Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Зовнішня політика СРСР 1950-1960-х років

Предмет: 
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
62
Мова: 
Українська
Ціна: 
800 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Мирне змагання двох систем
1.1. Зміна зовнішньої політики щодо країн Європи
1.2. Крах колоніальної системи
1.3. Курс на «мирне співіснування»
2. Особливості зовнішньополітичного курсу відносно Китаю й країн «третього світу»
2.1. Початок і розвиток прикордонної конфронтації між Радянським 
Союзом і Китаєм
2.2. Політичні відносини із країнами «третього світу»
3. Карибська криза як остання подія «холодної війни»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ: 

Актуальність обраної теми визначається сучасним станом політичних відносин на міжнародній арені, оскільки сьогоднішня політично-економічна конфронтація між США і ЄЕС досить сильно нагадує вже добре всім відому «холодну війну» між СРСР і США, пік якої припадає якраз на досліджуваний у роботі період.

Мета роботи – всебічно вивчити і проаналізувати напрямки зовнішньополітичної діяльності Радянського Союзу щодо взаємин зі США, країнами Східної Європи і країнами «третього світу».

Предметом дослідження у роботі історичний період 1950 – початку 1960-х років, а об’єктом - зовнішньополітична діяльність СРСР протягом цього періоду.

Грунтуючись на визначенні теми і мети бакалаврської роботи, визначено наступні завдання дослідження:

  • аналіз передумов зміни післявоєнного зовнішньополітичного курсу Радянського Союзу;
  • вивчення стосунків зі Сполученими Штатами;
  • розгляд зовнішньополітичної діяльності у період краху колоніальної системи світу;
  • аналіз «курсу на мирне співіснування»;
  • оцінка зовнішньополітичних кроків СРСР щодо соціалістичного Китаю;
  • вивчення політичних відносин Радянського Союзу з країнами «третього світу».

Джерельною базою виконання дослідження є праці як радянських, так і американських і європейських вчених тогочасного періоду і сучасності, що дає змогу об’єктивно оцінити досліджувану проблему.

Серед робіт, використаних у процесі дослідження слід відзначити праці Н.Н. Авдулова («Россия и США: особенности развития двусторонних отношений в условиях "холодной войны" (1953-70 гг.)»), у якій аналізується політичний аспект військових кроків обох країн, В. І. Батюка («Истоки "холодной войны": советско-американские отношения в 1945-1950 гг.»), присвячені проблемам виникнення «гонки озброєнь», І. А. Кіріліна («История международных отношений и внешней политики СССР») та інших.

Структура роботи побудована наступним чином: вступ, три розділи, два з яких поширені, висновки і список використаної літератури.

Із закінченням Вітчизняної війни відбулися зміни у взаєминах СРСР із колишніми союзниками по антигітлерівській коаліції. «Холодна війна» - таку назву одержав зовнішньополітичний курс, який проводився обома сторонами у відношенні одна одної у період другої половини 50-х - початку 60-х років. Він характеризувався насамперед ворожими політичними акціями сторін. Для вирішення міжнародних проблем використовувалися силові прийоми. Міністрами закордонних справ СРСР початкового періоду «холодної війни» були В.М. Молотов, а з 1949 р. - А. Д. Вишинський. 

Конфронтація сторін чітко виявилася в 1947 р. у зв'язку з висунутим США планом Маршалла. Розроблена держсекретарем США Дж. Маршаллом програма передбачала надання економічної допомоги європейським країнам, які постраждали в роки Другої світової війни. Для участі в конференції з цього приводу були запрошені СРСР і країни народної демократії. Радянський уряд розцінив план Маршалла як зброю антирадянської політики і відмовився від участі в конференції. На його настійну вимогу про відмову брати участь у плані Маршалла заявили і запрошені на конференцію країни Східної Європи. 

