Механізм формування та реалізації державного управління охороною праці

Порівняльний аналіз результатів експертних опитувань фахівців з охорони праці свідчить про зростання потреб в удосконаленні основних положень з управління охороною праці в чинному законодавстві з охорони праці (рис. 1). Особливо гостро проблема простежується щодо фінансування та стимулювання охорони праці.

 

Рис. 1. Оцінка експертами у 1995 та 2000 рр. потреб удосконалення управління охороною праці в цілому та за окремими напрямами

 

Проведене дослідження показало необхідність і напрями розвитку законодавчої бази з охорони праці через внесення змін та доповнень до законів України «Про охорону праці», «Про підприємства в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», до Кодексу законів про працю, розробку та прийняття нових нормативно-правових і методичних документів з управління охороною праці на державному, регіональному, галузевому рівнях та на рівні підприємства.

При проведенні дослідження було узагальнено міжнародний досвід з управління охороною праці та визначено можливості його використання. Вони стосуються удосконалення фінансування заходів з охорони праці, управління, планування та стимулювання охорони праці, використання економічної зацікавленості роботодавців у діяльності з охорони праці; посилення державного та громадського контролю за охороною праці на підприємстві, підвищення статусу служби охорони праці підприємства, вирішення питань охорони праці на основі соціального партнерства, підвищення рівня договірного регулювання охорони праці, наукового забезпечення вирішення питань охорони праці.

Розділ 2. Стан, тенденції та проблеми управління охороною праці. Аналіз і оцінка стану охорони праці свідчать про негативні тенденції у його розвитку. Висока кількість зайнятих у несприятливих санітарно-гігієнічних умовах праці: у галузях економіки – це кожен п'ятий, у галузях промисловості – кожен третій (у вугільній – 73%). Такий стан обумовлює високий рівень загальної та професійної захворюваності, виробничого травматизму в Україні, низькі показники стану здоров'я, високий рівень інвалідності та смертності осіб працездатного віку. Кожного дня в Україні травмується понад 120 чол., з них близько 30 стають інвалідами (84% у працездатному віці) та 3-5 чол. гинуть (майже чверть у вугільній галузі), більше 6 чол. отримують професійне захворювання. Серед країн СНД Україна має найвищі показники виробничого травматизму у співставленні з обсягами виробництва.

Серед областей України найгірші показники виробничого травматизму в Донецькій та Луганській. Кількість травмованих на підприємствах цих областей становить 56-58% загальної чисельності травмованих на виробництві в Україні і майже у 4 рази перевищує середній показник по країні.

Для узагальненого уявлення наслідків виробничого травматизму пропонується розраховувати індекс травматизму (Іт) за такою формулою:

 

де   – коефіцієнти частоти та тяжкості виробничого травматизму за термін, що розглядається;

  – коефіцієнти частоти та тяжкості виробничого травматизму за термін, з яким порівнюють.

Порівняння показників виробничого травматизму з обсягами виробництва до базового періоду свідчить про його високий рівень (рис. 2). Так, темпи падіння обсягів виробництва продукції промисловості у чотири рази менше від відповідних показників виробничого травматизму. У 2000 р. падіння обсягів продукції промисловості у порівнянні з 1990 р. становило 42%, а рівня виробничого травматизму – 10%.

 

Рис. 2. Співставлення тенденцій падіння обсягів промислової продукції та рівня виробничого травматизму у порівнянні з 1990 р.

 

Рівень витрат на охорону праці у загальному обсязі валового внутрішнього продукту (ВВП) та промислової продукції постійно зменшується (див. таблицю), незважаючи на абсолютне зростання витрат на охорону праці (з 1996 по 2000 р. у 1, 5 рази). Їх частка у гривні ВВП з 1997 р. – менше копійки. Ця тенденція простежується відносно обсягу промислової продукції.

 

Таблиця

Визначення рівня витрат на охорону праці та наслідки небезпечних умов праці

1996 1997 1998 1999 2000

Витрати на заходи з охорони праці, млн. грн. 878, 4 789, 0 805, 6 1012, 0 1302, 1

Рівень витрат на охорону праці у валовому внутрішньому продукті, коп. /грн.

1, 13

0, 92

0, 84

0, 80

0, 59

Рівень витрат на охорону праці у загальному обсязі промислової продукції, коп. /грн.

1, 20

1, 05

0, 97

0, 94

0, 90

Рівень витрат на пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах праці та на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві у порівнянні з витратами на охорону праці, разів

 

1, 3

 

1, 6

 

1, 6

 

1, 2

 

-*

* – збір статистичної інформації не проводився.

 

Несприятливий стан умов і охорони праці та недостатність коштів на їх поліпшення лише частково свідчать про неефективність управління охороною праці. Більш комплексно та докладно з’ясувати проблеми та причини, що перешкоджають становленню і розвитку управління охороною праці, дозволило проведене у 2000 р. експертне опитування керівників служб охорони праці підприємств Донецької області. Узагальнення думок експертів щодо оцінки системи управління в цілому та окремих його складових визначило недоліки в цій