Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Зовнішня політика співробітництва Польщі та України

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
39
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Стан розробки проблеми та аналіз джерельної бази дослідження
2.  Польсько-українське стратегічне партнерство
2.1. Історичні фактори формування зовнішньої політики Польщі
2.2. Загальна модель зовнішньої політики Польщі щодо пострадянських країн
2.3. Характеристика векторів співпраці і політичних відносин між Україною і Польщею у контексті стратегічного партнерства
3.  Аналіз політики Польщі щодо України у питаннях європейської інтеграції і вступу до НАТО
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ: 

Актуальність теми дослідження. В історії братніх українського і польського народів є чимало прикладів щирого добросусідства, спільної боротьби за спільні ідеали, однак є й чимало сторінок, які не повинні служити нам прикладом. Історію не перепишеш, але минуле не повинне затіняти майбутнє. Нова ера в українсько-польських стосунках розпочалась ще наприкінці горбачовської “перебудови”, коли представники Народного Руху України налагоджували контакти з діячами “Солідарності”. 

На міждержавний рівень стосунки між нашими країнами вивів візит до столиці на той час ще радянської України у жовтні 1990 року міністра закордонних справ Польщі Скубішевського. Була підписана українсько-польська Декларація про дружбу і співпрацю. Вона містила усі ознаки міждержавного договору. Передусім стверджувалась непорушність кордону між УРСР і Польщею і констатувалась відсутність територіальних претензій між сторонами. 

Посилаючись на “позитивний спадок тривалих відносин” і “національно-культурну спорідненість наших народів”, обидві сторони зобов’язувались забезпечувати права відповідних національних меншин. 

Особливо важливим пунктом було проведення переговорів про обмін дипломатичними представництвами. Так наповнювалась змістом Декларація про суверенітет, прийнята Верховною Радою України у липні того ж року. Українсько-польська Декларація засвідчила, що Україна бачить себе центральноєвропейською країною, історія якої визначатиме її геополітичні орієнтири. 

Із здобуттям Україною незалежності та отриманням Польщею політичної свободи розпочався активний процес формування нової моделі міждержавних українсько-польських відносин, як незалежних та демократичних держав. Нова сторінка в багатовіковій історії зв'язків українського та польського народів головним чином пов'язана з процесом формування та реалізації стратегічного партнерства в об'єднаній Європі. Тому, в умовах розбудови і утвердження України й Польщі виникає необхідність об'єктивного дослідження особливостей налагодження і розвитку українсько-польських двосторонніх відносин протягом 1991–2006 рр. Важливу роль тут відіграють також етнічна спорідненість, близькість культур, історичних традицій, геополітичних і геостратегічних цілей, прагнення держав інтегруватись до західноєвропейських структур. Наукове вивчення досвіду українсько-польських зв'язків на основі історичних фактів та джерел з широким використанням архівних документів і матеріалів – є важливим й актуальним завданням.

Актуальність дослідження зумовлена ще й тим, що існуючі на сучасному етапі наукові праці, присвячені українсько-польським відносинам, розкривають далеко не усі аспекти такої взаємодії. Це пояснюється незначною віддаленістю у часі, незавершеністю процесу, варіативністю двосторонніх стосунків, що вимагає подальшого грунтовного, цілісного і об'єктивного дослідження.

Мета дослідження - проаналізувати основні події історії налагодження і розвитку українсько-польських політичних взаємин протягом 1991–2006 рр., визначити основні закономірності та тенденції становлення стратегічного партнерства між Україною та Республікою Польща.

Метою продиктовані основні завдання:

  • проаналізувати стан дослідження проблеми та джерельну базу;
  • дослідити основні тенденції процесу становлення і розвитку політичних зв'язків, механізми формування і реалізації повноцінних двосторонніх відносин та їх трансформацію на рівень стратегічного партнерства;
  • показати місце українсько-польських стосунків у структурі міжнародних відносин та значення стратегічних відносин України й Польщі для забезпечення миру й стабільності у Центрально-Східній Європі;
  • проаналізувати вплив євроатлантичних процесів інтеграції на розвиток українсько-польських взаємин.

Об'єктом дослідження є історія міжнародних відносин і зовнішньої політики України та Польщі в нових геополітичних умовах, а предметом - головні напрями та пріоритети двосторонніх відносин між Україною і Республікою Польща, визначення основних закономірностей і тенденцій зародження та розвитку міждержавних стосунків, їх місце в структурі міжнародних відносин.

Методи дослідження. В основу роботи покладено проблемно-хронологічний і порівняльний методи, які дозволили належним чином структурувати дослідження та показати еволюцію стосунків між Україною та Польщею. Для проведення всебічного аналізу проблеми також використано такі методи, як системний підхід, структурний аналіз та метод актуалізації.

