Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Жести як основні елементи кінесики в англійській фразеології

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
У статті розглядаються фразеологізми англійської мови, які мають у своїй семантиці жестову поведінку людини. Важлива роль приділяється статусу жестових фразеологізмів, їх номінативній функції та класифікації співвідношень вербального представлення жестів та їх значень.
Ключові слова: жест, жестова поведінка, жестовий фразеологізм, номінація, кінема.
 
В статье рассматриваются фразеологизмы английского языка, которые имеют в своей семантике жестовое поведение человека. Важная роль уделяется статусу жестовых фразеологизмов, их номинативной функции и классификации соотношений вербального представления жестов и их значений.
Ключевые слова: жест, жестовое поведение, жестовый фразеологизм, номинация, кинема.
 
The article dwells on English idioms that have human’s gestural behaviour in its semantics. The major emphasis is laid on the status of gestural idioms, their nominative function and on the classification of the correlation of verbal representation of gestures and their meaning.
Key words: gesture, gestural behaviour, gestural idiom, nomination, kineme.
 
 
Постановка наукової проблеми та її значення.
Той факт, що проекція кінеми у мову найчастіше є фразеологічним зворотом, не випадковий. Це пояснюється тим, що за своєю природою невербальна одиниця як фразеологізоване явище у невербальній мові і мовний фразеологізм мають семіотичну спорідненість. Як наголошує Є. Красильникова, “у словесному описі жест повинен розпізнаватися однозначно у зв’язку з тим умовним значенням, яким він наділений, тому такий опис завжди прагне бути стійким, лексично закріпленим” [3, 58-66]. Як справедливо підкреслює Г.Є. Крейдлін, семантичні зв’язки між жестом і фразеологізмом досить стійкі і багатопланові. І так як багато фразеологізмів є семантичними дериватами НВК, Г.Є. Крейдлін пропонує називати такі фразеологізми «жестовими», тому що, саме у жестових фразеологічних одиницях знаходить віддзеркалення концептуалізація рухів людини і дій його тіла [2, 270]. А так як вони становлять найчисельнішу групу серед усіх кінесичних фразеологізмів і саме поняття «жест» є ключовим у кінесичному плані, то не виникає сумнівів в актуальності та необхідності дослідження жестових фразеологічних одиниць (ФО).
Дослідження невербального спілкування як в лінгвістичному, так і в психологічному аспектах почалося ще на початку ХХ століття й активізувалося у другій його половині (праці А. Хілла, Б. Успенського, Г. Колшанського, І. Горєлова, Г. Уайнрайта, Ю. Фаста, Р. Бердвістела, А. Піза та ін.). Кінесичну фразеологію вивчали такі російські вчені, як С. Григор’єва, М. Григор’єв, А. Козиренко, Г. Крейдлін, Т. Черданцева. Однак праць, присвячених дослідженню жестових елементів кінесичної поведінки на матеріалі англійських ФО, значно менше. Саме цей фактор і зумовлює вибір теми цієї статті.
Метою статті є дослідження фразеологізмів англійської мови, які мають у своїй семантиці жестову поведінку людини. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань, як визначення кількості жестових ФО серед загального числа кінесичних фразеологічних зворотів; з’ясування статусу жестових ФО та їх номінативної функції; розроблення класифікації співвідношень вербального представлення жестів та їх значень. 
Матеріал дослідження був відібраний з тлумачних та двомовних словників (див. список лексикографічних джерел). 
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження.
Основною властивістю невербальної поведінки є рух, який виникає на основі кінесичного компоненту. Під кінесичними компонентами комунікації мається на увазі сукупність комунікативно-значимих рухів обличчя, корпусу та кінцівок людини, які формують найближчу, по відношенню до основної (вербальної), семіотичну підсистему – кінесичну, яка включає в себе значущі жести, мімічні та пантомімічні рухи, які входять в комунікацію в якості невербальних компонентів при безпосередньому спілкуванні комунікантів [4; 1, 221]. 