Однією з форм прояву «холодної війни» стало формування політичних і військово-політичних блоків. У 1949 р. був створений Північноатлантичний союз (НАТО). До його складу увійшли США, Канада і декілька держав Західної Європи. Через два роки відбулося підписання військово-політичного союзу між США, Австралією та Новою Зеландією (АНЗЮС). Утворення цих блоків сприяло зміцненню позицій США в різних регіонах світу. 

В умовах жорсткості конфронтації у взаєминах колишніх союзників Радянський Союз проводив роботу проти пропаганди нової війни. Основною ареною його діяльності стала Організація Об'єднаних Націй (ООН). Ця міжнародна організація була утворена в 1945 р. Вона об'єднала 51 державу. Своєю метою вона ставила зміцнення миру і безпеки, розвиток співробітництва між державами На сесіях ООН радянські представники виступали із пропозиціями про скорочення звичайних видів озброєння і заборону атомної зброї, про вивід іноземних військ з територій чужих держав. Всі ці пропозиції, як правило, блокувалися представниками США і їх союзниками. В однобічному порядку СРСР вивів війська з територій декількох держав, куди вони були введені у військові роки. 

Представники радянських громадських організацій брали активну участь у русі прихильників миру, який організаційно оформився наприкінці 40-х років. Понад 115 млн. громадян країни поставили свої підписи під прийнятою Постійним комітетом Всесвітнього конгресу прихильників миру Стокгольмською відозвою (1950 р.). У ній містилися вимоги заборони атомної зброї і встановлення міжнародного контролю за виконанням цього рішення. 

Найбільшої гостроти конфронтація колишніх союзників досягла на рубежі 40-50-х років у зв'язку з корейською війною. У 1950 р. керівництво Корейської Народно-демократичної Республіки зробило спробу об'єднати під своїм началом дві корейських держави. На думку радянських керівників, це об'єднання могло підсилити позиції антиімперіалістичного табору в цьому регіоні Азії. У період підготовки до війни і у ході воєнних дій уряд СРСР здійснював фінансову, військову і технічну допомогу Північній Кореї. Керівництво КНР на настійну вимогу І.В. Сталіна направило в Північну Корею кілька військових дивізій для участі у бойових операціях. Війна була припинена лише в 1953 р. після тривалих дипломатичних переговорів. 

Одним із провідних напрямків зовнішньої політики в післявоєнні роки було встановлення дружніх взаємин з державами Східної Європи. Радянська дипломатія надавала допомогу Болгарії, Угорщині та Румунії при підготовці мирних договорів з ними (підписані в Парижі у 1947 р.). Відповідно до торговельних угод Радянський Союз поставляв східно-європейським державам на пільгових умовах зерно, сировину для промисловості і добрива для сільського господарства. 

У 1949 р. з метою розширення економічного співробітництва і торгівлі між країнами була створена міжурядова економічна організація - Рада Економічної Взаємодопомоги (РЕВ). До її складу увійшли Албанія (до 1961 р.), Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Чехословакія, а з 1949 р. - ГДР. Місцеперебуванням Секретаріату РЕВ була Москва. Однією із причин створення РЕВ був бойкот 453 країнами Заходу торговельних відносин з СРСР і державами СхідноїЄвропи. 

Основні напрямки взаємин між СРСР і східноєвропейськими країнами були визначені обопільними умовами між ними. Передбачалися військова і інші види допомоги у випадку, якщо одна зі сторін виявиться залученою у воєнні дії. Планувався розвиток економічних і культурних зв'язків, проведення конференцій з міжнародних питань, які зачіпають інтереси договірних сторін. Однак вже на початковому етапі співробітництва СРСР з державами Східної Європи у їх взаєминах проявлялися протиріччя і конфлікти. Вони були пов'язані, в основному, з пошуками і вибором шляхів побудови соціалізму в цих державах. 

Підсумки зовнішньополітичної діяльності СРСР впродовж 50-х - на початку 60-х років були суперечливими. Зміцнілися його позиції на міжнародній арені, однак у той же час політика конфронтації Сходу і Заходу значною мірою сприяла росту напруженості у світі. 

