Земельне право України

Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду припиняється в разі:

1. добровільної відмови від користування земельними ділянками лісового фонду;
2. закінчення строку, на який було надано право користування земельними ділянками лісового фонду;
3. припинення діяльності лІсокористувачів, яким було надано право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду;
4. невикористання у встановлені строки лісових ресурсів, порушення правил користування земельними ділянками лісового фонду або використання їх не за призначенням; користування земельними ділянками лісового фонду та спеціального використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища на наданих для користування земельних ділянках лісового фонду та за їх межами; систематичного невнесення у встановлені строки плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду; вилучення у встановленому порядку наданої земельної ділянки лісового фонду.

Припинення права тимчасового користування земельною ділянкою лісового фонду проводиться Радою народних депутатів, яка її надавала, а в разі незгоди тимчасових лісокористувачів. у судовому порядку.

Законодавчими актами можуть бути передбачені й інші випадки припинення права тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду.

Право загального лісокористування громадян. У порядку загального використання лісових ресурсів громадяни мають право вільно перебувати в лісах, безкоштовно збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, інші плоди, гриби, інші харчові лісові ресурси, брати участь в культурно-оздоровчих, туристичних і спортивних заходах, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

На відміну від порядку надання лісів у користування на підставі договорів або адміністративних актів для здійснення права загального лісокористування не потрібно дозволу. Але громадяни повинні дотримуватись ряду встановлених вимог. Так, забороняються збір і заготівля громадянами дикорослих рослин і грибів, які занесені в Червону книгу України. Громадяни зобов’язані виконувати вимоги пожежної безпеки у лісах, не допускати поломки, рубки дерев та кущів, пошкодження лісових культур, забруднення лісів, а також інші вимоги законодавства.

Лісовий кодекс допускає можливість обмеження права загального лісокористування. Перебування громадян у лісах, збір дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів, інших харчових лісових ресурсів, лікарських рослин можуть бути обмежене в порядку, визначеному законодавством, в тому числі в цілях пожежної безпеки лісів, а в державних природних заповідниках, національних парках, природних парках і на особливо охоронюваних територіях у зв'язку з встановленим на них режимом лісокористування.

Види права лісокористування. Лісовий кодекс не виділяє якого-небудь пріоритетного виду права лісокористування. Цінність лісів визначається не тільки тим запасом деревини, який знаходиться на них, а і всім комплексом функцій, які він виконує, в тому числі екологічних: водоохоронних, кліма-торегулюгочих, санітарно-гігієнічних, рекреаційних та ін. В основу класифікації видів права лісокористування покладена роль лісів, які використовуються як ресурси природи. Ця роль виражається в значенні лісів як джерела деревини, ресурсів іншого природнього походження та інших специфічних корисних властивостей.

Види права лісокористування класифікуються наступним шляхом:

• використання деревинних ресурсів лісу (заготівля деревини, заготівля живиці, заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо); використання інших рослинних ресурсів лісу (побічне лісокористування: сінокосіння, випас худоби, розміщення пасік, заготівля соків, заготівля і збір дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів, інших харчових лісових ресурсів та видів побічного лісокористування); використання лісового середовища для відтворення рерурсів тваринного походження (користування лісом для потреб мисливського господарства); використання інших корисних властивостей лісів (користування лісовим фондом в науково-дослідних, культурнооздоровчих, туристичних і спортивних цілях).
• Використання лісів можливе як з вилученням лісових ресурсів, так і без їх вилучення. Ділянка лісового фонду може надаватися для здійснення одного або декількох видів лісокористування одному або кільком лісокористувачам.

Порядок заготівлі деревини. Заготівля деревини в порядку спеціального використання здійснюється під час рубок головного користування, шо проводяться у стиглих деревостанах. У виняткових випадках проведення цих рубок може проводитись в пристигаючих деревостанах у лісах другої групи в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Деревина заготовляється також при інших видах рубок. Так до рубок проміжного користування відносяться: рубки, пов'язані з веденням лісового господарства (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладанням просік, створенням протипожежних розривів тощо, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості), інші рубки (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

У лісах другої групи проводяться всі види рубок способами, що спрямовані на поліпшення породного складу і продуктивності лісів, відновлення господарсько-цінних деревних порід, збереження екологічних властивостей лісів і  ефективне використання їх деревних ресурсів.

У лісах першої групи проводяться всі види рубок способами, що спрямовані на поліпшення лісового середовища, породного складу і якості лісів, на своєчасне й раціональне використання стиглої деревини та посилення захисних, водоохоронних й інших корисних властивостей лісів.

У лісах першої і другої зон округів санітарної охорони курортів і лікувально-оздоровчих зон, першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання, лісах, що мають наукове або історичне значення (включаючи генетичні резервати), лісах населених пунктів, лісопаркових частинах зелених зон, лісоплодових насадженнях, державних лісових смугах, протиерозійних і приполонинних лісах, особливо цінних лісових масивах і субальпійських деревно-чагарникових угрупованнях, а також полезахисних лісових смугах, захисних