Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Життєвий і творчий шлях М. Костомарова

Предмет: 
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
53
Мова: 
Українська
Ціна: 
600 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Студентські роки та формування світогляду М. Костомарова
2. Переслідування владою драматурга, поета та вченого 1837-1859 рр.
2.1. Драматургічна та історична діяльність
2.2. Діяльність під пресом влади
2.3. Кінець арештів і початок нового періоду творчості
2.4. Публіцистична та педагогічна діяльність М. І. Костомарова
3. Заключний період життя М. Костомарова – найбільш плідний на творчій ниві
3.1. Робота в роки "реакції" (1843-1876)
3.2. Аналіз фольклористичної та прозової творчості М.  Костомарова
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

 

Вступ: 

Постать М. Костомарова у всій багатогранності духовних обширів, з усім багатством його величезного, як на одну людину, доробку історика, фольклориста, поета, драматурга, прозаїка, літературного критика, публіциста – мало знана сучасному читачеві. Ні його історичні дослідження, ні значна частина прозової та публіцистичної спадщини не перевидавалися багато років. Справа поліпшилася у зв'язку із 150-річним ювілеєм М. Костомарова, що його, за рішенням ЮНЕСКО, відзначив увесь світ ще у 1967 р.

Зважаючи на всезростаючий інтерес сучасного українського суспільства до творчості геніїв свого народу, слді відзначити, що тема бакалаврської роботи є досить актуальною.

Аж донедавна побутувала думка, що замолоду М. Костомаров відзначався прогресивними поглядами, а з початком урядової реакції у 60-х рр. у нього відбувся злам, і він перейшов на консервативні позиції. Однак Костомаров був складною і духовно нетрадиційною людиною, тому його не можна було вкласти в прокрустове ложе будь-якої схеми. Звичайно, доводилося і йому часом іти на компроміс із офіційною думкою чи поступатись під тиском обставин.

Але мало хто був такий сміливий і рішучий у відстоюванні тих принципів, які він вважав єдино правильними,- навіть проти численної опозиції. Цей «ритуаліст», прихильник усталеного способу життя й праці, над усе шанував свободу думки й совісті та ненавидів насильство, а надто духовне. І цим іноді слід пояснювати деякі його вчинки. У той же час він був на диво терплячий до критики.

Плідність його праці викликала подив: на неї складалася і його організованість, і дивовижна пам'ять та ерудиція, і практичне знання багатьох європейських і класичних мов. Сучасники захоплювалися його вмінням знайти спільну мову з людиною будь-якого кола, цікавими розповідями, дотепними жартами, щирим молодечим сміхом.

Він мав про що розповідати. Адже все життя мандрував, придивлявся до нових місць. Вони промовляли йому як історикові більше, ніж будь-кому іншому. Складовою чергового наукового пошуку було обов'язкове відвідання місць, де відбулися події. Його «даровитая, страстная, впечатлительная натура», як писав 1895 р. М. Подорожний, поглинала враження; і він нічого не забував.

Усе життя М. Костомаров, хоч був переважно кабінетним вченим, мав широкі контакти з людьми: цьому сприяли його відомі «вівторки», публічні лекції, інтенсивне листування. Він відвідував театри, музеї, виставки, професіонально рецензував мистецькі новинки; знав напам'ять церковні відправи. Буквально за кілька днів до смерті домігся, щоб його відвезли на виставку – знову побачити нову картину І. Є. Рєпіна «Іван Грозний при вбитому ним сині».

Про літературні уподобання М. Костомарова його секретарка, що працювала з ним у 70-х рр., пізніше – письменниця й літературознавець, дружина В. М. Білозерського Надія Олександрівна, писала так: «Нередко от мифологии Н. Ив. непосредственно переходил к поэзии. Помню раз, по поводу Прометея, он припомнил «Кавказ» Шевченко и продекламировал его наизусть от первой строфы до последней. Шевченко был его любимым поэтом и всего ближе говорил его сердцу, хотя он высоко ценил Гете, Байрона, Мицкевича, Пушкина. Современная поэзия и беллетристика сравнительно мало занимала его, но тем не менее он отдавал должную справедливость таланту Гончарова, Тургенева, Л. Толстого, Островского и др. Что касается Некрасова, то он отвергал в нем всякое поэтическое дарование, а Щедрин оставался до конца непонятным для него».

Широко освічений, М. Костомаров знав і любив класичну світову літературу, насолоджувався літературними шедеврами античності, невтомно працював у російській культурі; та найглибшою і найболючішою його любов'ю завжди були українське слово й українська пісня.

Об’єктом дослідження визначено історичний період життя М. Костомарова, а предметом – власне історичну постать вченого.

