Конституційне право України

 

Совгиря Ольга Володимирівна

 

 

1. Конституційне право – провідна галузь національного права України
2. Предмет та метод КПУ
3. Система КПУ
4. Поняття, ознаки та види норм КПУ
5. Реалізація та тлумачення норм КПУ
6. Прогалини та аналогія в КПУ
7. Джерела КП: поняття, ознаки, види
8. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб’єкти, об’єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
9. Конституційно-правова відповідальність: поняття, ознаки, види
10. Колізії в КП

1. Предметом КП є суспільні відносини, які регулюються цією галуззю права, визначення змісту цього поняття є дискусійним, бо:

На нього впливає суб’єктивна позиція дослідника, який дає визначення

Впливає зміст конституції, яка дія в конкретній державі

Предмет КП – суспільні відносини щодо основ конституційного ладу України, конституційно-правового статусу людини і громадянина, форм демократії, організації та діяльності вищих органів державної влад (законодавчої, виконавчої, судової, Президента), адміністративного устрою, місцевого самоврядування

Особливістю конституційного регулювання є те що в одних сфера КП регулює суспільні відносини в повному обсязі, а в інших сферах лише основоположні із цих відносин.

В Першу групу входять відносин, що стосуються населення держави, її влади та території, друга група не є обов’язковою частиною КП та стає його предметом лише тоді, коли в цьому зацікавлена держава.

Назва галузі КП почала застосовуватися в Україні після проголошення незалежності України, до того за радянських часів використовувалася назва «Державне право». «Конституційне право» в тих державах де є конституції, але для країн германської системи права характерне вживання назви «Державне право», це обумовлено традицією, яка існує в цих державах та заснована на тому, що у Німеччини замість терміну Конституція використовується «Основний закон»

За своїм змістом КП є як конституційним так і державним, вибір назви цієї галузі обумовлений теоретичними, історичними, об’єктивними та суб’єктивними факторами.

Методи КП – сукупність прийомів та способів впливу на суспільні відносини, що застосовуються при їх регулювання, особливостями методу Конституційного права:

Закріплюються найважливіші принципи та положення організації суспільства та держави.

Для нього характерний найвищий рівень юридичного регулювання

Безпосереднє нормо закріплення, що означає те, що в КП значна кількість відносин може регулюватися тільки на основі конституції

Переважання імперативного регулювання

Установчий характер – певні відносини за допомогою КП отримують первинне правове регулювання.

Універсальний характер, тобто дія цього методу поширюється на всі сфери життєдіяльності

Поєднання стабільності та динамізму.

До основних методів належать

Метод припису (позитивного зобов’язання) застосовується у правовідносинах, в яких одна сторона має обов’язок вчинити юридично значиму дію, а інша сторона має право вимагати їх вчинення та наділена можливістю притягнути несумлінного суб’єкта до відповідальності. За допомогою цього методу закріплюється більшість норм щодо організації діяльності державних органів.

Метод заборони – метод при застосуванні якого на суб’єктів покладається юридично значущий обов’язок утриматися від вчинення від певних дій в умовах, які передбачені відповідною нормою

Метод дозволу – передбачає право суб’єкта вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення на осуд суб’єкта. Найчастіше застосовується при регулюванні прав та свобод людини та громадянина

Система КП – складна структурована і динамічна система, якій властиві певні закони, принципи побудови та функціонування. ЇЇ утворюють норми, принципи та інститути.

Принципи КП – основні засади виражені в його змісті, відповідно до яких КП формується як система правових норм а також здійснюється регулювання суспільних відносин. Виділяють:

Загальні принципи – є вихідними для багатьох конституційно-правових відносин (народовладдя)

Спеціальні – принципи, які мають чітку юр форму вираження і безпосередньо застосовуються в діяльності.

Інститути КП – основна складова системи КП, яка об’єднує відособлену групу норм КП, що регулюють взаємопов’язані суспільні відносини

Традиційно до КП інститутів відносять:

Інститут основ Конституційного ладу

Інститут громадянства

Інститут основ правового статусу людини та громадянина

Інститут державного строю

Інститут виборчого права

Інститут системи державної влади

Інститут системи місцевого самоврядування

Іноді виділяють загальну та особливу частину КП

Залежно від кількості норм КП поділяється на:

Підгалузі (парламентське, виборче, муніципальне) – об’єднання великих інститутів КП

Генеральні інститути – ті інститути, що охоплюють значне за обсягом коло суспільних відносин (інститут основ конституційного ладу, інститут основ держаної влади)

Основні інституту – мають предметно-функціональну спеціалізацію правового регулювання (інститут фінансування виборів)

Субінститути – більш дрібні у порівнянні з основними інститутами КП (інститут депутатського запиту)

Одноелементні інститути

Крім того виділяють міжгалузеві інститути (інститут проведення референдумів)

природне та позитивне КП

матеріальне і процесуальне КП

національне та міжнародне КП

Співвідношення системи КП та системи Конституції дає підстави для висновків:

Система КП охоплює всі конституційно-правові норми, а система Конституції тільки частину із них.

Для системи КП характерне більш розгорнуте регулювання суспільних відносин ніж для системи Конституції

Система КП є суб’єктивною категорією

Система КП та система Конституції є динамічними категоріями, але система КП є біль мінливою

Особливо актуальним є виділення таких рівнів КП як матеріальне та процесуальне. Доцільність виділення процесуального рівня КП (конституційно-правового права К-ПП) обумовлена низкою причин:

Значна кількість конституційно-правових норм (знайти приклади)

Процесуальні норми