Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

 

КОМЗЮК Анатолій Трохимович

 

УДК 35. 078. 1

 

 

Спеціальність 12. 00. 07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук

 

Харків – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ, МВС України. 

Науковий консультант - доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України

Бандурка Олександр Маркович, Верховна Рада України, народний депутат. 

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Пахомов Іван Микитович, Одеський державний економічний університет, завідувач кафедри правознавства; 

доктор юридичних наук, професор Авер’янов Вадим Борисович, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, завідувач відділу проблем державного управління та адміністративного права;

доктор юридичних наук, доцент Остапенко Олексій Іванович, Львівський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України, перший проректор. 

Провідна установа - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, кафедра адміністративного права, Міністерство освіти і науки України, м. Харків. 

 

Захист відбудеться “27” грудня 2002 року о 9. 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 700. 01 Національного університету внутрішніх справ (61080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету внутрішніх справ (61080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

 

 

Актуальність теми дослідження. Курс на зміцнення державності в Україні, охорону прав, свобод і законних інтересів громадян, забезпечення верховенства права в усіх сферах суспільного життя залишається одним із головних напрямків державного будівництва. Подальший розвиток демократії, забезпечення прав і свобод громадян нерозривно пов’язані з підвищенням якості і ефективності діяльності правоохоронних органів, одне з провідних місць серед яких належить міліції.

Міліція в Україні виконує широке коло завдань та функцій щодо забезпечення правопорядку, захисту прав і свобод громадян, попередження і припинення правопорушень, тому від удосконалення її правоохоронної діяльності значною мірою залежить зміцнення законності і правопорядку в країні. У правоохоронній діяльності міліції використовуються різноманітні організаційні, технічні, виховні та інші засоби, особливе місце серед яких займають правові, зокрема, адміністративно-правові засоби боротьби з правопорушеннями. Найважливішими серед останніх є заходи адміністративного примусу, використання яких забезпечує безпосереднє попередження, виявлення і припинення порушень правових норм, притягнення винних до юридичної відповідальності, усунення шкідливих наслідків правопорушень, тобто всі основні завдання правоохорони.

Проблеми сутності та видів адміністративного примусу, його місця в системі державного примусу вже давно привертають увагу багатьох вчених-адміністративістів. Зокрема, в наукових працях 60-80-х рр. минулого століття (Д. М. Бахраха, І. І. Веремеєнка, І. О. Галагана, М. І. Єропкіна, О. П. Клюшніченка, О. П. Коренєва, В. М. Манохіна, М. Я. Маслєннікова, Р. С. Павловського, Л. Л. Попова, Ю. С. Рябова, О. П. Шергіна, В. А. Юсупова, О. М. Якуби та ін.) з’ясовувалась сутність адміністративного примусу та визначалися підходи до його класифікації, формувалась наукова база для кодифікації законодавства про адміністративні правопорушення, а після її проведення досліджувались всі основні питання інституту адміністративної відповідальності на базі прийнятого законодавства, в тому числі адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції. Проте в цей час дуже мало уваги приділялося дослідженню інших видів адміністративного примусу, в тому числі діяльності міліції щодо їх застосування. Це стосується також праць провідних вітчизняних вчених-адміністративістів, з яких проблемам адміністративного примусу тою чи іншою мірою свої праці присвятили В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, А. С. Васильєв, І. П. Голосніченко, С. Т. Гончарук, Є. В. Додін, М. М. Дорогих, В. В. Зуй, Р. А. Калюжний, С. В. Ківалов, Л. В. Коваль, В. К. Колпаков, В. Ф. Опришко, О. І. Остапенко, І. М. Пахомов, В. П. Пєтков, В. М. Самсонов, М. М. Тищенко, В. К. Шкарупа та ін. Що ж стосується адміністративного примусу в діяльності міліції, то окремі його складові або аспекти було проаналізовано О. М. Бандуркою, Є. О. Безсмертним, І. П. Голосніченком, Д. П. Калаяновим, О. С. Фроловим, В. К. Шкарупою та ін.

Разом з тим єдиної теорії адміністративного примусу, включаючи і примус, який застосовується в правоохоронній діяльності міліції, в адміністративно-правовій науці так і не вироблено. Тому визначення сутності та особливостей його заходів, їх значення, мети та видів, правових і фактичних підстав застосування міліцією, детальна характеристика повноважень міліції щодо застосування окремих видів таких заходів, розробка аргументованих пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення діяльності міліції в зазначеній сфері мають велике як теоретичне, так і практичне значення.

Таким чином, необхідність посилення захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Україна, боротьби з правопорушеннями в різних сферах, використання з цією метою відповідних правових засобів обумовлює актуальність глибокого і всебічного дослідження широкого кола питань, пов’язаних з діяльністю міліції щодо застосування заходів адміністративного примусу.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 3. 1 Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (затверджені рішенням колегії МВС України № 4КМ/2