Серед загальної кількості обраних для дослідження шляхом суцільної вибірки кінесичних ФО (758) нами було виділено 431 ФО, які позначають жестову поведінку людини або у своїй семантиці становлять опис певного жесту. В якості критеріїв відбору, в переважній більшості, використовувались слова-маркери невербальної поведінки, тобто слова, які позначають якусь частину тіла та пов’язані з нею дії. Іншими словами, переважна більшість таких ФО обиралась за наявністю в них соматичного компоненту.
Варто зазначити, що проблема статусу жестових словосполучень, які виражені компонентами з обмеженою сполучуваністю типу to shake hands, to shrug one’s shoulders, to clench one’s fists, to grind one’s teeth до цих пір так і не отримала однозначного рішення. Хоча як бачимо, ідіом, які описують жести тіла, є значна кількість. Так, наприклад, фразеологічних одиниць лише з компонентом «head», які у своїй семантиці відображають жестову поведінку, налічується близько 15: отримати дозвіл або схвалення (get the nod), ухвалити або дати дозвіл на щось (give the nod), почуватись осоромленим, засмученим (hang ones head), мати перевагу над кимось, чимось (head and shoulders above (someone or something)), тримати себе гордовито та зарозуміло (hold one's head high) і т.д.
При вираженні кінем фразеологічними зворотами типу to get the nod – to get approval or permission to do something;  to give the nod – to approve or to give permission to do something; to saw the air - make movements with the arms, usu. through excitement, as if sawing; play (or play at) bo-peep (with somebody) – play with a child covering the face with the hands; bid someone or something adieu - say good-bye to someone or something [8] одиниці номінації кінесичних явищ даного типу можуть не мати у своєму лексичному складі вказування на частину тіла, але, імпліцитно, вони будуть жестовими фразеологізмами, так як їх словникові дефініції включають в себе опис як виду створюваного руху, так і комунікативного значення, за ним закріпленого.  Тобто, словосполучення, які виражають кінесичну поведінку здатні трансформуватися у фразеологізми, втрачаючи при цьому функцію номінації кінем. 
Так, наприклад, ФО типу shrug one’s shoulders та point one’s finger є виразами, які відображають конкретний жест. Тим не менш, існують також такі ідіоми як, let one’s hair down та pull smb’s leg, кінесична подоба яких не явно жестова. Хоча ці вирази ніби то й відносяться до жесту, але насправді взагалі не мають кінесичної основи, яка могла б у якійсь мірі вважатись кодованою. Не дивлячись на це, ми не виключаємо такі ідіоми з нашого дослідження, тому що, вони несуть в собі достатній жестовий потенціал щоб називати приховану жестикуляцію. Таким чином, наше дослідження не обмежувалось тільки тими ФО, де виконавець жесту є обов’язково людиною, а дієслово, яке відноситься до навмисного жестового руху, вимагає прямий або прийменниковий додаток (give one’s hand, bite one’s lips). Ми не відкидали також ФО, які є іменними (a stiff upper lip), фізіологічно не можливими (lift up one’s ears), метафоричними (crane one’s head), та такими виразами, які несуть в собі жест-кінетограму, тобто жест, який виконується твариною (prick up one’s ears).
Отже, жестові ФО можуть виступати як номінантами кінем (to give the nod) так і виразами, які такої функції не мають (to saw the air), але у своєму значенні мають опис жесту.
З вищенаведених прикладів видно, що жестові ФО здатні виражати найтісніший зв’язок з уявними жестами, які позиціонують їх таким чином, щоб ті, в свою чергу, сприймались великою кількістю людей шляхом постійного вживання і зрештою стали кодифікованими.
Вони можуть мати подвійний денотат: конкретне (сам рух) та абстрактне (відношення або установка) значення. Але семіотично вони мають символічну природу [5]. Існування їх подвійного денотату підтверджується можливістю використання цих жестів без будь-якого вербального супровіду. Фактично, існує чітке дистрибутивне розмежування: якщо використання самих лише жестів є обмеженим у прямій мові, то використання ідіом націлене на непряму мову. Якщо сам жест, як правило, виконується першою особою, то ідіоми, переважно, використовується іншими особами або для опису дій інших осіб.
Жестові ідіоми, як правило, є єдиним варіантом поєднання вербальної та невербальної частини комунікації. Проведене дослідження семантичних аспектів мовного вираження жестів дозволило розробити класифікацію співвідношень вербального представлення жестів та їх значень (табл. 1).
 
