ТНК у світовому промисловому виробництві становить близько 50%, близько 70% у його вільних валютних і промислових коштах. За деякими підрахунками, ТНК контролюють 70-90% світових ринків, послуг, технологій, а загальний обсяг реалізації 200 найкрупніших з них складає понад 30% світового валового внутрішнього продукту.
Пошук
Міжнародні стратегії економічного розвитку
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
75
Мова:
Українська
Саме діяльність ТНК посилює переплив капіталу, особливо в його підприємницькій формі, від одних країн до інших. Хоча переважна більшість прямих зарубіжних інвестицій припадає на розвинуті країни, проте в багатьох країнах, що розвиваються, позиції ТНК настільки сильні, що вони часто контролюють економіку й політику цих країн. Процес транснаціоналізації веде до того, що економічна влада держави над підприємствами слабішає, а ТНК здобувають реальну незалежність від своїх урядів. Економіка розвинутих країн і нових індустріальних країн є глибоко транснаціоналізованою. Транснаціоналізація поступово охоплює і країни з перехідною економікою. В деяких з них з’являються свої ТНК.
Інтернаціоналізація світової економіки супроводжується випереджаючими темпами міжнародної торгівлі. В 2007 р. світовий експорт складав 13, 6 трлн. дол. Порівняно з 2006 р. він збільшився на 8%, тоді як світовий валовий продукт – тільки на 5%. При цьому експорт сільськогосподарської продукції збільшився на 6%, палива й мінералів – на 3%, а продукції обробної промисловості – на 10%. Якщо в 1900 р. обсяг світової торгівлі відносно світового валового продукту становив 12%, то в 2007 р. – 27% .
Світова економічна криза значно знизила темпи міжнародної торгівлі та її обсяг. В 2009 році експорт становив 12, 14 трлн. дол. Падіння становило порівняно з 2008 роком 12%. У 2010 році ситуація дещо покращилася – світовий експорт становив 14, 9 трлн. дол.
Останнє десятиліття внесло політичні зміни щодо частки провідних країн у світовій торгівлі. На перше місце за експортом вийшов Китай, випередивши Німеччину та США; Південна Корея увійшла в першу десятку найбільших експортерів, одинадцятою стала Росія.
Таблиця 2.2
Найбільші експортери та імпортери товарів (2012р.)
КраїнаЕкспортІмпорт
млрд. дол. % млрд. дол. %
1. Китай 12199, 8 11988, 7
2. Німеччина 9909, 09558, 0
3. США 11368, 5150713, 0
4. Японія 6204, 85696, 0
5. Франція 5144, 03983, 8
6. Нідерланди 4093, 53052, 5
7. Італія 3402, 92852, 1
8. Р. Корея 4654, 03923, 2
9. Велика Британія 3122, 24884, 0
10. Канада 3433, 72562, 0
Під впливом науково-технічного прогресу змінюється структура міжнародної торгівлі. За останні два десятиліття минулого століття питома вага товарів, виготовлених за високими технологіями, зросла в міжнародній торгівлі вдвічі (з 11 до 22%), за середніми технологіями – в 1, 5 рази (з 22 до 32%) при одночасному скороченні товарів, виготовлених за низькою технологією (з 21 до 18%) і первинних продуктів (з 34% до 19%) (табл. 2. 3.)
Дедалі більшого значення набуває торгівля послугами. Якщо пересічний показник приросту експорту у світі становив в 1990 – 99 рр. 5%, то щодо послуг відповідне значення було 6%. За період 2004-2006 рр. експорт товарів збільшився на 20%, а експорт послуг – на 25%. Провідне місце в міжнародній торгівлі посідає західна Європа. Її частка в експорті товарів у 2009 р. становила 41, 2%, а в експорті послуг – 48%. Частка Північної Америки становила відповідно 13, 2% і 19, 2%.
Таблиця 2.3
Товарна структура світового експорту (2009 р.)
ТовариСвітовий експорт, млрд. дол. Світовий експорт, %
Сільгосппродукти: 1169 9, 6
Мінерали, у т. ч. паливо 2263
1808 18, 6
14, 8
Продукція обробної промисловості, у т. ч. чорні метали; хімічна продукція; інші напівфабрикати; машини й обладнання; тканини; одяг. 8355 326
1447
1323
847
211
316 68, 6 2, 7
11, 9
10, 9
7, 0
1, 7
2, 6
Одним з найважливіших проявів інтернаціоналізації світової економіки є міжнародна економічна інтеграція. Вона характеризує найвищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин. Економічна інтеграція відбувається на двох рівнях. На мікрорівні вона виявляється у злитті фірм, що, зокрема, веде до утворення ТНК. На макрорівні інтеграція розвивається на основі об’єднання національних економік країн, внаслідок чого виникають регіональні інтеграційні утворення. Основними формами регіональної інтеграції є: зона преференційної торгівлі; зона вільної торгівлі; митний союз; спільний ринок; економічний і політичний союз. На досить високому рівні розвитку інтеграції національні економіки становлять єдине ціле, що характеризується єдиною виробничою структурою, спільною структурою регулювання з боку державних і недержавних інституцій, вільним рухом факторів виробництва і навіть політичною єдністю.
Серед найвідоміших регіональних об’єднань слід назвати Європейський Союз (ЄС), Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (НАФТА), Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ). Спільний ринок Південного Конусу (МЕРКОСУР) та Співтовариство Незалежних Держав (СНД). Їхні основні параметри:
Таблиця 2.4
Частка регіональних об’єднань у світових економічних показниках (2009, %)
Економічні показникиЄСЄАВТНАФТАСНДМЕРКОСУР
Населення 7, 40, 26, 74, 24, 0
ВВП (за ПКС) 28, 00, 924, 44, 44, 5
Експорт 38, 52, 612, 53, 61, 9
Сучасним процесам міжнародної економічної