Динаміка ціннісно-смислової сфери жінок, які послуговуються допоміжними репродуктивними технологіями

Психологічна ситуація безплідної жінки представлена у дослідженні як результат взаємодії зовнішніх умов (наявність діагнозу “безплідність”, проходження лікування або процедури запліднення, сімейні і міжособистісні стосунки, оцінка соціумом) і внутрішніх диспозицій, які, з одного боку, є основою для формування відповідної реакції на зовнішні стимули, з іншого — динамічно змінюються у процесі цієї взаємодії, змінюючи й зовнішні обставини. Згідно з побудованою нами моделлю соціально-психологічного простору безплідних жінок, зміни, що відбуваються в них на ціннісно-смисловому рівні, обумовлюються станом розвитку МС, індивідуально-психологічними характеристиками, зокрема, здатністю до адаптації і рівнем суб’єктивного контролю, ступенем осмисленості життя і феноменологічним наповненням ЦСС (мотиви, цінності і смисли), які визначені нами як внутрішні диспозиції і виступили у дослідженні як досліджувані категорії.

Власне емпіричному дослідженню передували: клінічна бесіда з лікарями Інституту репродуктивної медицини, що дозволила з’ясувати особливості реагування жінок на лікування і коло психологічних проблем, з якими, на думку лікарів, стикаються їх пацієнтки; змістовий аналіз дискусій жінок щодо проблем безплідності за матеріалами форумів “Екстракорпоральне запліднення” і “Хочу дитину”; клінічне інтерв’ю з 15 жінками, що послуговуються ДРТ, метою якого було краще розуміння психологічної ситуації таких жінок, а також добір адекватних дослідницьких методик та розробка переліку об’єктів і конструктів для психосемантичних методик, які використовуються у дослідженні. 

Загальний обсяг вибірки склав 105 жінок. Дослідження проводилося у чотирьох групах: дві групи безплідних (перша група — ДРТ — 31 жінка, що застосовують запліднення in vitro; друга група — Безплідні — 30 жінок, які намагаються відновити природну фертильність), Невагітні, Вагітні. Порівняння між собою обох груп безплідних дало можливість дослідити динаміку ЦСС жінок, які послуговуються ДРТ. Впевненість Невагітних у власній фертильності є базовим станом майже усіх жінок, які в майбутньому можуть зіткнутися з проблемою безплідності. Вагітні представляють умовну норму реалізації материнства і дають уявлення про стан МС фертильних жінок. Дослідження цих двох груп жінок дозволило розширити теоретичне уявлення про материнство і дало більш багатий матеріал для інтерпретації результатів дослідження, отримних у групах безплідних. 

Для дослідження стану МС обрано опитувальник “Тест ставлень вагітної” І.В. Добрякова, основою якого є теорія психології ставлень В.М.Мясищева і положення про гестаційну домінанту І.О. Аршавського, яка включає фізіологічний і психологічний компоненти. Під психологічним компонентом гестаційної домінанти (ПКГД) розуміється сукупність механізмів психічної саморегуляції, які формують ставлення жінки до своєї вагітності, її поведінкові стереотипи. Положення концепції Г.Г.Філіппової про те, що ставлення до материнства формується протягом всього життя жінки, а схильність до того або іншого типу ПКГД існує ще до настання вагітності, дозволило використати для дослідження жінок груп ДРТ, Безплідні і Невагітні адаптований варіант методики І.В. Добрякова, в якій твердження спрямовані на виявлення уявлень про можливу для них ситуацію вагітності. Для жінок групи Вагітні використано оригінальний варіант цієї методики. 

Для оцінки представленості образу дитини у семантичному просторі жінок і наявності у них базових якостей матері, які розкриваються через такі, виділені О.В.Попцовою, категорії як “прийняття”, “чуйність”, “мати як суб’єкт виховання дитини”, “мати як суб’єкт догляду за дитиною”, використано асоціативну методику. Для виявлення тривоги і невпевненості у собі як матері, конфлікту з вагітністю і материнством використано малюнковий проективний тест “Я і моя дитина”. 

Ціннісне навантаження смислової сфери жінок досліджувалося за методикою “Ціннісний спектр” Д.О. Леонтьєва. Визначаючи ціннісні структури особистості жінок, у перелік досліджуваних об’єктів було включено такі, що семантично пов’язані: з материнством (жінка, сім’я, материнство, вагітність, народження дитини, діти), з соціальною реалізацією (кар’єра, незалежність, спілкування, самореалізація), з екзистенційними данностями буття (життя, любов, самотність, смерть), з часом (минуле, сьогодення, майбутнє). 

Мотиваційна структура репродуктивної поведінки жінок досліджувалась за допомогою репертуарних граток із заданими конструктами, що описують ту або іншу подію, вчинок, пов’язаний з репродуктивною поведінкою, а також набір мотивів, що зумовлюють цю поведінку. 

Психометричну діагностику кількісної міри наповненості життя смислом у жінок, які страждають на безплідність, проводили за допомогою “Тесту смисложиттєвих орієнтацій” Д.О. Леонтьєва.

Оскільки одним з чинників, який впливає на стан репродуктивної функції, вважається несформованість адаптаційних механізмів (Г.Г. Філіппова), що веде до невротичних або психосоматичних форм реагування, вимірювався рівень соціально-психологічної адаптації за методикою К. Роджерса і Р. Даймонда у російськомовному варіанті, адаптованому А.К. Осницьким.

Для дослідження здатності безплідних жінок контролювати себе і своє життя використано методику діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж. Роттера в адаптації Є.Ф. Бажина, С.О. Голинкіної, О.М. Еткінда.

Математична обробка результатів дослідження: первинний статистичний аналіз, однофакторний дисперсійний аналіз, t-критерій Стьюдента, непараметричний критерій Спірмена, кореляційний і факторний аналізи (STATISTIKA for Windows). 

У третьому розділі — “Дослідження динаміки ціннісно-смислової сфери жінок з безплідністю” — докладно проаналізовано психологічні проблеми безплідності у жінок, які послуговуються ДРТ, результати дослідження стану МС та ЦСС, індивідуально-психологічних і регулятивних особливостей безплідних жінок. 

Порівняння між собою невагітних, вагітних, безплідних, які відновлюють фертильність, і безплідних, які послуговуються ДРТ, показало наявність особливостей ЦСС жінок, які залежать від актуальної ситуації на шляху реалізації материнської складової особистості жінки і торкаються, в першу чергу, мотивів, які детермінують репродуктивну поведінку жінки.

В структурі репродуктивної поведінки Невагітних, отриманої за допомогою факторного аналізу, провідними мотивами виявились задоволення соціальних очікувань і пов’язана з ним