Конституційне право України

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи. Вони несуть відповідальність перед громадянами України, які їх обирають, але вони можуть притягатися до відповідальності за порушення конкретних правових норм.

Суб’єктивна сторона характеризує внутрішнє психологічне ставлення особи до правопорушення та його наслідків. Вина може мати форму умислу та необережності

Ознаками суб’єктивної сторони К правопорушення поряд із виною є також мотив та ціль, якщо про це безпосередньо вказуються в нормі права

Санкції Конституційно-правової відповідальності

Скасування або призупинення актів державних органів, або органів місцевого самоврядування або його окремих підрозділів

Припинення діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Анулювання юридичних результатів певних правових дій.

Обмеження або припинення основних прав людини

Скасування рішення про прийняття до громадянства

Проблема регулювання К-П відповідальності:

Розрізненість правового регулювання

Відсутність належного процесуального регулювання (наприклад, відсутність встановлених строків даності, є пропозиція прийняти спеціальний закон або конституційно-деліктний кодекс)

Колізії в Конституційному праві

Юридичні колізії – розходження або протиріччя між окремим НПА, що регулюють одні й ті ж або суміжні суспільні відносини, а також протиріччя, що виникають в процесі правозастосування та здійснення компетентними органами та посадовими особами своїх повноважень.

Види колізій:

Між НПА та окремими правовими органами, що містяться в інших НПА

Колізії: безсистемності, дублюванні, видані взаємовиключних актів

Колізії правозастосування – мають місце колізії в практиці застосування одних й тих же норм (повноваження та статусів держаних органів)

С позиції реалізації прав та свобод найбільшу небезпеку становлять колізії між природним та позитивним правом.

Колізій вирішуються виходячи із таких принципів:

У разі колізії між КУ та іншими НПА спір вирішується на користь КУ (ст. 8)

Якщо колізія між законодавством України та актами органів АРК, пріоритет віддається НПА України

Колізій між законами та підзаконними актами. Вирішуються на користь законів, бо ЗУ мають вищу юридичну силу.

Якщо суперечать акти одного і того ж органу, видані в різний час застосовується акт виданий пізніше

Якщо колізійні акти видані одночасно, але різними держаними органами, то застосовується акт, що має вищу юридичну силу

Якщо за змістом розходяться загальні та спеціальні акти, то застосовується спеціальні. Якщо різного рівня та як правило загальний акт.

Способами подолання та уникнення колізій є:

Тлумачення КУ та ЗУ.

Прийняття нового НПА, скасування старого, внесення змін.

Судовий та адміністративний розгляд.

Основи вчення про Конституцію

Поняття конституції, її ознаки

Поняття, структура та ознаки конституціоналізму

Форма та структура конституції, класифікація конституцій

Прийняття та зміна конституцій

Загальна характеристик КАРК

Правова основ конституції

Зараз діє 200 конституцій держав та 300 держаних утворень.

Конституція:

В матеріальному значенні – писаний акт чи сукупність актів, чи конституційний звичай, який в першу чергу встановлюють права та свободи людини основи конституційного ладу, форми правління, територіального устрою, основи організації державної влади

У формальному значенні – закон або група законів, що мають вищу юридичну силу, особливий порядок прийняття та внесення змін

Теорії походження конституцій:

Договірна теорія

Природно-правова

Теологічна

Марксистко-ленінська теорія

Теорія державно-владного походження

Конституція України – єдиний НПА, що має особливі юридичні властивості через які Український народ виражає свою суверенну волю, утверджує основні принципи держаного та суспільного ладу, визначає систему та структуру влади, механізм реалізації державно-владних повноважень, основи правового статусу особи, територіальний устрій держави.

Виділяють:

Юридична конституція – система правових норм, регулює суспільні відносини

Фактична конституція – самі відносини, які реально існують незалежно від того, чи знайшли вони своє юридичне закріплення

Класифікація Конституцій:

Писані Неписані

Змішані

Семантичні – приймаються в результаті військових переворотів і фактично не діють. Наприклад, країни Африки.

Номінальні – «конституція для законодавства», тобто норми конституції не застосовуються до тих пір, доки вони не знайдуть своєї конкретизації і деталізації в текстах інших НПА. Наприклад, Конституція СРСР.

Нормативні – конституції, в яких передбачено, що норми конституції є нормами прямої дії. Всім надане право безпосередньо в правозастосуванні аргументувати свою позицію нормами конституції, навіть у випадку відсутності норм законодавства, які доповнюють або конкретизують норми конституції. Також для нормативної конституції характерний правова охорона конституції (конституційний контроль), що означає можливість визнати неконституційним НПА, які не відповідають конституції, в спеціальному судовому порядку

Кодифіковані

Некодифіковані

Республіканські

Монархічні

Демократичні

Недемократичні

Федеративні Унітарні

Народні Октрайовані

Прийняття конституцій

Конституції приймаються у 3 випадках:

Створення нової держави

Внаслідок революції

Внаслідок деколонізації

Внаслідок розпаду держави (СРСР, Чехословаччина)

Об’єднання держав

В результаті змін політичного режиму

Коли реальні суспільні відносини суттєво відрізняються від задекларованих в конституції, що обумовлює необхідність приведення у відповідність тексту конституції.

Розробка конституцій

Може здійснюватися:

Безпосередньо парламентом

Спеціальним органом (конституційний конвент, асамблея), створеним Президентом, парламентом або частково виборним та частково призначуваним.

Політичною партією, в тих країнах, в яких існує авторитарний, тоталітарний режим.