+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
27
Мова:
Українська
народу, його об'єктивні та суб'єктивні чинники, займали чільне місце в історіософії, соціальній філософії, етиці та філософії культури (включно з філософією мистецтва) мислителя, як і в його наукових дослідженнях різноманітних галузей суспільствознавства.
Провідними для дисертаційної роботи стали новаторські ідеї О.Забужко, М.Лука, В.Мазепи та, особливо, Т.Гундорової та Б.Тихолоза, які формують новий напрям у розумінні творчого доробку філософа.
Широке коло зазначених досліджень свідчить про значний інтерес до творчого спадку І. Франка, забезпечуючи тим самим потужний теоретичний базис для подальших продуктивних дослідницьких перспектив.
Загальнометодологічне та теоретичне значення для дослідження мають праці російських та українських фахівців – Т. Аболіної, Р. Апресяна, А. Бичко, І. Бичко, А. Гусейнова, В. Іванова, М. Кашуби, В. Ларіонової, В. Малахова, В. Мовчан, В. Нічик, І. Огородника, М. Поповича, О. Шинкаренко.
Іван Франко з однаковою ретельністю та відповідальністю займався різного рівня й значення роботою. Його твори поєднують в собі філософію і публіцистику, літературу й журналістику, соціологію і психологію, та спільним для них є загальнолюдська мораль.
Дивовижним універсалізмом свого генія І. Франко завдячував, насамперед, гарячому бажанню “обійняти цілий круг людських інтересів”, аби “не лишитися чужим у жоднім такім питанні, що складається на зміст людського життя”, а отже, “бути чоловіком”. Відтак, ціла великосяжна творчість мислителя – не що інше, як поліфонічний вияв його універсального світогляду.
Водночас, до аналізу етико-гуманістичної концепції І. Франка ще не зверталися дослідники, і, на сьогоднішній день, немає жодної монографічної праці, яка була б присвячена узагальненому аналізу етичних ідей мислителя. Втім, на основі праць, вищеназваних авторів, стає можливим цілісне й систематичне дослідження етико-антропологічної концепції І. Франка.
Титанічна постать І. Франка належить до тих, хто формував підґрунтя для самоусвідомлення та самовизначення українського народу. Творчість мислителя – складний і багатовимірний феномен, що потребує різнобічного вивчення. Він намагався розв’язати тогочасні соціокультурні проблеми, які залишаються актуальними й у наш час.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконувалась у контексті інтегральної програми наукових досліджень кафедри філософії філософського факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника: “Історичний розвиток філософії як чинник світового цивілізаційного процесу” (державний реєстраційний № 0106U003091).
Об’єктом дисертаційного дослідження є філософсько-етична спадщина І.Франка.
Предметом дослідження - етико-гуманістична концепція І.Франка.
Мета дослідження полягає у раціональній реконструкції етико- гуманістичного вчення І. Франка, розкритті його органічної цілісності; в комплексному аналізі творів І.Франка в аспекті розгортання етичних ідей у загальному контексті світоглядної еволюції мислителя та характеристиці його внеску в філософсько-етичну думку України.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення таких основних завдань:
дослідити соціокультурні передумови та ідейно-теоретичні джерела формування філософсько-етичних поглядів І. Франка, визначити міру впливу моральнісних проблем тогочасного суспільства на його світоглядну орієнтацію;
на підставі критичного опрацювання наукового доробку франкознавства та власного аналізу творчості І.Франка реконструювати його етико-гуманістичну концепцію, визначити її провідні концепти, виявити їхній зміст;
окреслити коло тих етичних ідей, що стали предметом вивчення в дисертаційному дослідженні;
розкрити сутність складових етико-гуманістичної концепції І.Франка, охарактеризувати їх роль у розвитку національної філософської культури;
з’ясувати зміст морально-етичних пошуків у житті й творчості митця; продемонструвати принцип взаємозв’язку морально-філософської проблематики творів письменника із його власною життєвою позицією; визначити підхід І. Франка до проблеми морального виховання молоді.
визначити роль та значення етико-гуманістичної концепції І. Франка в контексті сучасності.
Теоретико-методологічною основою дослідження є загально-методологічні принципи наукового пізнання, а саме: науковості, об’єктивності, історизму, порівняльного аналізу, системності, які дають можливість проаналізувати особливості етико-гуманістичної концепції І. Франка.
Реалізація принципу об’єктивності у дисертаційному дослідженні уможливлює аналіз зазначеної проблеми неупереджено з урахуванням різних позицій.
Застосовуються також і такі методи, як дедукція, аналіз, синтез, абстрагування та узагальнення, порівняння, за допомогою яких проведено співставлення, протиставлення та об’єднання різних етичних категорій та ідей.
Сукупність методологічних засад пізнання, аналізу та їх проекції на погляди І. Франка утворюють принципи світоглядного плюралізму, гуманізму та орієнтації на загальнолюдські цінності, що дають можливість спрямувати дослідження в русло проблем морального виховання молоді.
Герменевтичний метод, за допомогою якого опрацьовано велику кількість філософських текстів – першоджерел, філософської критики тощо, дозволив здійснити культурно-історичну інтерпретацію й текстологічний аналіз філософсько-етичних праць І. Франка.
Значну роль в осмисленні проблем етики І.Франка відіграв міждисциплінарний підхід, оскільки наш предмет дослідження охоплює сфери етики, філософії, естетики, культурології, соціології, психології, що дає змогу здійснити інтегральний аналіз творчості мислителя.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше в українській етиці здійснено аналіз етико-гуманістичної концепції Івана Франка, розкрито її концепти.
Найважливішим теоретичним здобутком проведеного дослідження є, насамперед, постановка проблеми – етико-гуманістична концепція Івана Франка в контексті філософсько-світоглядних процесів в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст., розширення предметного поля гуманістичної етики, піднесення її ролі і місця в сучасних умовах.
Проведене дослідження дало змогу сформувати узагальнюючі висновки щодо гуманістичної спрямованості етико-антропологічних поглядів І. Франка:
доповнено традиційне уявлення про теоретичні джерела етико-гуманістичної концепції І. Франка. Продемонстровано, що вирішальну роль у формуванні етичних поглядів відігравало його знайомство із передовими вітчизняними та західноєвропейськими філософськими напрямами: позитивізмом, марксизмом, дарвінізмом, екзистенціалізмом;
аргументовано, що головним здобутком філософа є гуманістичний спосіб постановки питання про людину; розуміння