Мета роботи полягає у вивченні творчих надбань М. Костомарова та його ролі у літературі, історії, політиці та інших галузях суспільного життя досліджуваного періоду.

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання:

  • опрацювати та проаналізувати різні періоди життя та творчості М. Костомарова;
  • дослідити специфіку його творів з точки зору їх ролі у суспільно-політичному житті;
  • визначити основні напрямки роботи вченого та провести їх огляд.

Щодо історіографії життя та творчості М. Костомарова, то на сьогодні опубліковано низку розвідок, розділи про поезію та драматургію у другому томі восьмитомної «Історії української літератури», двотомне видання творів (1967), поетичний доробок в серії «Бібліотека поета» (1972), монографії П. Попова «М. Костомаров як фольклорист» (1968) та Ю. Пінчука «Исторические взгляды Н. И. Костомарова» (1984), докладну розвідку М. Т. Яценка в колективній монографії «Історія української літературної критики» (1988) і, нарешті, однотомник «Исторические произведения. Автобиография» та повість «Кудеяр» (1989).

Структура бакалаврської роботи побудована наступним чином: вступ, 3 основних розділи (2 з розподілом), висновки та список використаної літератури.

 

 

Список використаних джерел: 
  1. Автобиография Н. И. Костомарова. – Рус. Мысль, 1985. – 688 с.
  2. Богучаров И. Лекции по истории Западной России М. Кояловича, 1864. - В кн.: Научно-публицистические и полемические писания Костомарова. – 932 с.
  3. Грушевський М. Українська історіографія і М. Костомаров // Молода нація. – 2002. – ч. 1. – c. 13-42.
  4. Захарченко М. В. Соціологічна думка України. – К.: Заповіт, 1996. – 332 с.
  5. Карпов Г. Критический обзор разработки главных русских источников, к истории Малороссии относящихся, за время: 8 января 1654 – 30-е мая 1672 года. –  М., 1870. – 212 с.
  6. Костомаров Н. И.  Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей: В 3 кн. – М.: АСТ, 1993. – 758 с.
  7. Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования: В 2 кн. – М.: АСТ, 1990. – 236 с.
  8. Костомаров Н. И. Предания первоначальной русской летописи в соображениях с русскими народными преданиями в песнях, сказках и обычаях. // Костомаров Н. И.  Раскол: Исторические монографии и исследования. - М., 1994. – 512 с.
  9. Костомаров Н. И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. – М.: ФАЛ-М, 1998. – 611 с.
  10.  Костомаров Н. И. Твори, т. 1. //упоряд. М. Смілянська. – К.: Дніпро, 1990. – 536 с.
  11.  Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий: Материалы и исследования. – М., 1994. – 768 с.
  12. Костомаров Н.И. Домашняя жизнь и нравы великорусского народа: утварь, одежда, пища и питье, здоровье и болезни, нравы, обряды, прием гостей.- М.: АСТ, 1993. – 399 с.
  13. Костомаров Погодину // Голос, 1964, № 62. – с. 7-11.
  14. Костомарова А. Последние годы жизни Н. И. Костомарова. – М.: Вече, 1990.
  15. Литвак Б. Г. Николай Иванович Костомаров //  Очерк  домашней жизни  и нравов великорусского народа. – М.,1992. – 99 с.
  16. Павленко Н. И. Тернистый путь к  славе // Наука и жизнь.- 1994.- N 4.- С.86-94.
  17. Пинчук Ю. Исторические взгляды Н. И. Костомарова. – М.: Мысль, 1990. – 188 с.
  18. Пінчук Ю. Огляд історіографії про М. Костомарова // Українська література в іменах і дослідженнях. – К.: Наукова думка, 1996. – 18 с.
  19. Полухин Л. К.  Формирование исторических взглядов Н. И. Костомарова // История украинской литературы. – К., 1959. – 1066 с.
  20. Попов П. М. М. Костомаров як фольклорист і етнограф. – Рівне, 2000. – 24 с.
  21. Русявий А. В. М.І. Костомаров у 1817-1860 р. // Старовина. – 1991. - № 2.
  22. Самковский В. В. Взгляды Костомарова. – К.: Наукова думка, 1984. – 236 с.
  23. Скачко В. В. Н. И. Костомаров  в 1817-1860 гг. // Рус. Старина. – 1991. - № 6. – с. 55-69.
  24. Шульженко Ф. П. Історія політичних і правових вчень. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 644 с.
  25. Янкевич В. М. Костомаров: сторінки Великого життя // Освіта України. – МОНУ. – 2004. – № 41. – с. 19-34.
10898
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.