Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
109
Мова:
Українська
адміністрації, органи статистики) здійснюють контроль за розрахунками з державною податковою системою та по-забюджетними фондами, узагальнюють показники за галузями господарства, роз-робляють державну економічну політику.
Юристи, законодавчі органи перевіряють виконання умов контрактів, до-тримання законодавчих норм при розподілі прибутку, виплаті дивідендів.
Фінансові консультанти на основі фінансової звітності розробляють реко-мендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства, доцільності інвесту-вання в капітали інших підприємств.
Профспілки зацікавлені в даних фінансової звітності для визначення своїх вимог відносно заробітної плати та умов трудових відносин, оцінки тенденції роз-витку галузі, до якої належить підприємство.
Засоби масової інформації використовують фінансову інформацію для під-готовки оглядів відносно стану окремих підприємств, галузей та економіки в цілому.
Питання для самоконтролю
1.Що являє собою економічна інформація?
2.Що відноситься до внутрішньої та зовнішньої інформації?
3.Як класифікується економічна інформація за джерелами формування?
4.Яким вимогам повинна відповідати економічна інформація, що викорис-товується у фінансовому аналізі?
5.Дати характеристику форми №1 «Баланс».
6.Дати характеристику форми №2 «Звіт про фінансові результати».
7.Дати характеристику форми №3 «Звіт про рух грошових коштів».
8.Дати характеристику форми №4 «Звіт про власний капітал».
9.Хто відноситься до внутрішніх користувачів фінансової інформації?
10.Хто відноситься до зовнішніх користувачів фінансової інформації з пря-мим фінансовим інтересом?
11.Хто відноситься до зовнішніх користувачів фінансової інформації з пря-мим фінансовим інтересом?
Тема 3
АНАЛІЗ МАЙНА ПІДПРИЄМСТВА
Питання:
1. Аналіз складу і структури майна підприємства.
2. Аналіз ефективності використання нематеріальних активів.
3. Аналіз ефективності використання основних засобів.
1. Аналіз складу і структури майна підприємства.
Об'єкти аналізу – види майна підприємства:
майно, що має натурально-речову форму (основні засоби, запаси);
грошові кошти і засоби в розрахунках;
цінні папери, капітальні і інші інвестиції.
Джерела інформації: ф. 1 «Баланс», ф. 2 «Звіт про фінансові результати», ф. 5 «Приміток до річної фінансової звітності».
Аналіз майнового положення підприємства починається з вивчення складу, структури і динаміки балансу. З цією метою використовується порівняльний ана-літичний баланс (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Порівняльний аналітичний баланс цінний тим, що він зводить воєдино і систематизує ті розрахунки і прикидки, які зазвичай здійснює будь-який аналітик при первинному ознайомленні з балансом.
Обов'язковими показниками порівняльного аналітичного балансу є:
абсолютні величини по статтях балансу на початок і кінець періоду;
питомі ваги статей балансу у валюті на початок і кінець періоду;
зміни в абсолютних величинах;
зміни в питомих вагах;
темп зростання статей балансу;
зміни у % до змін валюти (темп зростання структурних змін – динаміка структурних змін);
ціна 1 % зростання валюти і статей балансу – відношення абсолютної зміни до % зміни по відношенню до початку періоду.
Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплено безліч важливих по-казників, які характеризують статику і динаміку фінансового стану досліджувано-го підприємства. Він активно використовується в практиці зарубіжних фірм.
Всі показники порівняльного аналізу можна об'єднати в групи:
-структури балансу;
-динаміки балансу;
-структурної динаміки балансу.
Для осмислення загальної картини зміни майнового положення важливі по-казники структурної динаміки. Зіставляючи структури змін в активі і пасиві, мож-на зробити вивід про те, через які джерела в основному була притока нових засобів і в які активи ці нові засоби в основному вкладені.
Актив балансу містить зведення про розміщення капіталу, що є у розпоря-дженні підприємства. Кожному виду розміщеного капіталу відповідає окрема стаття в балансі.
За ознакою ліквідності активи підрозділяються на довгострокових (необоро-тні) і поточних (оборотні) (рис. 3.1). В процесі аналізу визначаються зміни в цих групах активів.
Рис. 3.1. Структура активів підприємства
2. Аналіз ефективності використання нематеріальних активів
Завдання аналізу нематеріальних активів:
аналіз об'єму і динаміки нематеріальних активів;
аналіз структури нематеріальних активів по видах, термінах корисного використання, джерелах надходжень, ступені правової захищеності;
аналіз рентабельності і оборотності нематеріальних активів;
аналіз ліквідності нематеріальних активів і ступені риски вкладень в не-матеріальних активів.
Аналіз структури і динаміки нематеріальних активів по видах проводиться на основі даних розділу I ф. 5 «Приміток до річної фінансової звітності». При цьому розраховуються наступні показники: питомі ваги окремих видів нематеріа-льних активів в їх загальній вартості на початок і кінець року; абсолютні зміни по статтях; темпи зростання статей; зміни питомої ваги.
При аналізі структури виділяються наступні напрями:
1. за джерелами надходження:
внесені засновниками;
придбані за плату або інше майно;
отримані безоплатно від юридичних і фізичних осіб;
субсидії державних органів;
2. по ступеню правової захищеності – захищені:
правами на винаходи;
зареєстрованими ліцензіями;
свідоцтвами на корисну модель;
патентами на промислові зразки;
свідоцтвами на товарний знак;
свідоцтвами про офіційну реєстрацію;
авторськими правами.
Престижність і значущість нематеріальних активів може бути оцінена тільки експертним шляхом.
Вкладення в нематеріальних активів відносяться до неліквідних, тобто та, що їх реалізовується