Іпотечний кредит в Україні

Динаміка іпотечного кредитування на ринку зменшувалася та ДІУ у співпраці з банками задовольнила до кінця року 603 іпотечних кредити, наданих громадянам на придбання житла. На ці цілі Установа спрямувала 145, 2 млн. грн.

З 19 березня 2013 року ставку рефінансування зменшено до 15, 3% річних.

Таким чином, за 10 років, Державна іпотечна установа у своєму розвитку пройшла шлях від пілотного проекту до одного із крупніших емітентів цінних паперів на фондовому ринку та зайняла лідируючу позицію у сегменті іпотечного кредитування.

Ставка рефінансування ДІУ на сьогодні є індикатором ринку, який є стримуючим фактором до необґрунтованого та безконтрольного підвищення вартості кредитів для громадян України.

За час свого існування Державна іпотечна установа випустила облігацій на суму 10 млрд. грн., з яких в обігу знаходиться понад 7 млрд. грн. На початок 2014 року, Установою вже погашені випуски, здійснені під державні гарантії 2006, 2007 та частково 2008 років на суму понад 2, 6 млрд. грн.

ДІУ і в подальшому працюватиме на розвиток іпотечного та фондового ринків України та зробить все можливе для того, щоб якомога більше громадян змогли придбати житло за доступними умовами.

Фахівцями Державної іпотечної установи не тільки реалізуються діючи механізми, спрямовані на забезпечення житлом громадян, а й розробляються нові програми, які дозволять створити сприятливі умови для вирішення житлового питання.

Отже, підведемо висновок – статутний капітал ДІУ становить 2, 2 млрд гривень (у червні 2012 р. Кабінетом Міністрів України статутний капітал ДІУ зменшено до 951, 752, 245, 15 грн.), його партнерами станом на вересень 2011 року було понад 100 банків. 2008 року вже було залучено і направлено на рефінансування іпотечних кредитів 1 мільярд гривень. Станом на початок 2009 року в портфелі ДІУ знаходилося 6414 рефінансованих стандартних житлових іпотечних кредитів, які були надані в усіх регіонах України банками-партнерами ДІУ.

Державний орган рефінансує (викуповує) гривневі іпотечні кредити, і лише ті, що були надані відповідно до стандартів організації. Очікується, що в умовах дефіциту ліквідності в банківській системі іпотека від ДІУ може стати дієвим інструментом повернення покупців на ринок купівлі житла та будівництва.

З метою підтримки будівельної галузі під час економічної кризи у грудні 2010 р. ДІУ була розроблена нова програма фінансування завершення будівництва житлових об'єктів, що дало змогу забудовникам-отримати необхідні кошти для завершення будівництва житла та розпочати реалізацію квартир як на етапі будівництва, так і після його завершення за допомоги іпотечного кредитування на умовах стандартів ДІУ.

ДІУ регулярно публікує рейтинг банків-партнерів, які були найбільше залучені до іпотечного кредитування. На сьогодні їх налічується 80.

 

 

 

Іпотечне кредитування в більшості економічно розвинутих країн не тільки є основною формою поліпшення житлових умов, а й справляє істотний вплив на економічну ситуацію в країні загалом. Система іпотечного кредитування становить сьогодні складний механізм, утворений зі взаємопов’язаних і взаємозалежних підсистем. Саме іпотека дає змогу погоджувати інтереси населення в поліпшенні житлових умов, комерційних банків та інших кредиторів – в ефективній і прибутковій роботі, будівельного комплексу – у ритмічному завантаженні виробництва і держави, зацікавленої загалом в економічному зростанні.

Обвал ринку іпотечних кредитів у США став передумовою фінансової кризи. Падіння ринку нерухомості, різке зростання кількості неповернених кредитів, обвал фондових ринків, прискорення темпів світової інфляції та зниження темпів зростання світової економіки – усі ці події взаємопов’язані і відбулися менше ніж за один рік. Фактично надзвичайно тісна переплете ність фінансових систем призвела до того, що криза на американському ринку переросла в кризу світового масштабу.

Криза та її негативні наслідки в тісному взаємозв’язку підштовхують до прийняття необхідних для розвитку різних галузей економіки законодавчих ініціатив. Наприклад, німецький стабілізаційний план передбачає купівлю державою найбільш ризикованих кредитів, підтримку банків при погашенні міжбанківських зобов’язань, прямі дотації на збільшення коштів у банках. Держава може виступати радником при розробленні плану виведення банку з кризової ситуації, впливати на його кредитну політику, зокрема у сфері надання кредитів малому та середньому бізнесу. Німецький антикризовий план передбачає можливість лише добровільного звернення банків за допомогою до держави і, що не менш важливо, зниження податкового навантаження на бізнес і підтримку національного виробника. Таким чином, держава гарантує громадянину збереження його вкладів, підтримує банківську і фінансову системи, зменшує навантаження на бізнес і максимально сприяє його діяльності.

Аналіз антикризових програм різних країн світу свідчить, що більшість із них вжили заходів, які передбачали зміни у фіскальній політиці й спрямовувалися на підтримку економіки, що є позитивним для стабілізації ситуації в державі. У світовій банківській практиці вироблено ефективні механізми формування ресурсів іпотечного кредитування, до яких належать такі:

Фінансування в рамках автономної моделі. Джерела надання кредитів – депозити (накопичення) осіб, що водночас є і вкладниками, і позичальниками. Проте, як правило, іпотечний кредит дорівнює тільки 50-60% вартості житла. У зв’язку з цим позичальник вимушений залучати додаткові ресурси (власні кошти або банківський кредит). За умов кризи така модель неефективна, оскільки знижується кількість депозитів у банках і виникають