Епітет як засіб створення жіночих образів в американському пісенному фольклорі

За морфологічно-синтаксичним способом виділяємо такі структурні моделі епітетів:

• прості (simple epithets), виражені простими прикметниками (loud ocean) ;
• складні (compound epithets), виражені складними прикметниками (heart-burning sigh) ;
• фразові (phrase epithets) зі структурою словосполучення (do-it-yourself attitude) ;
• епітети-речення (sentence epithets), виражені інтегрованими реченнями (a «wett-that’s-the-stary-what-are-we-going- to-do-about-it» air) ;
• інвертовані або зміщені (reversed epithets), де смисловим центром є ад’юнкт (a hell of a pretty girl).

За семантичним принципом епітети діляться на дві групи:

• асоційовані (associated epithets), які вказують на такі ознаки предмета, які властиві за самою його природою (dark forest) ;
• неасоційовані (unassociated epithets) характеризують предмет, додаючи йому схожість, яка може бути властивою йому тільки в таких, змальованих у тексті обставинах (voiceless sands). Ця схожість може здатися дивною, незвичайною або навіть несподіваною. Аналіз смислового змісту неасоційованих епітетів дозволяє розділити їх на дві великі групи: образні, тобто такі, в основі яких лежить який-небудь зоровий, звуковий, тактильний прикметник, та безобразні.

Для аналізу американських фольклорних пісень із жіночими образами на предмет епітетів до вибірки ввійшли 100 пісень з альманахів [7; 8] та онлайн збірників пісень [9], з яких 80 пісень є народні (традиційні) та 20 авторські. На основі приведених вище класифікацій можна припустити, що фольклорна пісня буде насичена постійними епітетами для підсилення образів, водночас як авторській пісні (яка стала народною внаслідок своєї популярності) будуть більш притаманні оригінальні епітети.

Розглянемо результати дослідження, які свідчать наступне:

1) Кількісно використання постійних простих епітетів у проаналізованих фольклорних піснях переважає використання оригінальних у декілька разів, що притаманно фольклорним текстам [6, с. 178]. Однак при цьому варто відмітити, що така тенденція зберігається як у фольклорних, так і в авторських піснях. Для прикладу візьмемо фольклорну пісню «Cowboy Jack», у якій налічуємо три постійних епітети (brave heart, true heart, blue sky) та два оригінальних епітети (eyes of Heaven's own blue, lonely prairie) та пісню «Sweet Betsey from Pike» авторства Дж. Стоуна також із трьома постійними простими епітетами (wide prairie, wide river, starry night) та двома оригінальними (Sweet Betsey, strong alkali). Велика кількість пісень незалежно від авторства мають лише постійні епітети, наприклад «The Colorado Trail» (dark night, dark sky, lonely night), «Lily of the West» (rosy cheeks, ruby lips), «Enraptured I Gaze» (sweet voice, soft music), «Red River Valley» (sweet smile, sweet hours), «On Top of Old Smoky» (true lover, false-hearted lover) та інші.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що оригінальні епітети допомагають побачити авторське відношення до навколишнього середовища, проте автором може виступати як окрема людина, так і народ. Більше того, авторські пісні не завжди відрізняються від фольклорних за рахунок стилістично насичених оригінальних епітетів.

Продовжуючи тему авторства, важливо сфокусувати увагу на кількості куплетів, що прямо пов’язано з кількістю стилістичних засобів. Є підстави твердити, що авторські пісні мають більше куплетів, які якісно різняться, що відповідно збільшує кількість різних епітетів, які у свою чергу додають барв до палітри образів. Водночас пісні народного авторства збільшують кількість куплетів за допомогою повторів, зокрема паралелізму, що призводить до повтору епітета впродовж пісні. На наш погляд, остання особливість аж ніяк не «обідняє» жіночий образ, а навпаки, підсилює ту чи іншу рису та привертає до неї найбільше уваги. Таким чином, епітети додають образам та пісні в цілому художньої, поетичної яскравості, яка прямопро- порційно залежить від їх кількості та якості.

Turkey in the straw, Hey, hey, hey, Turkey in the straw, Hey, hey, hey,

У нашому матеріалі 50% пісень епітетів не мають зовсім. Така тенденція зберігається безвідносно авторства: як фольклорні, так і авторські пісні послуговуються іншими стилістичними засобами для створення образів. Із чим це пов’язано? Можемо припустити, що причиною є простота улюблених народом пісень. Обрані для аналізу пісні тяжіють до симпліфі- кації опису всіх наявних у них образів. Така ж характеристика притаманна самому народові. Крім того, простота може вдало створюватися за допомогою засобів стилістичного синтаксису. Як приклад пропонуємо розглянути пісні «Turkey in the Straw» та «Sea Lion Woman». Обидві пісні багаті на різного виду повтори:

анафора + епіфора

Sea Lion woman, Sea Lion

She drank coffee, Sea Lion

She drank tea, Sea Lion

And gamble, lie, Sea Lion

повтор + обрамлення + епіфора

Roll ‘em up and twist ‘em up A high tuck a-haw And hit ‘em up a tune called Turkey in the straw.

Разом з ономатопеєю (hey, hey, hey; ho, ho, ho) вони створюють ритм та підсилюють чи навіть заміняють риму. Не слід забувати, що в пісні важливе значення також має мелодійний компонент [10]. І дуже часто мелодія несе більше образності та «прикриває» лексично ненасичений або зовсім нейтральний текст, який може здаватися нісенітницею. Текст без мелодії вже на початку пропонує прості й трохи дивні жіночі образи та створює враження ритмічного хаосу, що у свою чергу підкреслює стабільність притаманних рис. На наш погляд, вкраплення епітетів зіпсувало б бачення таких рис, як абсурдність та простота і збагатило б внутрішній жіночий світ героїнь цих пісень, що суперечить розумінню згаданих якостей. Грубо кажучи, простий текст не вимагає аналізу почутого чи