Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Захист сільськогосподарських рослин. Агрономічний і хімічний метод захисту промислових продуктів рослинництва від зараження

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Захист сільськогосподарських рослин
Агротехнічний і хімічний методи захисту рослин
Список використаних джерел
 
ЗАХИСТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОСЛИН
 
Для знищення сільськогосподарських культур можуть застосовуватися хімічні речовини. Крім того, небезпеку для рослин представляє радіоактивне зараження.
З хімічних речовин найбільш ймовірне застосування гербіцидів, які, контактуючи з рослинами, викликають їх загибель у короткий термін, дефоліантів, що викликають опадання листя у рослин і їх загибель, і десикантів – речовин, які висушують рослини.
До збудників хвороб сільськогосподарських культур відносяться: грибки, бактерії і віруси. Найбільш розповсюдженими захворюваннями рослин є:
- іржа злакових;
- фітофтора картоплі;
- пірікуляріоз рису;
- гоммоз бавовнику й ін.
Іржа уражає пшеницю, жито, ячмінь і овес. Втрати врожаю від іржі складають 50% і більш. Спори гриба фітофтори картоплі стійкі до впливу зовнішніх факторів. Вони можуть зберігатися в ґрунті цілий рік. Утрати врожаю від фітофтори досягають 50.. 100%. Утрати рису від пірікуляріозу складають 80.. 100%.
Зараження радіоактивними речовинами зернових і технічних культур, трави й овочів відбувається при проникненні радіоактивних речовин з поверхні заражених органів рослин у тканині, а також через кореневу систему з живильними речовинами.
Так, наприклад, на деякій території в районі аварії Чорнобильської АЕС у результаті зараження місцевості вирощування сільськогосподарських культур стало неможливим.
 
АГРОТЕХНІЧНИЙ І ХІМІЧНИЙ МЕТОДИ ЗАХИСТУ РОСЛИН
 
Захист рослин від зброї масової ураження полягає в знищенні шкідливого діючого фактора агротехнічними і хімічними методами.
Основу агротехнічних методів захисту рослин від хвороб складає висока культура землеробства, що передбачає своєчасне і повне проведення всіх агротехнічних прийомів, розроблених стосовно до грунтово-кліматичних умов визначеної зони.
У комплекс агротехнічних захисних заходів поряд з підвищенням родючості ґрунту входять:
1) правильне чергування культур на полях сівозміни;
2) поліпшення природних лугів і пасовищ як можливих вогнищ гніздування шкідників.
Зяблева і передпосівна обробка ґрунту сприяє збільшенню запасів вологи в ґрунті, скороченню чисельності шкідників хвороб і зниженню їхньої шкідливості.
Посів сільськогосподарських культур в оптимальні для них агротехнічні терміни, глибина і рівномірність закладення насінь при посівах дозволяють одержати повні і дружні сходи, більш витривалі до поразки хворобам і шкідникам. Внесення органічних і мінеральних добрив поліпшує умови росту рослин, а отже, і їх витривалість.
Ведення сільського господарства в умовах забруднення ґрунту радіоізотопами повинне бути спрямоване на обмеження зараження рослинних продуктів радіоактивними речовинами. Насамперед посіви овочевих культур і зерна, призначеного для продовольства, варто розміщувати, по можливості, на найменш заражених ділянках.
Установлено, що при однаковій щільності забруднення радіоактивними речовинами найменший їхній зміст був у зернах проса, кукурудзи й озимого жита, приблизно в 3.. 4 рази вище в зернах бобових і гречки. Приймаючи до уваги всі ці умови, потрібно розміщувати посіви різних рослин так, щоб можливо менша кількість радіоактивних речовин потрапило в рослинні продукти, які вживаються в їжу людьми і у тих, що йдуть на корм худобі.
Існують хімічні методи захисту рослин, які застосовуються для знищення збудників хвороб хімічними речовинами (отрутохімікатами), які наносяться на рослину за допомогою спеціальних машин.
За своєю дією отрутохімікати підрозділяються:
- інсектициди, які застосовуються для знищення комах-шкідників;
- зооциди – речовини, які застосовуються для знищення гризунів;
- фунгіциди – речовини, які застосовуються проти збудників грибкових захворювань рослин.
Обробка посівів починається після встановлення виду збудника захворювання чи комахи-шкідника в лабораторії захисту рослин, а також після дослідження проб уражених рослин.
Як правило, рослини обприскують у ранкового годинник, після зникнення роси, чи ввечері – до її появи.
Не рекомендується обприскувати рослини в жаркі години дня, перед дощем і під час дощу. Найкращі результати дає обробка на початку появи ознак захворювання.
Для повного знищення збудників хвороби чи комахи-шкідника необхідно зробити 2.. 3 обробки. Після закінчення обробки отрутохімікатами ділянки огороджують парканом з попереджувальними знаками.
Випасати худобу на ділянках, оброблених отрутохімікатами, можна тільки після проходження 20... 25 діб. При поразці рослин у легкій формі проводять заходи, спрямовані на поліпшення росту і розвитку рослин: поливи, азотно-фосфорну підгодівлю, міжрядну культивацію і т. д.
Зернові й інші культури, уражені в летальних дозах, видаляють з полів і закопують, а поля переорюють. На цих полях можна висівати культури, найбільш стійкі до хімічних речовин (картоплю, буряк, брукву і т. д.).
 
Список використаних джерел:
 
1. Атаманюк В. Г. Гражданская оборона. – М. : Высшая школа, 1986 г.
2. Дмитриев И. М. Гражданская оборона на объектах агропромышленного комплекса. – М. : Агропромиздат, 1990 г.
3. Фадеев В. М. Формирования системы гражданской обороны. – Л. : 1989 г.
Фото Капча