відкритими чи інтервальними. Інвестування в інтервальний інвестиційний фонд характеризується тим, що фонд чи КУА (управлінець) повинні здійснювати викуп цінних паперів у його учасників на їх вимогу, але в обумовлені інтервали, а саме не частіше ніж раз у квартал, але не рідше одного разу на рік. Дохідність і ліквідність у таких фондів є середньою в порівнянні з відкритими й закритими інвестиційними 35 фондами. Рівень ризику є досить не високим. Загальні витрати у відкритого, закритого та інтервального інвестиційних фондів не можуть бути вищими, ніж 10% від середньорічної вартості чистих активів цих фондів [15].
Пошук
Інститути спільного інвестування та особливості їх діяльності
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
За терміном діяльності ІСІ поділяють на:
• строкові фонди – ті, які мають обумовлений у проспекті емісії термін завершення обігу цінних паперів. Після завершення цього терміну інвестиційний фонд припиняє свою діяльність;
• безстрокові фонди – ті, які створюються на невизначений період [7].
ІСІ поділяють за рівнем диверсифікації, тобто за обсягами та різноманітністю вкладання інвестицій у різні цінні папери та інші фінансові інструменти. Згідно із Законом України «Про ІСІ» їх поділяють на:
• диверсифіковані – це інвестиційні фонди, діяльність яких направлена на зменшення ризиків вкладників. Не більше ніж 10% активів ІСІ може бути інвестовано в цінні папери одного емітента. Не менше 80% активів фонду повинні становити грошові кошти та інші фінансові інструменти, які є допущеними до купівлі-продажу на фондових біржах [17];
• недиверсифіковані – це такі інвестиційні фонди, які не мають певних обмежень і спеціальних вимог в інвестуванні коштів, що дає можливість гнучкого управління таким фондом [17].
За рівнем ризику ІСІ можна поділити на прості і венчурні інвестиційні фонди. Прості інвестиційні фонди – це такі ІСІ, учасниками яких можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, при створенні вони не можуть бути одночасно закритого типу та диверсифікованими і займають частку приблизно 30% серед усіх створених на сьогодні ІСІ в Україні. Особливе місце в структурі ІСІ посідають венчурні інвестиційні фонди. На основі аналізу літературних джерел та згідно із Законом України «Про ІСІ (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) « [7] можна дійти висновку, що венчурний інвестиційний фонд – це фонд, учасниками якого є 36 лише юридичні особи або фізичні, але тільки ті, що вносять свою частку в розмірі, не меншому 1 500 мінімальних заробітних плат, здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів ІСІ, активи можуть включати цінні папери пов’язаних осіб компанії з управління активами. Такі фонди за порядком здійснення діяльності бувають тільки закритого типу та є недиверсифікованими, тому вони найбільш ризикові в порівнянні з іншими ІСІ. До таких фондів з боку законодавства висуваються найпростіші регулюючі вимоги, тому вони є найбільш гнучкими при здійсненні інституційної стратегії. Упродовж минулих років пайові закриті недиверсифіковані венчурні інвестиційні фонди набули найбільшої популярності серед інвесторів в Україні, вони займають частку 70% серед усіх створених інвестиційних фондів. Особливо важливим є венчурний капітал для малих підприємств, діяльність яких значною мірою залежить від комерціалізації науково-технічних знань [18]. У нашій країні такі фонди створюються для фінансової стабілізації активів виробничих та невиробничих об’єднань підприємств, а також із метою зниження податкових тягарів (фонди не сплачують податок на прибуток) [19].
Поділ ІСІ за спеціалізацією й кваліфікацією (класом), згідно із Законом України, вважається таким, який інвестує виключно у визначений вид чи клас активів. Так, до спеціалізованих ІСІ належать: фонди грошового ринку (ПІФ «Райффайзен грошовий ринок», ВДПІФ «Мілленіум Збалансований») – інструментами такого виду фондів є депозитні сертифікати, векселі, банківські акцепти, казначейські зобов’язання та ін. ; фонди державних цінних паперів – це фонди, портфелі яких включають державні облігації, казначейські векселі та інші державні зобов’язання, випущені державою (урядом чи органами місцевого самоврядування) з метою акумуляції коштів; фонди облігацій (ВДПІФ «Альтус-Депозит», ПІФ «ФІДО Фонд Облігаційний» ДВВТ) – фонд такої спеціалізації передбачає інвестування виключно в облігації; фонди акцій (ПІДІФ «ІС-Холдинг-Збалансований», ЗН КІФ «Аурум», ПІФ «Ярослав Мудрий: Фонд Акцій») – фонд такої спеціалізації передбачає інвестування виключно в акції, як вид правової власності на визначену частину статутного капіталу акціонерного товариства; індексні фонди (ВФА «АРТ Індексний», ВДПІФ «Преміум-фонд Індексний») – фонди, активи яких зосереджені в акціях великої кількості емітентів; фонди банківських металів – це фонди, активи яких зосереджені в таких банківських металах, як золото, срібло та метали платинової групи, з найвищими пробами відповідно до світових стандартів.
Поділ ІСІ за кваліфікаціями передбачає інвестування у виключну групу активів, передбачену класом, зокрема, згідно із законом виділено такі типи класів: об’єднаний клас цінних паперів, у якому передбачено інвестування в будь-які види пайових та боргових цінних паперів (акції, облігації підприємства, казначейські зобов’язання, облігації місцевих позик, векселі тощо) ; клас нерухомості – передбачає інвестування в об’єкти, переміщення яких неможливе, а саме земельні ділянки, будівлі, споруди тощо; клас рентних активів – такі фонди передбачають інвестування в активи з подальшою їх передачею в ренту; клас кредитних активів – фонди такого типу передбачають інвестування виключно у викуп кредитних зобов’язань; клас біржових товарних активів -фонди передбачають інвестування в біржові товарні активи.
Поділ ІСІ за розміром вартості чистих активів фонду доцільно провести відповідно до Господарського кодексу України (р. 2 ст. 55) [20], який передбачає поділ суб’єктів