 

Список використаних джерел: 
  1. Авдулов Н.Н. Россия и США: особенности развития двусторонних отношений в условиях "холодной войны" (1953-70 гг.). дис. к.и.н. - М.: ДА МИД, 1997. – 122 c.
  2. Барбашин, И.В. Политические отношения США и КНР в оценках американских синологов (к. 60-х -70-е гг. ХХ в.): дис. к.и.н. - М. : МГОПУ. – 134 с.
  3. Батюк В., Евстафьев Д. Первые заморозки. Cоветско-американские отношения в 1945-1950 гг. / Моск. отд-ние Рос. науч. фонда. - М.: Рос. унив. изд-во, 1995. - 253 с.
  4. Батюк В.И. Истоки "холодной войны": советско-американские отношения в 1945 - 1950 гг. / Рос. науч. фонд. - М., 1992. – 355 с.
  5. Башкин А.В. Образование "оси" Берлин-Рим-Токио и позиция СССР (1936-1941 гг.): - М.: МГОУ, 2005. – 190 с.
  6. Богатуров А.Д. Конфронтация и стабильность в отношениях СССР и России с США в Восточной Азии после Второй мировой войны (1945-95 гг.). - М.: Старт, 1996. – 656 с.
  7. Богословская О.В. Проблемы создания политического союза Европы в политике Франции и Бельгии (конец 1950-х - середина 1960-х гг.):. - М.: ИВИ РАН, 2002. – 321 с.
  8. Боффа Дж. История Советского Союза. – М.: Наука, 1994. – 703 с.
  9. Быстрова Н.Е. СССР и формирование военно-блокового противостояния в Европе (1945-1955 гг.) – М.: Флоат, 2006. – 144 с.
  10. Гасанов М.С. СССР-Запад и проблема европейской безопасности (1959-72 гг.). – Баку: Лихтерц, 1992. – 288 с.
  11. Горовцов, Д.Е. Советско-американские отношения и Кубинская революция (2-ая пол. 1950-х - нач. 1960-х гг.) - М.: Юнити, 1990. – 334 с.
  12. Гудев П.А. Эволюция системы политических консультаций в рамках Североатлантического альянса (1949 -1969 гг.). дис. к.и.н. - М.: ИВИ РАН, 2005. – 128 с.
  13. Гусев В.Е. Де Голль и французско-советские отношения (1958-1966). - М.: МГОУ, 2004. – 80 с.
  14. Данилов А.А., Косулина Л.Г. История России: XX век – М.: Просвещение, 1995. – 460 с.
  15. Дмитрова Е.В. Возникновение "холодной войны" и её отражение в англо-советских отношениях / Том. гос. ун-т. - Томск, 2002. – 336 с.
  16. Дюпуи К. Проблемы национального и социального освобождения народов Латинской Америки во внешней политике СССР (1959-1973 гг.). - М: РУДН, 2005. – 132 с.
  17. Еремин А.Г. Формирование внешнеполитических доктрин СССР и США в послевоенные годы (1950-60 гг.). - М.: Мысль, 1999. – 239 с.
  18. Жук А.М. Оккупационная политика СССР в Германии и советско-американские взаимоотношения по оккупационным проблемам (1950-1969 гг.). - М.: МГУ, 2006. – 126 с.
  19. Загладин Н. В. Международные отношения и внешняя политика СССР в 1960-е гг. – М.: Международные отношения, 2001. – 344 с.
  20. Зиннуров И.Х. Советско-французские политические связи (1975-91 гг.). - М.: Лингва-М, 1996. – 211 с.
  21. Зубачевский В.А. Политика России в отношении восточной части Центральной Европы (1947-1973 гг.). - М.: Астата, 2006. – 327 с.
  22. Идилов Ш.К. Политика "холодной войны" и советско-американский диалог (1953-62 гг.). - М.: Международные отношения, 1995. – 430 с.
  23. История отечества XX век / под. ред. Семина В. В. – М.: Дрофа, 1995. – 330 с.
