Державне регулювання грошового ринку в Україні

запровадження електронної комерції. Основні напрями реалізації Концепції:

розширення сфери застосування безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток;

удосконалення нормативно-правової бази, що регулює функціонування платіжних систем та використання платіжних карток;

забезпечення безпеки здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, у т. ч. шляхом застосування смарт-карток;

запровадження нових технологій у системах масових безготівкових розрахунків;

удосконалення регулювання правовідносин учасників безготівкових розрахунків платіжними картками;

здійснення емісії та еквайрингу (діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів) платіжних карток у банках, закладах торгівлі, громадського харчування та послуг;

розвиток виробництва платіжних терміналів, банківських автоматів, інших технічних і програмних засобів (компонентів платіжних систем), які використовуються в платіжних системах;

прискорення розроблення технологій з використанням смарт-карток у системах масових безготівкових розрахунків, гармонізованих з міжнародними стандартами;

підвищення рівня захисту прав держателів платіжних карток тощо.

 

 

 

Процеси та тенденції, що супроводжують розвиток світового фінансового ринку, ставлять перед фінансовою системою України кардинально нові завдання і проблеми. Одним із важливих завдань на сучасному етапі є забезпечення внутрішніх передумов для створення стабільного і конкурентоспроможного національного фінансового ринку, який би забезпечував фінансову безпеку держави в умовах глобалізації.

Про темпи розвитку грошового ринку в Україні можна судити зокрема за темпами і обсягами кредитування. З початку 2011 року обсяг кредитів, наданих у національній валюті, збільшився на 49, 10%, водночас в іноземній валюті відбулося зменшення – на -9, 45%. Обсяг кредитів, наданих юридичним особам, збільшився на 20, 52%, а населенню знизився – на -10, 41%. Строкова структура кредитів упродовж зазначеного періоду характеризувалася збереженням на досить високому рівні (рис. 2. 1. 1.).

 

Рис. 2. 1. 1. Зміна обсягів кредитів, які надавались українськими банками фізичним особам у національній та іноземній волюті.

Аналізуючи дані з рисунку 2. 1. 1. можемо зробити висновки, що кредити надані фізичним особам в національній валюті збільшилися – на 91, 76%, а в іноземній валюті значно зменшилися – на -51, 82%. Це спричинено тим, що курс валюти значно зріс. Тобто брати кредити в національній валюті стало вигідніше.

 

Рис. 2. 1. 2. Зміна обсягів кредитів наданих фізичним і юридичним особам в період 2011-2013рр.

 

В умовах обмеження доступу до зовнішніх джерел запозичень банки для формування відповідної ресурсної бази активно залучали кошти на внутрішньому ринку (рис. 2. 1. 2.) – загальний обсяг депозитів протягом 2011-2013рр. збільшився на 56, 90% – до 649, 3 млрд. грн. А саме в національній валюті обсяг депозитів збільшився – на 67, 30%, а в іноземній – на 42, 55%. Депозити юридичних осіб збільшилися на 50, 35% – до 213, 6 млрд. грн., депозити фізичних осіб збільшилися на 60, 32% – до 435, 7 млрд. грн.

 

 

Для аналізу стану міжбанківського валютного ринку важливим є стан платіжного балансу, який являє собою зведений звіт за всіма міжнародними операціями. Він містить дані банківської системи про всі розрахунки в іноземній валюті суб’єктами господарювання. Згідно з законодавством України, здійснювати розрахунки в іноземній валюті мають право лише ті суб’єкти господарювання, які отримують виручку в іноземній валюті. При цьому, 50% іноземної валюти, яку вони отримують, повинна бути продана в обмін на гривню. Тому доцільно проаналізувати стан поточного рахунку платіжного балансу України.

 

Рисунок 2. 1 – Стан рахунку поточних операцій платіжного балансу України за 2010-2013 рр, млн. дол. США [37-38, 41-42]

 

Рахунок поточних операцій за 2010 р. був сформований з дефіцитом 2, 6 млрд дол. США, що становило 1, 9% ВВП України (у 2009 р. даний показник становив 1, 5% ВВП). При цьому, за перший квартал 2010 року цей показник становив 38 млн дол США. Збільшення дефіциту було результатом погіршення стану зовнішньої торгівлі у другій половині 2010 р., що пов'язано з випереджаючими темпами зростання імпорту товарів (35, 4%) над експортом (29, 0%). Експорт товарів у 2010 р. становив 52, 1 млрд дол. США, його зростання відбулося за рахунок цінового фактора та нарощення фізичних обсягів поставок, особливо за рахунок продукції чорної металургії та машинобудування. Потрібно зауважити, що вказана тенденція пояснюється пожвавленням світової торгівлі: за оцінками експертів МВФ, обсяги світової торгівлі в 2010 р. зросли на 11, 1%, в той час як у 2009 р. їх падіння становило 10, 7%. Як зазначалося вище, імпорт товарів у 2010 р. збільшився на 35, 4% та становив 60, 5 млрд дол. США, в тому числі енергетичний імпорт склав 19, 6 млрд дол. США (Його питома вага у структурі товарного імпорту сягнула 32, 3% проти 23, 7% у 2007 р.). Обсяги неенергетичного імпорту за 2010 р. збільшились на 33, 6% в основному за рахунок зростання імпорту машинобудівної продукції [41].

У 2011 році сальдо платіжного балансу мало відємне значення