2 грудня 1991 року, відразу ж після всеукраїнського референдуму Польща стала першою державою, яка визнала незалежну Україну. Це знаменна віхова дата в новітній історії наших народів. У травні 1992 року між обома країнами був підписаний основоположний договір, який грунтувався на положеннях декларації, але охоплював весь спектр двосторонніх стосунків включно з співпрацею у військовій сфері. Наші народи ще раз підкреслили небажання бути фігурами у чужій політичній грі, засвідчили прагнення творити незалежну політику, керуючись національними інтересами. 

Але по-справжньому наші стосунки активізувались 1995 року, коли відбулося чимало важливих зустрічей між президентами і керівниками урядів обох країн. Була підписана низка міждержавних документів, що вивело наші стосунки в ранг стратегічного партнерства. 

Польща, яка давно однозначно визначилась з власними геополітичними орієнтирами, суттєво посприяла Україні в її прийнятті до Ради європи та Центральноєвропейської ініціятиви і принципово підтримує Україну у приєднанні до Угоди про вільну торгівлю у Центральній європі (ЦЕФТА). Натомість Україна займає принципово прихильну позицію стосовно вступу Польщі в НАТО, вбачаючи у поступальній інтеґраційній ході Польщі перспективи реалізації свого європейського покликання. 

За останні роки українці й поляки багато зробили для подолання певних негативних стереотипів у взаєминах, що складались століттями. Проте економіка України нині не має відповідних параметрів для серйозних розмов щодо інтеґрації з Заходом. Відсутня належна мікроекономічна основа для радикальної макроекономічної трансформації суспільства. Ще не сформований відповідний прошарок носіїв нових ринкових відносин. Українські підприємства не спроможні витримати міжнародну конкуренцію як через брак технологічних і фінансових можливостей, так і через відсутність відповідних інституційних передумов.

 

