Жорсткі диски

На малюнку можна бачити, що обидва роз’єми для підключення дисків еквівалентні. Якщо необхідно встановити на одному кабелі два пристрої, то необхідно деяким чином налаштувати один з дисків ведучим (master, першим), а інший ведомим (slave, другим). Такі настроювання виконуються на самому диску, для цього на кожному жорсткому диску є набір перемичок, за допомогою яких вибирається режим пристрою. Набір таких перемичок можна бачити на малюнку, що ілюструє підключення диска до кабелю – ці перемички знаходяться між інтерфейсним роз’ємом і роз’ємом живлення. Такі перемички мають наступні стани:

Single – пристрій єдиний на кабелі

Master – пристрій ведучий при наявність ведомого (якщо режиму Single не зазначено, то Master використовується і для підключення одиночного диска)

Slave – пристрій ведомий.

Cable Select – визначається кабелем. В режимі CS використовується спеціальний кабель, одна жила якого проколота, причому прокол розташовується між роз’ємами для дисків (прокол розташовувався між роз’ємом до плати і першим роз’ємом до диска).

Отже, для підключення жосткого диску варто настроїти на ньому перемички, встановивши їх у необхідні положення, підключити інтерфейсний кабель і підключити кабель живлення.

Тепер давайте розберемося з питанням про те, на якій швидкості буде працювати жорский диск, тобто чим визначається ефективний протокол роботи диска. В загальному випадку необхідною є підтримка з сторони диска, контролера, кабелю й операційної системи.

З диском і контролером все зрозуміло: ефективний протокол роботи диска на даному контролері не може бути вище, ніж найнижчий з підтримуваних диском і контролером. Наприклад: диск підтримує UDMA66, а контролер тільки UDMA 33 – отже ефективний потік буде меншим – UDMA 33. Це твердження можна сформулювати як загальне правило: ефективний протокол – мінімальний з підтримуваних диском і контролером.

Але з цього правила є виключення. Треба не забувати, що для досягнення швидкостей UDMA 66 і UDMA 100 окрім підтримки диска і контролера, потрібний ще спеціальний 80-провідниковий кабель – без нього максимальна швидкість становитиме 33 Мбайт/с навіть якщо диск і контролер підтримують більш швидкий протокол.

Якщо підключити до одного контролера два диски, що підтримують різні режими передачі даних, то ефективний протокол для всіх пристроїв буде обраний як мінімальний серед протоколів кожного пристрою на кабелі.

В ОС Windows 2000/XP режим Ultra DMA включається автоматично. Щоб налаштувати його самостійно потрібно, клацнувши правою кнопкою миші на знаку "Мой кмпьютер", вибрати пункт "Управление". У вікні, що зявилось, вибрати розділ "Диспетчер устройств", а в ньому "IDE ATA/ATAPI контроллеры". Тоді послідовно переглянути властивості кожного каналу IDE та їхні додаткові параметри.

 

 

Традиційний ATA інтерфейс добре зарекомендував себе завдяки своїй простоті і низькій вартості реалізації, але для подальшого розвитку виникла велика кількість технологічних труднощів і з’явилась необхідність розробити новий інтерфейс для його заміни. Часто серед обґрунтувань переходу на новий стандарт у статтях називають обмежену швидкість передачі паралельного інтерфейсу в 133 Мбайт/с, але це обмеження конкретної його версії, а не його виду взагалі (а в Serial ATA не набагато більше – 150 Мбайт/с). Подальше збільшення пропускної здатності можливе, але така модернізація є дуже дорогою і при досягнутих швидкостях на послідовній шині є економічно недоцільною. В старому інтерфейсі використовувалися сигнали високого рівня 5V, а при сучасному технологічному процесі одержати їх на виході мікросхем дуже складно. До покращень, що з’являються з впровадженням Serial ATA, належать такі можливості: скорочення кількості провідників, спрощення технології шлейфів і скорочення витрат на виробництво.

Робота над SerialATA була розпочата ще в 2000 році. Версія 0. 9 специфікації була представлена на Intel Developer Forum 2000 і остаточно дороблена до 1. 0 наприкінці того ж року. Перші продукти почали з'являтися в 2001 році, а масове виробництво у 2002-2003 роках.

У розробці стандарту приймали і беруть участь багато великих компаній. Споконвічно в робочу групу входили APT Technologies, Dell, IBM, Intel, Maxtor, Quantum і Seagate Technologies. На даний час список учасників проекту дуже великий. Цей стандарт поширюється і розвивається в основному компаніями Dell, Intel, Maxtor і Seagate.

Serial ATA – це високошвидкісний послідовний інтерфейс призначений для пристроїв збереження даних. За структурою своєї внутрішньої організації чотирьохрівневої моделі він дуже схожий на інші стандарти, наприклад USB або SCSI-3, які у свою чергу завжди нагадують модель OSI для локальних мереж.

Використання багаторівневої моделі OSI дає можливість для гнучкого подальшого вдосконалення стандарту, доробкою лише необхідних рівнів, без внесення змін у весь стандарт одночасно.

При використанні Serial ATA нічого не змінюється, взаємодія операційної системи через драйвер контролера з метою забезпечення сумісності із попередніми версіями ATA залишається незмінним. У звичайному ATA два пристрої поєднуються кабелем у ланцюжок і підключаються до одного порту контролера. Взаємодія додатка і пристрою відбувається через операційну систему