Економічна криза в Україні в період з 1991 по 2014

Етапи еволюції грошово-фінансової системи:

- до гривневий (1991-1995 роки);

- введення гривні (1996-1999 роки);

- закріплення гривні (2000-2008 роки);

- падіння гривні (2008 і до сьогоднішнього дня). 

Ці чинники спочатку стабілізували економіку але не закріплені показники національної грошової одиниці стали рушійною силою залежності нашої держави від іноземних капіталовкладень. Загалом можна сказати, що Україна сидить на «голці» Міжнародного  Валютного Фонду, через постійні кредитні транші, які не в змозі повернути.

 

 

На Україні в 1993 році проживала найбільша кількість жителів-52,2 млн. чоловік за всі роки незалежності.  Високий рівень депопуляції населення тривав на протязі 2000-2005 років, потім стан дещо покращився за рахунок грошових виплат за народження дитини. Ця тенденція тривала не довго, на протязі 2006-2013 років кількість зменшувалася щороку майже на 200 тис. чоловік. Слід відмітити що кількість населення збільшується за рахунок сільських жителів.

Кількість жителів у містах України збільшувалося до падіння грошової одиниці, тобто карбованця у 1993 році. За роки незалежності кількість сільських жителів зменшилася на 2,5 млн. чоловік, а міських- 3,7 млн. 

  Депопуляцію спричинили:

- високі показники смертності населення через низький рівень медичного обслуговування, епідемії, погані звички та інтенсивний життєвий спосіб;

- пізнє народження дітей, причиною якого слугує здобуття освіти та власний кар’єрний ріст;

- неспроможність прогодувати своїх нащадків,

- еміграція.

Коефіцієнт народжуваності та смертності є головними показниками природного приросту. В наш час рівень народжуваності залежить від рівня життя населення, тому смертність набагато вища ніж народжуваність. 

 

Норми для природокористування почали розробляти з перших днів незалежності України, але нормативна частина почала розроблятися і лише з 28 червня 1996 року набула чинності. Правові норми щодо природокористування було розглянуто у таких статтях 3, 13, 14, 16, 49, 50, 66, 66, 85, 92, 106, 116, 119, 132, 138, 142. У них було закріплено екологічні норми та обов’язки громадян.

Більш ефективно було сформовано екологічний норматив у Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», в якому зазначено всі правові норми, яких потрібно дотримуватися в повному обсязі за для забезпечення майбутнього  [11]. Закон забезпечує захист навколишнього середовища від забруднень, раціональне використання природних ресурсів, взаємодій та гармонії в суспільстві.      

Цей закон відповідав теперішнім екологічним вимогам. Його апробація зайняла досить багато часу через недостатність шляхів реалізації екологічної політики. 

У 2001 році нарешті було прийнято Земельний кодекс України, він регулював питання земельних відносин [12]. Кодекс встановлював, що земля може бути в приватній власності, як сільськогосподарського так і несільськогосподарського призначення, а стаття 15 категорично забороняла відчуження земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2007 року. Положення діє і сьогодні. 

Тут містяться такі норми як право постійного використання, оренда, порядок приватизації земельних ділянок, купівля-продаж землі, компенсація за забруднення земель орендатором, вирішення спорів та інші пункти. Проте закон був не сформований повністю, такий пункт як торгівля землею залишався тривалий час не врегульованим. Через що не можна було ефективно використовувати земельні ресурси.

Кодекс України про водні об’єкти твердить, що всі води є надбанням народу України і надається лише у користування. У цьому кодексі вказано компетенцію виконавчої та законодавчої влади у сфері водних об’єктів.

Він визначає користувачів та їх права, запаси питної води в надрах України для задоволення потреб нації також тут ідеться про санітарні норми, засмічення і вичерпання, правила експлуатації водних ресурсів.

 Закон України «Про надра» дає нам можливість ефективного використання надр нашої держави. В ньому йдеться, що надра власність народу і можуть бути наданими у користування. Визначають компетенції державної влади у регулюванні та використанні надр та сума слати за користування.  

Лісництво та його законодавчі норми. Для цієї галузі національного багатства є такі показники, що ліси можуть надаватися до приватної власності лише громадян України і площею не більше 5 га але площа може збільшуватися за рахунок успадкування.  

Задля забезпечення чистоти навколишнього середовища було встановлено санкції, які застосовувалися у разі не правомірного використання, а для зміцнення контролю збори постійно повинні зростати. За роки незалежності України збори навпаки знижувалися, що призвело до масштабного забруднення, якість повітря пливає на стан здоров’я населення країни та навколишнього середовища, що сприяє зміненню кліматичних умов.

Найбільшим потрясінням для екології стала аварія на ЧАЕС 26 квітні 1986 року. Наслідки якої можна відчути і сьогодні не лише в екології, а й в економіці нашої держави за рахунок цих подій відбулося зменшення земель придатних для експлуатації. Таким чином економіка має прогалини у своєму резерві природних ресурсів.

