Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Зміст і методичні прийоми формування уявлень про форму і геометричну фігуру

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Ціна: 
75 грн.
Оцінка: 

ПЛАН

ВСТУП
  1. Друга молодша група
  2. Старша група
  3. Підготовча до школи група
  4. Приклади вправ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ: 

Уже в другій молодшій групі дитячого садка основна увага вихователів приділяється формуванню елементарних математичних уявлень. Від того, наскільки успішно буде організоване перше сприйняття кількісних відносин і просторових форм реальних предметів, залежить подальший математичний розвиток дітей. Дочисловий період навчання є пропедевтичним не тільки для навчання лічбі, велика увага приділяється вправам на порівняння предметів за довжиною, шириною, висотою, формою. Малята одержують первинні уявлення про величини та їх властивості, їх починають знайомитися з геометричними фігурами, вчаться розрізняти і називати коло, квадрат, трикутник, впізнавати моделі цих фігур, незважаючи на розходження у їху кольорі або розмірах. 

Основна форма роботи - навчання дітей на заняттях. Заняття з математики проводять з початку навчального року, тобто з 1 вересня. У вересні заняття доцільно проводити з підгрупами (по 6-8 чоловік), але при цьому охопити всіх дітей даної вікової групи. З жовтня у певний день тижня займаються відразу з усіма дітьми.

Для того, щоб заняття дали очікуваний ефект, їх треба правильно організувати. Нові знання даються дітям поступово, з врахуваням того, що вони вже знають і вміють робити. Визначаючи об’єм роботи, важливо не допустити недооцінки або переоцінки можливостей дітей, тому це неминуче приводить до їх бездіяльності на занятті. Міцне засвоєння знань забезпечується кількаразовим повторенням однотипних вправ, при цьому змінюється наочний матеріал, варіюються прийоми роботи, тому що одноманітні дії швидко стомлюють дітей.

Навчання носить наочно-діючий характер, нові знання дитина засвоює на основі безпосереднього сприйняття, коли стежить за діями педагога, слухає його пояснення і вказівки і сама працює з дидактичним матеріалом. Точності сприйняття сприяють рухи (жести рукою), обведення рукою моделі геометричної фігури (по контуру) допомагає дітям точніше сприйняти її форму, а проведення рукою вздовж шарфика, стрічечки (при порівнянні по довжині) - установити співвідношення предметів саме за даною ознакою. Велике значення надається роботі дітей з дидактичним матеріалом. 

Маленькі діти значно краще засвоюють емоційно сприйнятий матеріал, а процес запам'ятовування характеризується мимовільністю, тому на заняттях широко використовуються ігрові прийоми і дидактичні ігри, які організуються так, щоб по можливості у дії одночасно брали участь всі діти і їм не доводилося чекати своєї черги. Проводяться ігри, пов'язані з активними рухами: ходьбою і бігом, однак, використовуючи ігрові прийоми, педагог не допускає, щоб вони відволікали дітей від основної роботи. 

З перших занять у дітей формують навички навчальної діяльності: їх навчають займати своє місце, сидіти спокійно і вставати тільки за пропозицією вихователя, дитина повинна навчитися слухати вказівки і пояснення педагога, сприймати і робити те, що їй пропонують, відповідати на питання. Виховують вміння займатися разом, не заважати один одному, одночасно починати і припиняти дію, а якщо є потреба - спокійно чекати своєї черги. Педагог хвалить дітей за гарну поведінку, конкретно вказуючи, у чому вона виражається. 

 

Список використаних джерел: 
  1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання – 1999.– № 1.
  2. Белошистая А.В. Развитие математических способностей дошкольников: вопросы теории и практики. - М.: Сигма, 2004.
  3. Білоусько Л. Використання дидактичного матеріалу та дидактичних ігор у розвитку логіко-математичних уявлень дошкільників / Рідна школа – 2001 - №8.
  4. Данилова В.В., Рихтерман Т.Д., Михайлова З.А. Обучение математике в детском саду. – М.: Эксмо, 1997.
  5. Носова Е.А., Непомнящая Р.Л. Логика и математика в дошкольном возрасте. – СПб: Питер, 1996.
  6. Походжай Н.Я., Шост Н.Б. Цікава математика. – Тернопіль: Богдан, 1999.
  7. Українське дошкілля: Програма виховання дітей у дитячому садку. – Львів: Світ, 1991.
  8. Формирование элементарных математических представлений у дошкольников / под ред. А.А. Столяра. – М.: Педагогика, 1981.
  9. Фрейлах Н.И. Теоретические основы формирования элементарных математических представлений у дошкольников. – М.: Образование, 1997.
6537
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.