Конституція України, її сутність та історія становлення

Вважається, що першою конституцією у світі була Конституція США, яку було прийнято у 1787 р. і створення якої пов'язують з «батьками»-засновниками СТА.

Відомо, що цей Основний Закон було підготовлено на підставі таких конституційних актів штатів цієї держави: Декларації прав Віргінії (1776). Білля про права Пенсільванії (1776), Акта щодо віротерпимості Коиектікут) (1784), Конституції Массачусетсу (1780), Конституції Північної Карелі-ни (П76), Білля про права Нью-Гемпширу (1766), Конституції Меріленду (і776). Відповідні конституційні норми були також прийняті в штатах Нью-Йорк. Південна Кароліна, Нью-Джерсі, Джорджія (1776-1780).

Ось чому проект Конституції США був розроблений установчими зборами штатів, а потім ратифікований конституційними конвентами штатів.

Як відомо, перша спроба створення конституції в Європі належить гетьманові України в еміграції Пилипу Орлику (1710-17421 Він є автором Пактів і Конституції прав і вольностей Запорізького війська, тексти яких було оголошено 5 квітня 1710 р. на урочистих зборах з приводу обрання його гетьманом. [б. с. 264]

16 статей Конституції передбачали встановлення національного суверенітету і визначення кордонів Української держави, забезпечення демократичних прав людини, визнання непорушності складових чинників правового суспільства, а саме – єдності і взаємодії законодавчої (виборна Генеральна рада, що мала скликатися тричі на рік), виконавчої (гетьман, обмежений законом у своїх діях, генеральна старшина і обрані представники від кожного полку, бо «самодержавіє Гетьманському уряду непрелично») та судової влади, яка підзвітна і контрольована. Цим були вироблені незнані ще в Європі демократичні засади суспільного життя. Конституція Пилипа Орлика має дві частини: декларативну та власне суспільний договір (16 пунктів). У преамбулі до Конституції зазначається, що вона складена, щоб запобігти монархічнм самодержавним замахам гетьманів У ряді статей йдеться про встановлення парламентської республіки, в якій має постати загальне виборче право, виборність усіх цивільних і військових посад і принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову.

Які ж джерела лежать в основі цього конституційного акта. Слід взяти до уваги, що суспільно-політична думка Європи того часу вже мала теорію парламентаризму. К теоретиком був Дж. Локк. Можна лише припустити, що Пилип Орлик, навчаючись у Києво-Могилянському коледжі, був знайомий з його творами. До того ж місто Бендери, де перебував І. Мазепа і Карл XII після 1708 р., було своєрідним Вавілоном мов і націй того часу Мабуть, там була належна література. Отже, наявність козацького парламенту обмежувала гетьманську владу на користь старшинської аристократії. Конституція на той час була маніфестом державної волі українського народу.

На жаль, положення цієї Конституції не набрали чинності але формально вона діяла на Правобережній Україні до 1714 р.

Офіційно першими конституціями у світі були також конституція США (1787 р.), а також конституції Франції і Польщі (1791). Основні закони цих держав визначили багато рис, які характеризують конституції світу і донині.

Розквіт конституціоналізму настав у XVIII ст. У 1831 р. була прийнята конституція Бельгії, в 1848 р. – конституції Німеччини, Швейцарії, Італії, Голландії та Данії. У другій половині XIX ст. прийнято конституції у ряді країн Латинської Америки (Венесуела, Мексика, Чилі), у Новій Зеландії та Канаді.

В історії нашої Вітчизни доля Конституції відображає загальну долю її народу. Будучи до 1917 р. у складі Росії, Україна разом з нею пройшла нелегкий і трагічний шлях становлення конституційного ладу. Як у Росії, так і в Україні до 1917-1918 рр. так і не був прийнятий закон, який мав назву «конституція».

Перші спроби створення конституції у Росії належать декабристам П. І. Пестелю і М. М. Муравйову.

П. І. Пестель – автор «Руської правди». Основні положення проекту конституції були такі: знищення кріпосного права, станового ладу; впровадження унітарної республіки, як форми державного устрою; визнання рівності всіх громадян перед законом; закріплення громадянських свобод; відсутність виборчих цензів; конфіскація великих латифундій; наділення селян землею.

Конституція М. М. Муравйова – це проект державного устрою Росії, розроблений у 1821-1825 рр. поміркованою частиною декабристів. Проект передбачав: впровадження за формою правління конституційної монархії; федерації областей; проголошення громадянської рівноправності; свободи слова, друку; звільнення селян при збереженні помісного землеволодіння.

На жаль, для простого народу конституція уявлялася як щось -активне, бажане, але чуже, яке не можна застосувати у побуті, далеке з нереальне. Так, на Сенатській площі у Петербурзі у 1825 р. солдати бунтівних полки; які не розуміли, що таке конституція, кричали: «Хай живе Костянтин» (за законом про престолонаслідування він повинен був зайняти престол замість Миколи І) та його дружина Конституція!».

В Росії з середини XIX ст., особливо в період царювання Олександра II – царя-реформатора, реально почався процес становлення конституційного ладу. І хоч така форма парламентаризму, як Державна дума, з'явилася після революції 1905-1906 рр., вже у 60-х рр. минулого століття було закладено три великі блоки реальних конституційних рядків. Це, по-перше, правове закріплення волі селян; по-друге, автономне муніципальне самоврядування (земство) і по-третє, демократична судова система.

Серйозна конструктивна праця з підготовки конституції вилилася наприкінці царювання Олександра II