 

 

Досліджуючи закономірності розвитку економічної системи можна дійти висновку, світова економіка та економіка України ґрунтується на циклах суспільно-економічних процесів. Спади та піднесення цілком характерні для економіки кожного сектору і економіки держави в цілому. Але криза сама по собі, велике потрясіння для людства і є передумовою вирішення глобальних проблем економіки, дає змогу побачити слабкі місця.

Циклічність зумовлена в основному об’єктивними і суб’єктивними чинниками економічної системи в фундаменті, якої лежить монополізація всесвітньої нестабільності в економіці. Недостатній контроль зі сторони держави фінансових ресурсів, низький рівень наукових відкриттів, ці показники лише сприяють економічному колапсові. Щоб запобігти таких коливань на «ґрунті» економіки, слід сприяти економічному зростанню, аби воно було рівномірним в часі та за окремими галузями, щоб не було затримок в розвитку. Тому треба компонувати цикли для досягнення кращого результату, адже нам відомо що все розвивається по спіралі.

На мою думку для України як і інших країн світу 2008-2009 роки стали переламними, тому що дуже мало уваги приділяється аналізу економічного сектору. Для того щоб не було таких віроломних подій треба більш детально аналізувати внутрішній ринок країни, а також впровадити більш стійку національну грошову одиницю, яка б не залежала від коливань світового банку. Також треба більше уваги приділяти програмі соціально-економічного розвитку та брати до уваги характер циклічних коливань, спади та піднесення. Ці показники дозволять регулювати фінансові потоки і уникати «перегріву» та ефекту «бульбашки» в економіці України, створити підґрунтя для динамічного розвитку і швидкого відновлення грошових резервів.

 

 

1. Дубенецкий Я. Н. Финансовый кризис – некоторые истоки и уроки [Текст]/ Я. Н. Дубенецкий // Экономическое возрождение России. – 2009. – № 2 (20). – С. 42–49.

2.  Мартиросов В. Г. По пути к возрождению. Как преодолеть кризис в России [Текст]/ В. Г. Мартиросов // Экономическое возрождение России. – 2009. – № 2 (20). – С. 17–21.

 3. Косодій Р. П. Глобальне середовище та фінансово-економічна нестабільність [Текст] / Р. П. Косодій, Є. В. Мішенін, А. О. Бондаренко. – Суми: Видавництво «МакДен», 2010. – 252 с.

4. Геєць В. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і під час фінансової кризи[Текст] / Геєць В. // Економіка України. – 2009. – № 2. – С. 5–23.

5. Макконнелл К. Р. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: пер. с. англ. 11–го. изд. Т. 1. [Текст]/ К. Р. Макконнелл, С. Л. Брю. – М.: Республика, 1992. – 399 с.

6. Кузнєцова А. Оцінка впливу іноземного капіталу на функціонування банківської системи [Текст]/ А. Кузнєцова, О. Другов, В. Рисін // Вісник  НБУ. – 2007. – № 1. – С. 24–27.

7. Рибак С. Фінансові аспекти економічного зростання в Україні [Текст]/ С. Рибак, Л. Лазебник // Економіка України. – 2007. – № 3. – С. 22–32.

8. Мельник В. М. Вплив бюджетно-податкового регулювання на розвиток промислового виробництва в Україні [Текст]/ В. М. Мельник, Г. С. Мельничук // Фінанси України. – 2008. – № 12. – С. 44–52.

9.  Попов В. Ю. Монетарна політика в реаліях української економіки [Текст] / Ю. В. Попов // Фінанси України. – 2008. – № 12. – С. 66–75.

10. Онищенко О. Сільський розвиток: основи методології та організації [Текст] / О. Онищенко, В. Юрчишин // Економіка України. – 2006. – № 10. – С. 4–13.

11. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року, № 1264–ХІІ.

12. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року.  

13. Водний кодекс України від 06 червня 1995 року.  

14 Кодекс України «Про надра» від 27 липня 1994 року.

15. Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 року.

16. Закон України „Про охорону атмосферного повітря” від 16 жовтня 1992 року,  № 2708–ХІІ, в редакції Закону України від 21 червня 2001 року, № 2556–ІІІ.

17. Закон України „Про тваринний світ” від 13 грудня 2001 року, № 2894–ІІІ. 

18. Закон України „Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 року, № 45/95–ВР.

19. Закон України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 року, № 591–ХІV. 

20.  Закон України «Про захист рослин» від 14 жовтня 1998 року, № 180–ХІV. 

21. Закон України «Про Червону книгу України» від 7 лютого 2002 року, № 3055–ІІІ.

22. Закон України «Про природний заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року, № 2456–ХІІ.

23. Закон України «Про виняткову (морську) економічну зону України» від 16 травня 1995 року, № 162/95–ВР.  

24. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, № 796–ХІІ.

25. Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 року, № 86/95–ВР.