під професійними здібностями розуміють достатньо стійкі властивості особистості, які змінюються в процесі діяльності і забезпечують її успішність та вдосконалення.

Професіограма містить:

загальні відомості про професію та її динаміку в зв’язку з розвитком науки і техніки, соціальне та економічне значення;

виробничу характеристику професії, опис трудового процесу (наводяться назви знарядь праці, за допомогою яких виконується робота, вказується рівень фізичного і психологічного напруження (значне, помірне, незначне), робоча поза тощо;

санітарно-гігієнічні умови праці з виділенням професійних шкідливостей і переліком фізіологічних умов та медичних протипоказань;

перелік обсягу знань і умінь, які необхідні для успішної професійної діяльності, з виділенням тих, що визначають професійну майстерність;

характеристику видів і тривалості професійного навчання, можливості підвищення кваліфікації;

психограму, тобто характеристику психологічних вимог професії до людини з виділенням основних і бажаних психічних особливостей, а також психофізіологічних протипоказань.

Кожна професія ставить різні вимоги до фізичних, психофізіологічних та психологічних властивостей людини. Такі вимоги називають характеристиками професії. Комплекс психофізіологічних і психологічних характеристик складає психологічний профіль професії, графічне зображення якого називається психограмою професії. В психограмах вимоги професії до різних властивостей працівника оцінюються в балах в діапазоні від 1 до 5 (від незначної до високої). Кожна професія відрізняється не просто окремими характеристиками, а певним комплексом характеристик, який формує психологічну структуру професії. Разом з тим психологічний профіль професії містить в собі і такі характеристики, які є спільними для цілої групи професій. Тому завданням професіографії є групування професій на основі спільності тих чи інших психологічних характеристик.

К. К. Платонов пропонує поділ професій на психомоторні, технічні, математичні, гуманітарні, педагогічні, лікувальні, організаторські, наукові і в сфері мистецтв. Такий поділ професій дозволяє зіставляти їх вимоги з відповідними здібностями людини. Загальновизнаною і поширеною в практиці профорієнтації є класифікація професій, запропонована Є. А. Климовим. В основу цієї класифікації покладено чотири ознаки:

особливості предмета (об’єкта праці) ;

мета праці;

знаряддя праці;

умови праці.

Виходячи з особливостей предмета (об’єкта) праці, всі професії поділяються на 5 типів:

«людина – природа»;

«людина – техніка»;

«людина – людина»;

«людина – знакова система»;

«людина – художній образ».

За метою праці кожний тип професій поділяється на 3 класи:

гностичні;

перетворюючі;

пошукові.

Так, гностичні професії вимагають від працівника виразної пізна-вальної активності, стійкої уваги, спостережливості, інтересу до властивостей певних об’єктів. Перетворюючі професії вимагають схильності до практичного впливу на навколишнє середовище, інтересу до процесів і результатів. Пошукові професії пов’язані з інтересом до інновацій, творчим мисленням і уявою.

Залежно від знарядь праці всі професії поділяють на 4 групи:

ручної праці;

механічної праці;

автоматизованої праці;

праця, в якій основне значення мають розумові вміння і навички (вчитель, лікар, учений-теоретик).

За умовами праці виділяються 4 підгрупи професій:

з підвищеними вимогами до моральних якостей (суддя, лікар, міліціонер) ;

з незвичайними умовами роботи (льотчик, випробувач, водолаз) ;

з побутовим мікрокліматом (бухгалтер,