Земельне право України

Для захисту цих прав законодавство забороняє будь-яке втручання в діяльність, яка пов'язана з використанням землі, зі сторони державних, господарських та інших органів, за винятком випадків, передбачених законодавством. Всі порушені права підлягають відновленню добровільно стороною, яка нанесла збитки, або в судовому порядку в повному об'ємі.

Для раціонального використання та забезпечення охорони земель власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані: забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання; ефективно використовувати землю відповідно до проекту внутрішньогосподарського землеустрою, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності; здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель передбачених законодавством; своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за землю; не порушувати права власників інших земельних ділянок і землекористувачів, у тому числі орендарів; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; дотримувати режиму санітарних зон і територій, що особливо охороняються; додержувати правил добросусідства:

а) дозволяти власникам і користувачам земельних ділянок прохід до доріг загального користування, а також для спорудження або ремонту межових знаків та споруд;

б) не чинити перешкод у проведенні до суміжної земельної ділянки необхідних комунікацій;

в) вживати заходів до недопущення можливості стоку дощових і стічних вод, проникнення отрутохімікатів та мінеральних добрив на суміжну земельну ділянку.

Разом з правами, що мають загальний характер, земельне законодавство встановлює також спеціальні права та обов'язки для землекористувачів земельних ділянок.  

 

 

Надаючи землекористувачеві певні права та накладаючи обов'язки, закон разом з цим гарантує захист права землекористувача у випадку їх порушення, а також відшкодування збитків, які йому нанесені.

У разі зруйнування будівлі внаслідок пожежі або стихійного лиха право на земельну ділянку зберігається за власником або землекористувачем, у тому числі орендарем, якщо протягом трьох років він розпочне відбудову зруйнованої або спорудження нової будівлі, за винятком випадків, коли проектом планіровки і забудови населеного пункту передбачено інше використання земельної ділянки. У цьому разі землекористувачеві у встановленому порядку надається інша земельна ділянка для спорудження будівлі.

Громадяни, яким житловий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, шо належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих обۥєктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду. 

Угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою є обов'язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку в спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі.

Якщо згоди на використання та розпорядження спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується в судову порядку. Права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом.

Припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених законодавством. Втручання в діяльність власників земельних ділянок і землекористувачів, пов'язану з використанням землі, з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за винятком випадків порушення власниками землі та землекористувачами земельного законодавства.

Права власників земельних ділянок і землекористувачів можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законом звернення стягнення на земельну ділянку за претензіями кредиторів може бути здійснено за рішенням суду, арбітражного суду лише у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Звернення стягнення за претензіями кредиторів на земельну ділянку, яка  належить громадянину на праві приватної власності, не допускається, крім випадків, коли земельна ділянка є об'єктом застави.

Порушені права власників земельних ділянок і землекористувачів підлягають поновленню.

Поновлення прав власників земельних ділянок і землекористувачів здійснюється Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції, судом, арбітражним судом або третейським судом.

Підприємства, установи, організації, інші власники землі і землекористувачі, які розробляють родовища корисних копалин та торфу, а також проводять інші роботи, зобов'язані передбачати і здійснювати заходи щодо запобігання негативному впливу на сільськогосподарські, лісові та Інші угіддя за межами переданих їм у власність або наданих у користування земельних ділянок.

Вилучення (викуп) для державних або громадських потреб земельних ділянок у громадян може проводитися після виділення за їх бажанням Радою народних депутатів рівноцінної земельної ділянки, будівництва на новому місці підприємствами, установами і організаціями, для яких відводиться земельна ділянка, житлових, виробничих та інших будівель замість тих, що вилучаються, і відшкодування в повному обсязі інших збитків згідно з законодавством.

Вилучення (викуп) для державних або громадських потреб земель колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських науково-дослідних установ і учбових господарств, інших сільськогосподарських та лісогосподарських підприємств і організацій може проводитися за умови будівництва за їх бажанням житлових, виробничих та інших будівель замість тих, що вилучаються, і відшкодування в повному обсязі інших збитків