Таблиця 1
Вербалізація жестів та жестової поведінки на прикладі ФО англійської мови
 
З таблиці видно, яким чином співвідносяться вербалізація кінем за допомогою фразеологізмів та їх значення. Та найпомітнішим є той факт, що для вербалізації жестів характерна полісемія та синонімія. Так, жест, який означає прохання, наказ зберігати тишу або не розголошувати таємницю вербалізується у наступні жестові ФО: zip smb.’s lips; button smb.’s lips; smb.’s lips are sealed; keep one’s mouth shut; keep a lid on a mouth. У свою чергу, жест, який позначає пригніченість, засмученість людини вербалізується ФО: be down in the mouth; be cloud up; be down in the dumps; have face like a wet weekend; hang down one’s head; lose heart etc. Прикладом полісемії є ідіоми a pat on the back, take the floor, stand up, give one’s hand. 
 Висновки і перспективи подальших досліджень.
Таким чином, виділені нами ФО, у складі яких лежить опис жестової поведінки людини виражають найтісніший зв’язок з уявними жестами та є достатньо продуктивними серед кінесичних ФО, але багато з них при трансформації у фразеологічний зворот втрачають функцію номінації кінеми. Іншими словами, жестові ФО можуть виступати як номінантами жестів, так і виразами, які жест не номінують, але у своїй семантиці становлять його опис. Розроблена класифікація співвідношень вербального представлення жестів та їх значень дозволила встановити той факт, що для жестових ФО характерним є явище полісемії та синонімії, що намічає ряд перспектив щодо подальших розвідок, котрі вбачаються в глибшому дослідженні цих явищ та залученні комунікативного контексту, який забезпечить конкретизацію значення ФО і тим самим уникнення проблем з багатозначністю жестових ФО, особливо у спілкуванні між комунікантами. 
 
Література
 
  1. БЭСЯ. Большой энциклопедический словарь. Языкознание / Под ред. В. Н. Ярцева. – М. : Большая Российская энциклопедия, 1998. – С. 221 
  2.  Козеренко А. Д., Крейдлин Г. Е. Тело как объект природы и тело как объ¬ект культуры (о семантике фразеологизмов, построенных на базе жестов) // Фразеология в контексте культуры. / Отв. ред. В. Н. Телия. М. : «Языки русской культуры», 1999. С. 269 – 277.
  3.  Красильникова Е. В. Жесты и языковые фразеологизмы (к соотношению вербального и жестового кодов) // Из опыта создания лингвострановедческих пособий по русскому языку. – М. : Изд-во МГУ, 1977. – 208 с. – С. 58 – 66.
  4.  Степанов Ю. С. Семиотика / Ю. С. Степанов. – М. : Наука, 1971. – 167 с.
  5. Čermák F. On the Substance of  Idioms / F. Čermák. – Praha : Folia Linguistica XXII, 1988. – P. 413 – 438. 
 
Список лексикографічних джерел
 
  1.  АРФС. Англо-русский фразеологический словарь / Под ред. А. В. Кунина. – М. : Рус. язык, 1984. – 944 с.
  2.  Баранцев К. Т. Англо-український фразеологічний словник / К. Т. Баранцев. – К. : Рад. Шк., 1969. – 1051 с.
  3.  LID. Longman Idioms Dictionary. – Essex: Addison Wesley
  4. Longman Ltd, 1998. – 398 p.
  5.  ODEI. Oxford Dictionary of English Idioms. – Oxford: Oxford Univ. Press, 1993. – 685 p.
Фото Капча