Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Ефективність схрещування абердин-ангуської і шаролезької порід

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 

помісного молодняку не підтверджує доцільність широкого використання цього варіанта схрещування у товарному м’ясному скотарстві. Оскільки заміна вибракуваних корів чистопородним ремонтним молодняком економічно не виправдана, бажаними залишаються такі варіанти підбору, за яких помісні корови мають високу продуктивність, і можуть бути використані на подальших етапах схрещування. Для встановлення доцільності подальшого племінного використання помісних телиць вивчено продуктивність первісток (табл. 3).

 
3. Продуктивність первісток
 
 
Достовірної різниці за основними показниками продуктивності первісток між чистопородними і помісними тваринами не встановлено. Суттєво відрізнялась лише жива маса новонароджених телят. Так, жива маса новонароджених бичків, отриманих від помісних корів була на 11 кг більшою, ніж у чистопородних, що вказує на їх потенційну перевагу за подальшою швидкістю росту. За іншими показниками продуктивності значної різниці між групами не виявлено. Помісні тварини мали на 1, 3 місяця більший вік першого отелення, що свідчить про пізніше настання їх господарської зрілості, спричинене довгорослістю і більшою живою масою тварин. Зв’язок великорослості тварин і пізнішого їх репродуктивного використання підтверджений результатами досліджень [9]. За молочністю первістки обох груп були однаковими, водночас помісі мали дещо довший міжотельний період, що може свідчити про негативний вплив шароле на відтворну здатність корів.
Варто відзначити добрі материнські якості первісток обох груп – збереженість телят до відлучення у них становила 100%. Високу збереженість спостерігали і серед первісток – до другого отелення вибула лише одна тварина з групи чистопородних абердин -ангусів.
Під час дослідження продуктивності первісток достовірна різниця між досліджуваними генотипами не виявлена, тому виникла потреба в аналізі довічної продуктивності корів (табл. 4). 
Аналіз довічної продуктивності корів показав, що схрещування порід абердин-ангус з шароле сприяє підвищенню молочності корів на 12% (Р>0, 99) і призводить до подовження періоду між отеленнями на 45 днів (Р>0, 95). За іншими ознаками довічної продуктивності достовірної різниці не встановлено, але виявлені певні тенденції. Так, помісні корови мали на 1, 3 роки більшу тривалість життя і на 415 днів довший період продуктивного використання. У зв’язку з цим від них отримали на 0, 4 теляти більше. У м’ясному скотарстві бажано отримувати одне теля за рік продуктивного використання корови, тобто за цей час від помісей мали отримати на 1, 1 теляти більше ніж від чистопородних. Причиною недоотримання телят стало подовження у помісей між отельного періоду. Збереженість приплоду, одержаного від помісних корів була меншою на 9, 5%. У зв’язку з цим, за період продуктивного використання від них відлучили на 0, 3 голови телят менше. В цілому інтенсивність продуктивного використання чистопородних корів абердин-ангуської породи була дещо вищою, ніж помісей, про що свідчить на 5% більша довічна молочність із розрахунку на один день життя. Таким чином, попри підвищення рівня м’ясної продуктивності молодняку під час промислового схрещування маток абердин-ангуської породи з бугаями породи шароле, достовірної переваги подальшого використання помісних корів не виявлено. У зв’язку з цим, ці дві породи доцільно використовувати лише для двохпородного промислового схрещування і реалізації помісного молодняку на м’ясо. Подальше використання помісних корів можливе, але для товарних господарств, які вирощують і реалізують телят після відлучення для дорощування і відгодівлі воно не дає вагомої переваги.
Висновки
Схрещування з маток абердин-ангуської породи з бугаями породи шароле сприяє прискореному росту потомства ще в ембріональний період. У подальшому помісні тварини в усі вікові періоди переважають своїх ровесниць за живою масою.
Помісні корови достовірно переважають чистопородних тварин за всіма основними промірами.
Жива маса новонароджених бичків, отриманих від помісних первісток, на 11 кг більша, ніж від чистопородних.
Вік першого отелення у помісних тварин на 1, 3 місяця більший, що вказує на пізніше настання їх господарської зрілості, спричинене довгорослістю і більшою живою масою тварин.
Схрещування маток абердин-ангуської породи з бугаями шароле сприяє підвищенню молочності корів на 12% (Р>0, 99) і призводить до подовження періоду між отеленнями на 45 днів (Р>0, 95). Помісні корови, порівняно з чистопородними, мають на 1, 3 роки більшу тривалість життя і на 415 днів довший період продуктивного використання, але гіршу на 9, 5% збереженість приплоду
Породи абердин-ангус і шароле найдоцільніше використовувати для двох породного промислового схрещування і реалізації помісного молодняку на м’ясо.
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
 
  1. Доротюк Е. М. Абердин-ангуська порода різних генотипів в умовах східного регіону України / Е. М. Доротюк, В. Г. Прудніков, О. І. Колісник //Новітні технології скотарства у ХХІ столітті: матеріали Міжнарод. наук. -практ. конференції. – Миколаїв, 2008. -С. 127-131.
  2. Доротюк Е. М. Сучасний стан абердин-ангуської породи в Україні і шляхи її удосконалення / Е. М. Доротюк, В. Г. Прудніков, О. І. Колісник // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2011. – № 4. – С. 62-63.
  3. Інструкція з бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід. Інструкція з ведення племінного обліку в м’ясному скотарстві. – [затв. нак. Міністерства аграрної політики № 154 від 06. 06. 2002 р]. – К. : Видавничо- поліграфічний центр “Київський університет», 2003. – 24 с.
  4. Колісник О. І. Конверсія протеїну корму в харчовий білок туші бичків абердин-ангуської породи різних генотипів / О. І. Колісник // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2008. – № 4. – С. 164-166.
  5. Ли С. А. Эффективность промышленного скрещивания симментальского и герефордского скота при производстве говядины / С. А. Ли, Ю. А. Болотова // Вестник алтайского государственного аграрного университета. – 2014. – № 1 (111). – С. 78-80. [электронный ресурс]. – режим доступа: http: //elibrarv. ru/item. asp? id=21150090
  6. Плохинский Н. А. Биометрия / Н. А. Плохинский – Новосибирск: Изд-во Сибирского отделения АН СССР, 1961. – 364 с.
  7. Прохоров И. П. Особенности роста и м’ясна продуктивность бычков черно-пестрой породы и их помесей с абердин-ангусами и шароле / И. П. Прохоров // Вестник Казанского государственного аграрного университета. – 2012. – Т. 7, № 2 (24). – С. 110-114. [электронный ресурс]. – режим доступа: http: //elibrarv. ru/item. asp? id=17782356
  8. Frahm R. R. Crossbreeding Beef Cattle, III / R. R. Frahm // Oklahoma Cooperative Extension Service ANSI-3152 [электронный ресурс]. – режим доступа: http: //pods. dasnr. okstate. edu
  9. Meyer K. Estimates of genetic parameters for mature weight of Australian beef cows and its relationship to early growth and skeletal measures / K. Meyer // Livestock Production Science. – 1995. – Vol. 44, Issue 2. – P. 125-137.

 

 
Фото Капча