Жаростійкий газобетон на основі лужного алюмосилікатного зв’язуючого

Показано економічну ефективність застосування безавтоклавного газобетону підвищеної міцності на основі лужного алюмосилікатного зв’язуючого, що дозволяє зменшити товщину стіни та загальну вагу конструкцій.

10. Ефективні матеріали на основі лужного алюмосилікатного зв’язуючого для жаростійкої теплоізоляції промислового обладнання / П. В. Кривенко, М. А. Мохорт, Г. Ю. Ковальчук, В. М. Ресенчук // Шляхи підвищ. ефективності буд-ва в умовах формув. ринкових відносин: Зб. наук. пр. – К. : КНУБА. – 2000. – Вип. 8. – С. 99-105.

Обґрунтовано можливість застосування жаростійкого газобетону як одного з шарів комплексної футерівки високотемпературного устаткування, виконаної з застосуванням матеріалів на основі лужного алюмосилікатного зв’язуючого.

11. Кривенко П. В., Ковальчук Г. Ю. Жаростойкий газобетон для теплоизоляции высокотемпературного оборудования // Строительные материалы и изделия. – 2001. – № 2. – С. 27-28.

На підставі аналізу структури та властивостей газобетону на основі лужного алюмосилікатного зв’язуючого розглянуто можливість його застосування для теплоізоляції високотемпературного устаткування.

12. Omelchuk V. P., Kovalchuk G. Yu. The regulation of properties of the slag alkaline cement cellular concrete // Proc. Second Intern. Conf. «Alkaline Cements and Concretes». – Kyiv (Ukraine). – 1999. – P. 587-593.

Досліджено процеси структуроутворення та властивості шлаколужних ніздрюватих бетонів на основі різних алюмосилікатних та лужних компонентів.

13. Krivenko P. V., Mokhort N. A., Kovalchuk G. Yu. Structure and properties of geocement-based gas concretes // Proc. Sixth Intern. Conf. on Structural Failure, Durability and Retrofitting (ICSF 2000). – Singapore. – 2000. – P. 149-156.

Досліджено структуру та властивості газобетонів на основі лужних алюмосилікатних зв’язуючих та вказано на ефективні напрямки їх застосування.

14. Кривенко П. В., Ковальчук Г. Ю., Самойленко С. С. Дослідження процесів спучення зольного гравію на основі лужного алюмосилікатного зв’язуючого // Материалы к 40-му междунар. семинару “Моделирование и оптимизация в материаловедении” (МОК-40). – Одесса: Астропринт. – 2001. – С. 74-75.

Встановлено та досліджено ефект спучення висококремнеземних лужних алюмосилікатних зв’язуючих на основі золи-винесення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були висвітлені на 58, 59, 60 та 61 науково-практичних конференціях КНУБА (1998-2001 рр.), ІІ міжнародній конференції “Alkaline Cements and Concretes” (Київ, ДНДІВМ, 1999 р.), науково-технічних семінарах “Ефективна тепло-, гідроізоляція будинків і споруд та їх вогнезахист при будівництві та реконструкції” (Київ, НДІБК, 1999 р.) та “Матеріали для сучасного будівництва” (Київ, НДІБМВ, 2001 р.), Третій міжнародній науково-практичній конференції “Енергозбереження в будинках і спорудах” (Київ, ЗНДІЕП, 2000 р.), Шостій міжнародній конференції “Structural Failure, Durability and Retrofitting” (Сінгапур, 2000 р.), 40-му міжнародному семінарі “Моделирование и оптимизация в материаловедении (Одеса, ОДАБА, 2001 р.), Науково-практичній конференції “Строительные материалы на основе отходов топливно-энергетического комплекса: опыт, достижения и проблемы” (Київ, НДІБМВ, 2001 р.), Третій науково-технічній конференції “Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди” (Рівне, РДТУ, 2001 р.), Міжнародному симпозіумі “Sustainable Development of Cement and Concrete” (Сан-Франциско, США, 2001 р.) та на конференції “Фізико-хімічні проблеми керамічного матеріалознавства” (Харків, НТУ “ХПІ”, 2001 р.).

Покладені в основу дисертації авторські роботи за результатами конкурсів було відзначено грамотою Національної Академії наук України (1999 р.), стипендією Кабінету Міністрів України для молодих учених (2000 р.) та грантом Президента України для обдарованої молоді (2002 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 друкованих робіт, в тому числі 9 – у наукових фахових виданнях, 4 – в наукових журналах, 6 – у матеріалах та тезах доповідей вітчизняних та міжнародних конференцій та семінарів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 118 сторінках друкованого тексту основної частини, яка складається зі вступу, п’яти розділів та висновків. Повний обсяг дисертації становить 193 сторінки і включає 21 таблицю, 40 рисунків, список використаних джерел з 271 найменування та 6 додатків.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету досліджень, наукову новизну, практичну значимість та основні задачі, що розв’язані у роботі.

У першому розділі наведено огляд стану наукової розробки теми та визначено теоретичні передумови досліджень.

Аналіз сучасних тенденцій розвитку високотемпературних технологічних процесів показує, що вирішення актуальної задачі покращання ефективності теплової ізоляції високотемпературного устаткування доцільно реалізовувати шляхом заміни традиційних легких вогнетривів на легкі жаростійкі бетони, що дозволяє виключити принаймні останнє, найбільш тривале випалювання футерувальних матеріалів, покращити продуктивність праці, знизити собівартість та підвищити стійкість футерівки, сприяючи загальному енерго- та ресурсозбереженню як на стадії виробництва, так і на стадії експлуатації високотемпературних теплоізоляційних матеріалів.

Найефективнішими серед легких жаростійких бетонів, враховуючи економічні, технологічні та функціональні переваги, є ніздрюваті бетони. Найбільшого поширення набули жаростійкі газобетони на основі портландцементу, рідкого скла та алюмінатних цементів, але зазначеним матеріалам властиві деякі недоліки: необхідність застосування дорогих технологій, невисокі термомеханічні властивості тощо. Вирішення цих проблем можливе за рахунок застосування в’яжучих, жаростійкість яких обумовлено формуванням у складі новоутворень цеолітоподібних сполук. До таких в’яжучих належать створені науковою школою проф. В. Д. Глуховського лужні в’яжучі системи, зокрема геоцементи.

Розвиток фізико-хімічних основ управління процесами структуроутворення геоцементів дозволив запропонувати лужні алюмосилікатні зв’язуючі, в основу створення яких покладено принцип формування у складі продуктів гідратації певних цеолітоподібних новоутворень, що визначають необхідні властивості матеріалів на