Методика використання дидактичних ігор з трудового навчання в процесі вивчення розділу "Людина і техніка"

Дидактичні пошуки, пов’язані з ігровою моделлю учбового процесу, охоплюють всі рівні навчання – від початкової до вищої школи та практики підвищення кваліфікації. Модель учбового процесу на основі гри будується через залучення учнів в ігрове моделювання досліджуваних явищ, проживання ними нового досвіду в обстановці гри. Учні діють згідно ігрових правил. Ігрова обстановка трансформує позицію вчителя, який балансує між роллю організатора, помічника та співучасника спільного дійства.

Дидактична функція гри реалізується через обговорення ігрової дії, аналіз співвідношення ігрової ситуації з реальністю. Важлива роль в даній моделі належить заключному ретроспективному обговоренню, в якому учні разом аналізують хід та результати гри, співвідношення ігрової моделі та реальності, а також хід навчально-ігрової взаємодії.

Дидактична задача визначається змістом програмного навчального матеріалу і виховними цілями. Ігрові дії складають сюжет дидактичної гри, причому це не завжди практичні зовнішні дії, коли потрібно щось старанно роздивитися, порівняти, розробити й ін. Це частіше усього складні розумові дії, виражені в процесах цілеспрямованого сприйняття, спостереження, порівняння, пригадування раніше засвоєного.

Правила спрямовують діяльність дітей, забезпечують виконання ними поставленої задачі. Вони допомагають вчителю управляти грою, мають навчальний, організаційний і дисциплінуючий характер. Як і в сюжетно-рольовій творчій грі, вони роблять регулюючий вплив і на реальні відношення між учасниками, особливо в іграх з елементами змагання. Виконання правил вимагає чесності, засвоєння засобів і культури спілкування, відповідальності, точності. Гри, у яких діти об'єднуються в команди, формують колективізм, дружбу, переживання за успіхи товаришів і т. д. Управління дидактичною грою завжди здійснює педагог. Він сам – учасник гри. Його позиція перед дітьми відкрита. Педагог ставить задачу, організує дії, аналізує й оцінює їхні результати.

Управління дидактичною грою потребує такту і майстерності. Об’єднуючи дві форми діяльності – гру і навчання, педагог повинен зберегти самостійний характер гри, ту радість і задоволення, що вона дає дітям, і одночасно домагатися, щоб у дітей формувалися заплановані знання, уміння і навички і здійснювалися якісні зсуви в розвитку пізнавальних здібностей, руховій активності, моральному становленні особистості. Дуже важливо, щоб сам педагог, що використовує ігровий метод, не розділяв у свідомості дітей навчання і гру, як це іноді буває на практиці. «А зараз, діти, ми пограємо... « (мов, повчилися, а тепер відпочиньте, розслабтеся), – говорить учитель. Адже у всіх інших випадках педагог не повідомляє, який метод він буде використовувати, наприклад: «А зараз, діти, ми поговоримо з вами про... « Тому у використанні ігрового методу необхідно відразу ставити перед дітьми ігрову задачу.

Повноцінне розгортання навчального процесу на основі дидактичної гри передбачає значний особистісно-професіональний потенціал вчителя, який в ході навчання виступає в різних ролях та забезпечує тонкий баланс між залученням учнів в ігрове дійство та спеціальною фіксацією, навчально-пізнавального результату гри.

Дидактичні ігри є універсальними, в тому плані, що можуть використовуватися на всіх уроках та у всіх закладах освіти. Вони вдосконалюються, перебудовуючись під кожне нове покоління. Для подальшого розвитку дидактичних ігор потрібні креативні вчителі.

У сучасній початковій школі застосовують предметні, настільно-друковані, словесні, сюжетно-рольові ігри; за формою – ігри-вправи, ігри-заняття, ігри-змагання тощо.

1. Артемова Л. В. Вчися граючись. – К. : Томіріс, 1990. – 180 с.

2. Букатов В. М. Педагогічні таїнства дидактичних ігор: Посібник. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2004. – 126 с.

3. Веремійчик І. М. Методика початкового навчання в початковій школі. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2004. – 276 с.

4. Вержиковська Л. Г. Засоби стимулювання формотворчої діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (педагогічні науки). – Бердянськ: БДПУ, 2002. – №3. – С. 128-134.

5. Використання гри для активізації навчально-виховного процесу: Посіб. для студ. пед. вузу та викладачів / Уклад. : Мішкурова В. Ф. ; Пащенко М. І. – К. : Наукоіий. світ, 2001. – 188 с.

6. Власенко А. Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярів // Початкова школа. – 1997. – № 6. – С. 40-45.

7. Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2001. – 576 с.

8. Галагузова М. А. Активизация творческой познавательной деятельности учащихся на уроках труда // Начальная школа. – № 7. – 1987. – С. 33-36.

9. Збаровская Н. В. Обучающие игры в библиотеке: Технология игрового ими-тационного моделирования: Практ. пособие. – СПб. : Профессия, 2002. – 91 с.

10. Ільяницька Л. Ігрові проблемні ситуації // Початкова школа. – 1996. – № 7 – С. 27-28.

11. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике: Обучение на основе исследования, игр, дискуссии (анализа зарубежного опыта). – Рига: Пед. центр «Эксперимент», 1995. – 176 с.

12. Колганова А. В. Трудовое обучение и воспитание младших школьников // Начальная школа. – № 4. – 2007. – с. 75-78.

13. Лында А. С. Методика трудового обучения. – М. : Просвещение, 1987. – 540 с.

14. Маслов С. И. Развитие творческих возможностей младших школьников на уроках трудового обучения // Начальная школа. – №8. – 1989. – С. 74.

15. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. Навч. посібник. 3. є видання, доповнене. – К., 2001. – 608 с.

16. Навчання і виховання учнів 2 класу: метод. пос. для вчителів / упор. Савченко О. Я. – К. : Початкова школа, 2003. – 608 с.

17. Навчання і виховання учнів 3 класу: метод. пос. для вчителів / упор. Савченко О. Я. – К. : Початкова школа, 2004. – 512 с.

18. Навчання і виховання учнів 4 класу: метод. пос. для вчителів / упор. Савченко О. Я. – К. : Початкова школа, 2002. – 640 с.

19. Попова В. В. Из опыта проведения уроки трудового обучения // Начальная школа. – № 4. – 2004. – С. 44-47.

20. Самоукина Н. В. Организационно-обучающие игры в образовании: Практ. руководство. – М. : Нар. образование, 1996. – 110 с.

21. Увалова Р. С. Игра в процесе обучения младших школьников // Школьник. – 2001. -№ 8. – С. 11-14.

22. Фіцула Л. М. Педагогіка: Навч. посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К. : Видавничий центр “Академія”. 2000 р. – 544 с.

23. Хорунжий В. І. Календарне планування з трудового навчання 1-4 класи. – Тернопіль: Підручники&Посібники, 2002. – 24 с.

24. Шутяк В. Г. Методика трудового навчання в початкових класах: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Рівненський держ. гуманітарний ун-т. – Рівне, 2001. – 278 с.

25. Щербань П. М. Навчально-педагогічні ігри: навч. посібник для студентів вищ. навч. закл. – К. : Вища школа, 2004 – 206 с.

26. Ялина В. Л. Значение игры в жизни младших школьников // Педагогика. – 1999. -№ 10. – С. 20-22.

 

Додаток 1