Список використаних джерел: 
  1. Бакула Б. Польща і Україна в діяльності “Культури”: [Українці в еміграції] // Сучасність. –  1997. - № 1.
  2. Басараб М. Б. Досвід європейської інтеграції Польщі: перспективи для України: автореф. дис. канд. політ. наук / Нац. ін-т стратег. досліджень; Нац. ін-т проблем міжнар. безпеки. – Київ, 2004.
  3. Бичевські І. Суверенність України – в стратегічних інтересах Польщі : [Бесіда з заст.  міністра закордон. справ Польщі І. Бичевські] // Голос України. – 1994. – 22 червня.
  4. Біттнер О. Польща – наш надійний партнер: [Завершився дводенний офіц. візит в Україну міністра закордон. справ Республіки Польща Б. Геремека] // Уряд. кур‘єр. – 1998. – 17 вересня.
  5. Бонусяк В. Росія, Польща і Україна в ХХ ст. // Проблеми слов‘янознавства: Міжвід. наук. зб. –  Львів, 1996. – Вип. 49.
  6. Бурант С. Україна і Польща: до стратегічного партнерства // Політ. думка. – 1997. - № 3.
  7. Варшавський самміт: [Є. Марчук обговорив з главою польського уряду Ю. Олексою питання розвитку відносин між двома країнами] // Уряд. кур‘єр. – 1995. – 10 жовтня.
  8. Гайдунов Л., Александрова Т. Геополітичний чинник у становленні та розвитку відносин  України і Республіки Польща // Міжнар. наук.-практ. конф. “Геополіт. майбутнє України”, 19-20  берез. 1998 р., Київ. – К., 1998.
  9. Галаур С. Україна – Польща: новий крок у співпраці: [Зустріч двох Президентів: Л. Кучми та  А. Квасьнєвського] // Уряд. кур‘єр. – 1998. – 30 червня. 
  10. Гжегорчик А. Польсько-українські стосунки та філософія // Укр. варіанти. – 1998. - № 2.
  11. Глібов В., Горун Д. Українсько-польські взаємини в пострадянський період: Деякі аспекти  політ. і екон. співробітництва // Політика і час. – 1997. - №5-6.
  12. Горун Д. Українсько-польське регіональне співробітництво // Нова політика. – 1999. - № 3.
  13. Горун Д.А. Украинско-польские отношения в постсоветский период: Некоторые аспекты  сотрудничества // Одес. гос. ун-т. Истор. фак. Записки ист. фак. – Одесса, 1997. – Вып. 5.
  14. Гудзеляк І. І. Прикордонні соціально-економічні зв’язки України з Польщею
  15. Договір між Україною і Республікою Польщею про добросусідство і співробітництво //  Відомості Верх. Ради України. – 1992. - № 43. 
  16. Жулинський М. Вести діалог на різних рівнях: [Укр.-польські взаємини: Бесіда з М.  Жулинським] // Нар. газ. – 1997. - № 21.
  17. Засідання Українсько-польського форуму// Уряд. кур‘єр. – 1997. – 26 квітня.
  18. Зашкільняк Л. Українсько-польські стосунки у ХХ ст.: Традиції та сучасність // Пробл.  слов‘янознавства. – 1996. – Вип. 49.
  19. Зустріч з українською громадою: [Зустріч укр. громади Варшави з колективом посольства  України в Польщі] // Уряд. кур‘єр. – 1994. – 22 січня.
  20. Ільченко В. Польський фактор в Україні: [Держ. візит Президента Республіки Польща А.  Квасьнєвського] // Уряд. кур‘єр. – 1997. – 24 травня. 
  21. Кирилич В. П. Українці в Польщі: проблема збереження етнонаціональної ідентичності як чинник українсько-польських відносин: автореф. дис. канд. іст. наук / Київ. нац. ун-т імені Т. Шевченка. – Київ, 2001.
  22. Кіндрат К., Трохимчук С. Українсько-польські стосунки на зламі тисячоліть / Наук. ред. М. З. Мальський; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Фак. міжнар. відносин. – Львів, 2002.
  23. Козак С. Тільки через співпрацю: шляхи польсько-українського. порозуміння // Літ. Україна.  – 1992. – 20 серпня. 
  24. Козакевич Є., Найдер З. На порозумінні і взаємному шануванні прав: [Про співробітництво  України з Польщею] // Політика і час. – 1997. - № 12.
  25. Конєва Я. Польсько-українські стосунки в історичному і політичному контексті // Розбудова  держави. – 1996. - № 5.
  26. Лукін В. Польсько-український тандем: Міжнар. життя // Укр. слово. – 1996. – 4 липня.
  27. Лукін В. Польща – Україна: від сусідства до партнерства // Час / Time. – 1997. – 10-16 квітня.
  28. Матійченко В.І. Україна – Польща: стратегічне партнерство в кінці ХХ століття // 
  29. Моцок В. І. Сучасні українсько-польські міждержавні відносини: політичний аспект: автореф. дис. канд. політ. наук / Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці, 2002. 
  30. Онишкевич Я. Польсько-українське порозуміння і НАТО: Інтерв‘ю міністра оборони Польщі Я. Онишкевича // Нар. газ. – 1998. - № 34.
  31. Осадчук Б. Польща – Україна: партнерство для себе і для Європи // Час / Time. – 1996. – 28  червня. 
  32. Польща і Україна: кроки братерського поєднання // Веч. Київ. – 1997. – 19 квітня.
  33. Польща може бути хорошим союзником для України: [Розмова з Надзвичайним  і Повноважним Послом Республіки Польща Єжи Баром] // Укр. Слово. – 1999. – 27 трав.
  34. Слов‘янський вісник: міжвід. наук. зб. – Рівне, 1998. – Вип.1. 
  35. Україна – один з головних партнерів Польщі: [Розмова з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні Є. Баром] // Уряд. кур‘єр. – 1996. – 10 жовтня. 
  36. Україна – Польща: якісно новий рівень взаємин: [Надзвичайний і Повноважний Посол  Республіки Польща в Україні Єжи Бар відповідає на запитання голов. ред. журн. “Політика і  час”] // Політика і час. – 1997. - № 4.
  37. Україна і Польща в XX столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин : Зб. наук. праць / МОН України. Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Краків. пед. акад. ім. Комісії Едукації Народової; Ред. кол.: П. М. Чернега (відп. ред.) та ін. – Київ; Краків, 2002. 
  38. Україна і Польща у Східно-Центральній Європі: спадок і майбуття : Конф. під патронатом Прем'єр-Міністрів України і Польщі (Київ, 25–27 черв. 1999 р.) / Ін-т Центрально-Східної Європи та ін.; Упоряд. : Т. Балабушевич, Н. Довженко. – Київ, 1999. 
  39. Україна. Верховна Рада. Про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Республікою Польщею: Постанова… 14 лип. 1993р. №3380-ХІІ // Відомості Верх. Ради України.  – 1993. - № 36. 
  40. Українська громада в Польщі: [Посол України в Республіці Польща П. Сардачук зустрівся з  керівництвом Об‘єднання українців у Польщі в зв‘язку з п‘ятирічною діяльністю цієї організації  в нових соц.-політ. реаліях] // Уряд. кур‘єр. – 1995. – 18 квітня.
  41. Українсько-польський діалог у відблисках проблеми НАТО // Україна. Європа. Світ. – 1997.  – 25-31 січня.
  42. Щерба Г.І., Воробель А.П. Українсько-польські стосунки в дзеркалі соціології //  Етнонаціональний розвиток в Україні та стан української етничності в діаспорі: сутність, реалії,  проблеми та прогнози на порозі ХХІ століття: Матеріали 5-ої міжнар. наук.-практ. конф., 22-25  травня 1997 р. – К.; Чернівці, 1997.
5389
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).