Конституційне право України

Поняття виборчого права. Принципи виборчого права України

Поняття «виборче право» вживається у двох значеннях:

об'єктивне виборче право – це система правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з виборами органів держави та місцевого самоврядування. Це інститут конституційного права. Однак він включає окремі норми інших галузей права (зокрема, трудового, цивільного, адміністративного, кримінального, процесуального) ;

суб'єктивне виборче право – це гарантована громадянину державою можливість брати участь у виборах державних органів і органів місцевого самоврядування. Воно являє собою комплекс конкретних прав особи, серед яких особливо слід виділити:

активне виборче право (загальне виборче право), тобто право обирати;

пасивне виборче право, тобто право обиратися у виборні органи держави або місцевого самоврядування, що передбачає право висувати свою кандидатуру або давати згоду на її висування.

Принципи суб'єктивного виборчого права – це ті умови, визнання і реалізації виборчого права, дотримання яких на виборах робить ці вибори дійсним народним волевиявленням

Принципи:

Стаття 71 Конституції України встановлює, що вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Принцип вільних виборів означає, що виборець самостійно вирішує питання про те, брати йому участь у виборчому процесі чи ні, і якщо так, то якою мірою.

У деяких державах існує обов'язковий вотум, тобто юридичним обов'язок виборця взяти участь у голосуванні. За його невиконання передбачаються штрафи (Австралія, Бельгія), позбавлення волі (Греція, Туреччина), штраф разом із позбавленням права її мати протягом трьох років державні посади (Аргентина).

Принцип загальності виборчого права означає, що активне Виборче право мають, відповідно до ст. 70 Конституції України, громадяни України, які досягли на день проведення виборів 18.

Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями.

Зміст принципу загальності виборчого права має свої особливості на місцевих виборах. Так, відповідно до ч. 1 ст. З Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років. Право голосу на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають виборці, які проживають на території Автономної Республіки Крим.

Частина 2 ст. 70 Конституції України встановлює, що на виборах усіх рівнів не мають право голосу громадяни, яких визнана судом недієздатними. Права голосу пі цих виборах також не мають громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі.

Зміст принципу загальності виборчого права щодо пасивно-і с і ішборчого права залежить від виду виборів.

Частина 2 ст. 76 Конституції України встановлює, що народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 Конституції України Президентом може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Крім того, особа, яка двічі поспіль обиралася на пост Президента України, не може бути висунута кандидатом на цей пост (ч. З ст. 103 Конституції України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» депутатом та сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг вісімнадцяти років та має право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України.

Частина 2 ст. 5 Закону України «Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим» від 22. 12. 2006 р. визначає, що депутатом може бути громадянин України, який має право голосу, на день виборів досяг 18 років, проживає в Україні не менше п'яти років.

Загальною вимогою для кандидатів на всі зазначені виборні посади є відсутність непогашеної та не знятої в установленому законом порядку судимості за вчинення умисного злочину.

Окрім найбільш поширених вікових цензів, цензів осілості та громадянства, у світовій практиці відомі й такі цензи загального виборчого права, як: майновий, освітній, в тому числі ценз грамотності, ценз статі (наприклад, у Швейцарії жінки були допущені до участі у виборах тільки у 1971 p.), релігійний, моральний цензи. Приміром, у Франції з метою подолання впливу адміністративного ресурсу на виборчий процес існує поняття неможливості обрання на будь-яку посаду протягом певного строку особи, яка в даній територіальній одиниці обіймала високу керівну посаду.

У зв'язку з посиленням євроінтеграційних процесів в Європі набуло особливої актуальності питання щодо пасивного виборчого права іноземних громадян. Зокрема, в Ірландії, Швеції, Данії, Норвегії, Нідерландах іноземці мають право голосу на місцевих виборах.

Принцип рівності виборчого права передбачає, що громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах.

Принцип прямого виборчого права означає, що громадяни України обирають депутатів безпосередньо шляхом голосування.

Принцип таємного голосування передбачає заборону контролю