  24. История России IX–XX вв.: Пособие по отечественной истории для старшеклассников, абитуриентов и студентов / под ред. М.М. Шумилова, С.П. Рябикина – СПб.: Питер, 1997. – 387 с.
  25. История России: Учебное пособие для вузов, колледжей, лицеев, гимназий и школ: в 2 т. Т.2/ М.М. Горинов, А.А. Горский, А.А. Данилов (руководитель автор. колл.) и др., под ред. С.В. Леонова. - М.: ВЛАДОС, 1995. – 472 с. 
  26. История России: ХХ век. Курс лекций по истории России. Вторая половина ХIХ в. - ХХ в./ под ред. проф. Б.В. Личмана: изд. Урал. гос. техн. ун-та - УПИ, Екатеринбург, 1993. – 304 с. 
  27. История СССР с древнейших времен до наших дней. Серия вторая. Том VIII. Борьба советского народа за построение фундамента социализма в СССР. 1921 - 1932 гг. - М.: Наука, 1987. – 788 с.
  28. Кирилин И.А. История международных отношений и внешней политики СССР. – М.: Мысль, 1990. – 321 с.
  29. Конверсия внешней политики СССР: К истории "холодной войны": Сб. документов / Отв. ред. В.С. Лельчук; Сост. М.А. Молодцыгин; РАН. Ин-т рос. истории. - М., 1998. – 255 с.
  30. Кочеткова, Т.Ю. Советский Союз и создание ООН. - М.: Ахилл, 1995.
  31. Кочкин, Н.В. Англо-советские отношения. Геополитика и идеология (1945-51 гг.). – М.: МГУ, 2000. – 120 с.
  32. Мартьянов И. Ю. Деятельность политического руководства СССР в период Карибского кризиса и общественное мнение. – М.: Форт, 2006. – 186 с.
  33. Мохова И.М. Особенности политической интеграции стран западного Средиземноморья на рубеже XX-XXI веков. - М.: МГУ, 2003. – 99 с.
  34. Нежинский Л.Н. Советская внешняя политика 1917-1975 гг. – М.: Международные отношения, 1992. – 178 с.
  35. Ознобов С.А. Позиции и взаимодействие России и стран Латинской Америки в ООН по ключевым международным проблемам (1952-2002 гг.). - М.: МПГУ, 2003. – 164 с.
  36. Петросян Л.А. Конфликт менталитетов как основание противостояния политических культур (Россия и Североатлантический Союз в мире после холодной войны). - М.: МПГУ, 2003. – 190 с.
  37. Пилько А.В. "Кризис доверия" в НАТО и его влияние на политику в Европе (1956-середина 60-х гг.). - М.: МГУ, 2003. – 166 с.
  38. Политическая история: Россия –СССР–Российская федерация: Т.1-2. – М., 1996. – 672 с.
  39. Поцелуев В.А. История России ХХ столетия (Основные проблемы). - М.: Финифть, 1997. – 455 с.
  40. Ржешевский О.А. 1953 год: Уроки истории – М.: Ин-т всеобщей истории, 1990. – 185 с.
  41. Рогожкин В.А. Место и роль западноевропейской социал-демократии в эволюции трансатлантических отношений в к. 60-х - 70-е гг. - М.: Наука, 1992. – 424 с.
  42. Рыкун Г.Н. Восточноевропейское направление внешней политики Советского Союза в контексте решения "Германского вопроса" (1941-1961). - Пятигорск: Пятигорский гос. технологический ун-т, 2005. – 133 с.
  43. Сиполс В.Я. Внешняя политика Советского Союза 1946-1959 гг. – М.: Наука, 1987. – 349 с.
  44. Трухановский В.Г. История международных отношений и внешней политики СССР – М.: Международные отношения, 1977. – 440 с.
  45. Шенин С.Ю. История холодной войны: Учеб. пособие к спецкурсу "История холодной войны" для студентов гуманит. фак. / Сарат. гос. ун-т им. Н.Г. Чернышевского. - Саратов, 2003. – 234 с.
5394
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).