Кадрове забезпечення державного управління (організаційно-правовий аспект)

Практичне значення одержаних результатів. Застосовані в дисертації підходи та висновки щодо системного аналізу організаційно-правового забезпечення кадрової роботи можуть бути використані як науковими, так і практичними працівниками системи державного управління. Насамперед, це стосується формування державної кадрової політики; створення загальнонаціональної системи роботи з кадрами; розробки і реалізації програм кадрового забезпечення державного адміністративного апарату; розмежування адміністративної і політичної діяльності та виділення міжгалузевої групи вищих державних службовців; розробки якісних і кількісних оцінок індивідуальних, професійно важливих кваліфікаційних та психофізичних ознак працівників; класифікації та професіографічної паспортизації посад, підготовки посадових інструкцій; утворення цілісної системи навчання кадрів; удосконалення роботи конкурсних, атестаційних комісій, механізмів призначення, просування, вмотивування управлінського персоналу.

Основні висновки і пропозиції автора сформульовано і реалізовано при створенні в країні системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців; при утворенні Української Академії державного управління при Президентові України з її філіалами як головного вищого навчального закладу цієї системи; при формуванні і виконанні Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій; при уточненні в органах центральної виконавчої влади принципів та критеріїв відбору, ротації кадрів, оцінок результатів праці та обліку службово-посадового просування, створення кадрового резерву, моніторингу кадрової діяльності органів державного управління.

Особистий внесок здобувача. Робота є самостійним дослідженням, містить приріст наукових знань. Всі науково-аналітичні та теоретико-методологічні висновки і рекомендації розроблені автором на основі джерелознавчого аналізу, опрацювання даних державної та відомчої статистики, власних спостережень під час практичної роботи на посадах першого заступника Глави Адміністрації Президента України та першого заступника Міністра Кабінету Міністрів України. У 1994-1999 рр. автор брав безпосередню участь у розробці і впровадженні законодавства та конкретних організаційних заходів з кадрового забезпечення державного управління, утворенні системи державної служби, упорядкуванні роботи з керівниками державних підприємств, установ й організацій, підготовці відповідних указів та розпоряджень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень дорадчих органів при Президентові України. Ідеї співавторів наукових праць здобувача в роботі не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднено на наукових конференціях, симпозіумах, семінарах. У їх числі: “Актуальні проблеми підвищення кваліфікації державних службовців України” (Міжнародна науково-практична конференція, Київ, 1996 р.) ; “Актуальні питання організації навчання і методики викладання в системі підвищення кваліфікації державних службовців” (Міжнародна науково-практична конференція, Київ, 1997 р.) ; “Концепція гуманізму в становленні та розвитку професійної освіти” (Міжнародна науково-практична конференція, Одеса, 1997 р.) ; “Адміністративна реформа в Україні” (Міжнародний симпозіум, Київ, 1997 р.) ; “Наукове забезпечення адміністративної реформи в Україні” (Науково-практична конференція, Київ, 1999 р.). Дисертація обговорювалася кафедрою державного управління і менеджменту Української Академії державного управління при Президентові України, про окремі положення дослідження автор доповідав Раді по роботі з кадрами при Президентові України, Раді регіонів при Президентові України, Координаційній раді з питань місцевого самоврядування при Президентові України, Державній комісії з проведення в Україні адміністративної реформи.

Публікації. З теоретичної проблематики дисертації автором опубліковано 9 наукових статей, три з яких – у співавторстві (загальним обсягом – 4, 5 др. арк.). У їх числі: 6 статей опубліковано у фахових наукових виданнях з проблематики державного управління, державної служби та кадрового забезпечення процесу державотворення і 3 статті – у збірниках матеріалів двох науково-практичних конференцій та одного міжнародного теоретичного симпозіуму.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів (кожен з яких має внутрішній проблемний розподіл на 2 підрозділи), висновків, списку використаних джерел. Обсяг основного змісту дисертації становить 179, а загальний – 210 сторінок. Рисунків – 18. Використано джерел – 353, у тому числі – 81 іноземними мовами.

 

 

У “Вступі” обгрунтовується актуальність дисертаційної теми, визначаються мета і завдання, гіпотеза і методи дослідження; формулюються висновки про теоретичне та практичне значення основних положень дисертації, їх новизну та ступінь апробації у фаховій вітчизняній та зарубіжній літературі; аналізується концептуальний зміст оптимального кола (вітчизняних та зарубіжних) фахових першоджерел і політико-правових документів, у яких відображена бодай найближча до теми дисертації наукова проблематика.

В першому розділі – “Теоретико-історичні основи та організаційно-правові чинники кадрового забезпечення державного управління як сфери професійної діяльності” – розглядаються в пізнавально-історичному аспекті теоретичні погляди на досліджувану проблему, що належать вітчизняним та зарубіжним політологам, правознавцям, історикам-державознавцям, економістам, соціологам, психологам. З’ясовуються сутність, закономірності й особливості процесу зародження та розвитку кадрового забезпечення системи державного управління як сфери зайнятості, ролі в її формуванні і функціонуванні організаційно-правового базису. Аналізуються умови і фактори, що стимулювали або стримували становлення та удосконалення цієї діяльності в Україні в попередні роки. В структурному сенсі розділ складається з двох підрозділів.

Підрозділ 1. 1. – “Становлення і розвиток теоретичних уявлень про кадрове забезпечення державного адміністративного апарату” – присвячено виявленню стану дослідженості проблеми, існуючих підходів до наукового розгляду роботи з кадрами державної адміністративної системи, аналізується методологія тлумачення та субординації понять і термінів, що характеризують специфіку кадрового забезпечення органів державної влади і органів місцевого