Етикетна семантика в лексичних системах української, англійської та угорської мов

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

Вперше об'єктом аналізу стають мовні засоби вираження етикету в трьох різноструктурних вiддаленоспоріднених та неспоріднених мовних системах – українськiй, англiйській та угорській. Вперше у синхронному плані представлено цілісний опис структур етикетних лексико-семантичних полiв і проведено їх типологiчний анализ у дослiджуваних мовах. Удосконалено методику вивчення лексичної семантики іменників та їх зіставлення шляхом поєднання лінгвiстичних методів з формалізованими основами семантичної класифiкації лексики. Розроблений метод дає змогу дослiдити національно-культурнi особливості вираження етикету в рiзносистемних мовах і виступає способом когнітивного представлення їх семантичного простору.

Групи етикетних іменникiв розглядаються у роботі як системні утворення лексико-семантичних груп з чіткою структурою, в основі якої лежать їх семантичнi ознаки і співвідношення. Семантичні компоненти в структурi лексико-семантичної групи (ЛСГ) етикету дiляться на «ядернi» та «периферійні». Першi утворюють етикетне семантичне поле притя- гання, тоді як другі руйнують замкнутість даного семантичного поля. У сукупності вони формують своєрідний етикетний семантичний континуум.

У дисертаційному дослiдженні дістали своей подальший розвиток:

а) слово як основна одиниця мови; б) структура та семантика слова; в) сема як компонент значення слова; г) теорія лексико-семантичного поля, його характер і системно-структурна організація; ґ) семантика слів у парадигмі когнітивної лінгвістики; д) полісемія (когнітивний аспект), синонімія, антонімія, типи зв’язків та відношень між елементами лексико-семантичного поля; е) зіставне дослідження лексичної семантики; є) лексикографі взагалі, а тлумачні словники зокрема як надійне джерело вивчення мовної семантики.

Практичне значення одержаних результатів

Оскільки дослідження проведено на межі чотирьох лінгвістичних дисциплін – традиційного описового мовознавства, соціолінгвістики, психолінгвістики та компаративістики, то і результати даної роботи можуть використовуватися для подальших розробок цих лінгвістичних галузей, практики лінгвістичного навчання й виховання, а також у перекладознавстві, включаючи машинний переклад, і оволодінні іноземними мовами. Проведене дослідження може бути корисним для розбудови проблем зіставної семантики та мовних контактів і на цій основі вироблення науково обгрунтованої системи профілактичних заходів, спрямованих на усунення помилок у вживанні чужої мови під впливом рідної, а також знайомства з культурами народів.

Дане дослідження може бути успішно використане в лексикографічній практиці при написанні словникових статей, у прикладній лінгвістиці для визначення інформаційної ваги семантики слова та вимірювання величини семантичного зв’язку між словами, а це представляє практичну цінність при укладанні тезаурусів й машинних словників, зокрема контрастивних і семантичних. Розкриття та опис фрагментів лексики на основі розробленої методики аналізу іменників у дисертаційному дослідженні дозволяє говорити про правильність, повноту й точність їх фіксації в словниках, а також корекцію відповідного лексикографічного джерела у цілому.

На основі одержаних результатів розроблено методичні вказівки для студентів німецького та французького відділень Ужгородського державного університету в двох частинах (1994), а також спецкурс з лексикографії для студентів англійського відділення (1994).

Розробленою у дисертаційному дослідженні методикою проведення аналізу лексичної семантики в мовах різних структур, а також різноспоріднених мовних системах, їх зіставного вивчення, користуються студенти англійського відділення стаціонарної та заочної форм навчання при написанні курсових і дипломних робіт, а також у виступах на наукових семінарах й студентських конференціях.

Матеріали дисертації доцільно вводити і в шкільну практику з метою викладання української, англiйської та угорської мов, а також використовувати в рiзних формах культурно-виховної роботи.

Апробація результатів дисертації

Про одержанi результати проведеного дослiдження доповiдалося на унiверситетських конференціях про фесорсько-викладацького складу УжДУ (1995, 1996, 1997, 1998), міжнароднiй конференції (Симферополь 1997), мiжнародних наукових з'іздах (Дебрецен 1990, Будапешт 1993, Егер 1994, Ювяскуля 1995, Будапешт 1997), мiжнародних симпозіумах (Ужгород 1992, 199б, 1997), на регіональній (Донецьк 1996) та міжнародній (Львів 1996) науково-методичних конференціях, а також на розширеному засiданні кафедри англійської філології, кафедри української мови та кафедри угорської фiлології (червень 1998).

Публікації

Результати дослiдження опубліковано в монографії «Етикетна лексика в українській, англійській та угорськiй мовах» (Ужгород 1998), статтях у наукових журналах та збірниках, матеріалах конференцій. Загальна кількість публiкацiй – 20.

Структура дисертації

Дослiдження складається зi вступу, чотирьох роздiлiв з підрозділами та висновками, загальних висновкiв, списку використаної літератури і додаткiв. Обсяг роботи – 378 сторінок тексту, у тому числі 3 таблиці та 3 схеми. Список використаної літератури містить 277 найменувань, а додатки включають 3 таблицi.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження та її актуальнiсть, зв'язок з плановою науковою комплексною програмою кафедри англiйської філології Ужгородського державного університету, сформульовано мету й завдання дослідження, його наукову новизну, окреслено теоретичну і практичну цiннiсть одержаних результатів та форми їх апробації, дано огляд публiкацій автора.

Розділ перший “Етикетна семантика в лексичній системі українськоi мови” складаеться з восьми підроздiлiв і розглядає мовнi та позамовні фактори формування етикету в сучаснiй українській літературній мовi, їх взаємозалежнiсть, а також розкриває засоби мовного вираження етикету.

Відзначаемо, що інтерес до мовного етикету пов'язаний з розробкою питань спілкування, вивчення національної специфіки мов, досягненнями як теоретичної лiнгвiстики і сумiжних з нею наук, так і практичними потребами спілкування, оволодiння іноземними мовами, знайомства з культурою та побутом, традиціями носіїв рiзних мов.

Розглядається соціальна основа етикету, представлено різнобічне трактування терміна «етикет», а також викладено загальну методику дослiдження мовних засобів вираження етикету.

У цьому розділi показано, що структура і система української литературної мови