Життя і творчість Артюра Рембо

Артюр Рембо (1854 - 1891) - «найдивніший поетичний геній Франції» (Е. Клансьє) - зробив найбільш помітний вплив на французьку поезію XX століття. Його творчість, що заклала основи символізму, у той же час далеко виходить за рамки символістських ідей і побудов, будучи своєрідним проривом до поезії майбутнього.

Все коротке життя цього «Шекспіра-дитяти», як назвав Рембо В. Гюго, була втечею від вульгарності буржуазного існування, анархічним викликом нормам і правилам, відходом у створений їм самим хиткий світ «ясновидіння».

Початком нового періоду його творчості (літо 1871 - весна 1873) варто визнати вірші «П'яний корабель» й «Голосні», що стали згодом маніфестом символізму.

«П'яний корабель», написаний 17-літнім юнаком, без сумніву, одне із самих великих і загадкових створень європейської лірики, що не піддається вичерпному й остаточному тлумаченню. У його центрі - символічний образ людини-корабля, що ототожнюється із самим поетом, що стрімко несеться «без керма й вітрил» по безбережним «цвинтарях морським» назустріч Невідомому, бути може, власній загибелі. По шляху перед ним виникають дивні пейзажі, встають вигадливі картини, і читачеві важко зрозуміти, чи є вони реальними або це тільки плід хворої уяви.

Емоційна сила, дивне багатство образів і лексики, різноманіття колірної палітри, надзвичайна музикальність, нарешті, внутрішній динамізм вірша Рембо залучали до нього увага багатьох поколінь читачів і перекладачів. На українську мову «П'яний корабель» у різний час перекладали В.Бобинський, В.Ткаченко, Юрій Клен, М.Терещенко, Г.Латник.

Рембо справедливо називають «передчасною дитиною двадцятого сторіччя». Дійсно, він передбачив своєю творчістю істотні риси сучасної поезії: інтенсивність ліричного переживання, витончену метафоричність, особливу музикальність і колірну виразність, верлібр. Повною мірою значення Рембо розкрилося лише в XX столітті, коли французькі поети заговорили образною мовою, створеною ним.