Кадрове забезпечення державного управління (організаційно-правовий аспект)

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

Гурне, С. Д. Дубенко, В. М. Князєва, В. Г. Кременя, Є. Б. Кубка, Г. І. Лелікова, В. І. Лугового, І. Ф. Надольного, Н. Р. Нижник, О. Ю. Оболенського, Ю. М. Пахомова, О. В. Петришина, В. Ф. Погорілка, Г. Райта, В. А. Ребкала, С. Г. Рябова, В. І. Семчика, В. Ф. Сіренка, О. В. Скрипнюка, В. А. Скуратівського, М. П. Стрельбицького, В. В. Цвєткова, В. М. Шаповала, Г. В. Щокіна й інших. Однак бракує робіт узагальнюючого характеру, системно-комплексного розгляду питань державної кадрової політики як в історичному, так і теоретичному аспектах, порівняльного аналізу досвіду вирішення організаційно-правових проблем кадрового забезпечення управлінсько-державної функції. Тому дане дослідження має певною мірою усунути ці прогалини, осмислити й узагальнити коло питань, які фактично випадають з поля зору фахівців інших галузей науки – політологів, юристів, економістів, соціологів, психологів в їх спеціальних працях.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження має ініціативний характер, координується комплексним науковим проектом “Державне управління та місцеве самоврядування” Української Академії державного управління при Президентові України, тісно пов’язане із завданнями і планами Ради по роботі з кадрами при Президентові України, Ради регіонів при Президентові України, Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України, Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи, до складу яких входить автор, та діяльністю Адміністрації Президента України і Кабінету Міністрів України щодо розробки та реалізації державної кадрової політики і роботи з кадрами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.

Мета і задачі дослідження полягають у розкритті базових принципів, основних закономірностей, провідних тенденцій і специфічних особливостей формування кадрового корпусу державного управління в Україні з урахуванням історико-національних традицій та головних напрямів світового розвитку, визначенні на цій підставі дійових механізмів організаційно-правового забезпечення кадрами системи управління в державі.

Відповідно до мети сформульовано завдання дослідження:

•охарактеризувати системні властивості кадрового забезпечення як цілісної складноорганізованої компоненти державного управління;

•визначити сутнісні характеристики державно-управлінської праці;

•проаналізувати закономірності формування ринку праці, орієнтованого на систему державного управління;

•розкрити алгоритми організаційно-правового забезпечення кадрової роботи щодо підготовки потрібної кількості й якості працівників для державного управління, створення дійових механізмів та процедур їх відбору, виховання і використання;

•обгрунтувати принципи і критерії оптимізації об’єктивних та суб’єктивних факторів при формуванні змісту і характеру праці державних службовців, професіографічного та психографічного опису їхньої діяльності, системи класифікації посад, способів відбору, призначення, просування, ротації кадрів, оцінки і мотивації їх праці;

•виявити провідні тенденції та сформулювати пріоритети подальшого розвитку організаційно-правових засад кадрового забезпечення системи державного управління в умовах здійснюваної в Україні адміністративної реформи.

Гіпотеза дослідження. Розв’язання проблеми кадрового забезпечення системи державного управління в Україні в організаційно-правовому аспекті представлено як процес виникнення, становлення, функціонування й удосконалення цілісного нормативно-правового поля та необхідних організаційних механізмів і процедур формування корпусу фахівців, придатних професійно працювати в державній адміністративній системі. На підставі аналізу вітчизняного та світового історичного досвіду виявлена правова і функціональна міра здатності держави створювати цілісну систему роботи з кадрами службовців, своєчасно їх відбирати, готувати, залучати до управлінської діяльності та належним чином оцінювати, стимулювати, заохочувати.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблена цілісна організаційно-правова концепція кадрового забезпечення державного управління в умовах трансформації сучасного українського суспільства, зокрема:

*виявлено актуальні принципи, закономірності, тенденції, особливості кадрового забезпечення системи державного управління, ступінь та специфіку їх відображення і врахування в організаційно-правових заходах державного керівництва України;

*розкрито взаємозв’язок загальносуспільної і кадрово-управлінської кризи, причинно-наслідкову залежність останньої від непослідовності і незавершеності організаційно-правових заходів з кадрового забезпечення системи державного управління;

*введено в науковий обіг поняття “макросистемної дестабілізації кадрового потенціалу державного управління”, що дає змогу розглядати розвиток криз у суспільстві через дефіцит наукового забезпечення організаційно-правових засад роботи з кадрами в процесі розробки і здійснення соціальних реформ, зокрема адміністративної;

*аргументовано положення, за яким науково осмислена, системно організована, законодавчо підкріплена кадрова робота в державному управлінні може розглядатись як системоутворююча “точка зростання”, головна умова підготовки управлінських кадрів нової формації;

*показано, що формування правових та організаційних механізмів і процедур кадрового забезпечення відстає від інституційного становлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, державного і недержавного секторів економіки, за умов недорозробленості нормативно-правового поля для розмежування в державному управлінні політичної й адміністративної діяльності та створення політично нейтральної професійної державної служби.

На цих підставах до фонду наукових засад галузі “державне управління” запропоновано кілька нових ідей, зокрема, стосовно змісту і спрямованості кадрової політики, форм і методів роботи з кадрами, а також умовисновок про небезпеку повторення в наші дні помилок минулого щодо політизації державного управління, використання суб’єктивних методів професійного відбору й оцінки міри компетентності державних управлінців, обмеження їх службової ініціативи і невизначеності міри відповідальності. Окреслено пріоритети та шляхи організаційно-правового вдосконалення кадрового забезпечення державного управління. Запропоновано конкретні напрями подальших наукових досліджень щодо збереження, оновлення та примноження кадрового потенціалу державної адміністративної системи.

Методи і методологія дослідження. В роботі використано потенціал таких теоретичних методів: історичного і логічного, системного і порівняльного аналізу, статистичного і прогностичного підходів, експертних і гіпотетичних оцінок, а також емпірічних методів: спостереження, опитування, експерименту, інтерв’ю, класифікації, екстраполяції, хронологічного та ін. Методико-методологічна база дослідження підвалин кадрового менеджменту уможливила