Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Законодавство України про інтелектуальну власність

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 

дисків для лазерних систем зчитування»

«Про племінну справу у тваринництві»
«Про науково-технічну інформацію»
«Про лікарські засоби» тощо
Крім того, при регулюванні відносин інтелектуальної власності у разі необхідності застосовуються міжнародні договори у сфері інтелектуальної власності, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
Суб'єкти та об'єкти права інтелектуальної власності
 
Суб'єкти права інтелектуальної власності – це особи, яким можуть належати права володіння, легітимації, користування, розпорядження та захисту прав на результати інтелектуальної, творчої діяльності.
Суб'єктами права інтелектуальної власності можуть бути два види суб'єктів:
Творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності;
Інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності.
Відповідно до переліку об'єктів, що міститься у ст. 420 ЦК, визначаються і види права інтелектуальної власності в Україні:
1) право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право) – гл. 36 ЦК;
2) право інтелектуальної власності на виконання, фонограму, відеограму та програму (передачу) організації мовлення (суміжні права) – гл. 37 ЦК;
3) право інтелектуальної власності на наукове відкриття (гл. 38 ЦК) ;
4) право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок (гл. 39 ЦК) ;
5) право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми (гл. 40 ЦК) ;
6) право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію (гл. 41 ЦК) ;
7) право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин (гл. 42 ЦК) ;
8) право інтелектуальної власності на комерційне найменування (гл. 43 ЦК) ;
9) право інтелектуальної власності на торговельну марку (гл. 44 ЦК) ;
10) право інтелектуальної власності на географічне зазначення (гл. 45 ЦК) ;
11) право інтелектуальної власності на комерційну таємницю (гл. 46 ЦК).
 
Захист права інтелектуальної власності
 
Захист права інтелектуальної власності в Україні в останні роки набуває усе більшої гостроти, оскільки масштаби порушення цих прав стрімко зростають. Варто хоча б пригадати проблему виробництва та реалізації неліцензійних компакт-дисків, відеокасет, комп'ютерних програм тощо, а також пов'язані з цим ускладнення міжнародних торгових відносин у цій та суміжних сферах. З цих міркувань наслідкам порушення права інтелектуальної власності та захисту від порушень присвячена низка норм ЦК та спеціального законодавства.
Порушення права інтелектуальної власності можливе:
у формі дій (посягання на право інтелектуальної власності) ;
у формі бездіяльності (невизнання права інтелектуальної власності органами, через які у встановлених законом випадках має проводитися легітимація результатів інтелектуальної, творчої діяльності) ;
у змішаній формі (невизнання права інтелектуальної власності з наступним незаконним використанням тим же суб'єктом результатів чужої інтелектуальної, творчої діяльності).
 
До порушення права інтелектуальної власності відносяться:
піратство
плагіат
підроблення та зміна інформації, тощо
Захист права інтелектуальної власності здійснюється судом. Зокрема ст. 432 ЦК встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до ст. 16 ЦК.
Отже, для суб'єкта права інтелектуальної власності існує можливість вимагати, щоб суд застосував такі загальні для всіх цивільних відносин способи захисту:
визнання права (наприклад, визнання права інтелектуальної власності, визнання права використання відповідного об'єкта тощо),
визнання правочину недійсним (наприклад, визнаная недійсним ліцензійного договору) ;
припинення дій, які порушують право (наприклад припинення використання твору без згоди його автора) ;
відновлення становища, яке існувало до порушення права (наприклад, вилучення і знищення незаконно виданого накладу літературного твору) ;
примусове виконання обов'язку в натурі (наприклад, вимога до видавця про виконання його обов'язку за договором про видання твору) ;
зміна правовідношення (наприклад, зміна умов авторського договору на вимогу автора у вигляді реакції на порушення з боку видавця),
припинення правовідношення (наприклад, дострокове розірвання ліцензійного договору у випадку його порушення) ;
відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Закон України про авторське право передбачає таку цивільно-правову відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав. Особи, що мають авторське право або суміжні права, можуть вимагати:
відшкодування збитків, заподіяних їм порушенням авторського права і суміжних прав, включаючи упущену вигоду;
вилучення і направлення на їх користь доходу порушника, одержаного ним внаслідок порушення авторського права або суміжних прав, замість відшкодування збитків;
виплати компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, встановленої законодавством України, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Крім відшкодування збитків, стягнення доходів чи виплати компенсації суд чи арбітражний суд за порушення авторського права або суміжних прав стягує штраф в розмірі 10 відсотків від суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафу передається в установленому порядку до Державного бюджету України.
Порушник авторського права чи суміжних прав зобов'язаний відшкодувати особам, що мають авторське право і суміжні права, моральну шкоду в розмірі, що визначається судом. 
Як захистити свої права на інтелектуальну власність?
Серед проблем захисту прав інтелектуальної власності в нашій країні особливої уваги і додаткового регулювання потребують питання:
Веб-піратства (особливо, створення веб-сайтів виключно для розповсюдження піратських матеріалів) ;
Неконтрольоване розповсюдження і використання підробок, що приносять не тільки великі збитки правовласникам, а й шкоду економіці, а також іміджу країни;
«Патентний троллінг» – отримання патентів на фіктивні промислові зразки виключно в цілях нашкодити (перешкодити) справжнього правовласнику;
Тривалість і складність процедури реєстрації торговельних марок та інших об'єктів ІВ;
Відсутність належного інформаційного забезпечення діяльності в галузі охорони інтелектуальної власності тощо
Варіанти профілактики порушень та захисту порушених прав інтелектуальної власності:
Внесення об’єкту інтелектуальної власності до спеціального реєстру, що ведеться Державною митною службою України. На підставі наявності об’єкту в даному реєстрі Держмитслужба зупинятиме на кордоні товари у разі підозри на їх контрафактність.
Звернення до Антимонопольного комітету України із заявою про накладення штрафу за вчинення антиконкурентних дій, пов’язаних з неправомірним використанням порушником чужих об’єктів інтелектуальної власності.
Звернення до правоохоронних органів з метою притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності порушників прав інтелектуальної власності.
Звернення до суду з позовною заявою про припинення порушення прав інтелектуальної власності та відшкодування спричинених збитків.
Фото Капча