Закономірності і принципи виховання

Актуальність теми. Одним із пріоритетних напрямків сучасної педагогічної науки є вивчення загальнонаукових, національно-культурних та державницьких закономірностей і принципів виховання. 

Для гармонійної взаємодії та успішної життєдіяльності у швидко прогресуючому суспільстві людині необхідні якісно нові знання, вміння, навички і навіть риси характеру. Це, в свою чергу, вимагає докорінного реформування змісту виховання дітей в різних суспільних інститутах.

Структура виховання формується історично, відповідно до природи самої людини, що залишається відносно незмінною. Тому якщо ми констатуємо, що виховання однієї епохи відрізняється від виховання іншої, то це не стосується структури, а лише її змістовного наповнення, який виступає як елемент підстановчий. Відповідно, можна вважати, що універсалізм структури виховання споріднює погляди різних педагогів минулого і теперішнього часу. І саме загальні закономірності і принципи виховання визначають змінні елементи каркасу теорії виховання, забезпечують її динамічний розвиток.

Закономірності педагогічного процесу визначаються як відношення і залежності, що об’єктивно існують між різними педагогічними явищами і систематично повторюються, мають стійкий, необхідний і суттєвий характер. 

Професійно-педагогічна підготовка майбутніх вчителів обов’язково передбачає теоретичне і практичне вивчення принципів виховання. Принципи займають провідне місце в теорії виховання, оскільки вони тісно пов’язані з оптимізацією педагогічного процесу. Реалізація принципів в організації виховного процесу значно підвищує ефективність усіх структурних компонентів виховання. Зміст принципів визначає основні вимоги до побудови, змісту, методів і організації процесу формування особистості, регламентуючи міру спільної діяльності педагога та того, хто займається. 

Актуальність теми посилюється ще й тим, що досі глибоко не досліджені вузлові проблеми закономірностей і принципів теорії виховання як головного кластера педагогічної науки. Відтак залишаються не проаналізованими у загальному дискурсі система принципів, закономірностей, прийомів, методів виховання, не з’ясовані механізми творення культурного, етнічного, національного виховного ідеалу.

Проблематика загальної теорії виховання досить широко досліджена у працях вітчизнянх вчених. Зокрема, загальні принципи та закономірності виховання були предметом досліджень таких вчених, як А.М. Бойко [1], О.В. Матвієнко [3],  І.Д. Бех [4], В.М. Галузинський і М.Б. Євтух [8], Б. Наумов [16], Б.Н. Мітюров [17], М.М. Фіцула [22], Н.В. Якса, В.І. Лозова та Г.В. Троцко [28], В.В. Ягупов [31] та ін.

Об’єкт дослідження – виховання як педагогічний процес.

Предмет дослідження – закономірності і принципи виховання як ключові засади теорії виховного процесу.

Мета роботи – систематизувати і узагальнити науково-педагогічний досвід у галузі закономірностей та принципів виховання та дослідити їх роль у виховному процесі.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети роботи було визначено наступні завдання дослідження:

• уточнити поняття і особливості законів і закономірностей виховання;
• проаналізувати закономірності виховання в українському суспільстві;
• дослідити сучасні підходи до принципів виховання;
• розкрити класифікацію принципів виховання та їх відповідних вимог;
• охарактеризувати виховні принципи які стосуються суб’єктів виховання та методики їхньої діяльності.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять систем-ний підхід до вивчення педагогічних принципів, законів та явищ у їх розвитку і взаємозв’язку, внаслідок чого уможливлюється комплексне бачення проблеми. 

Структура роботи зумовлена поставленою метою та орієнтована на розв’язання основних завдань дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів і списку використаних джерел, її обсяг становить 37 сторінок.