Міжнародно-правове співробітництво в боротьбі з рабством і работоргівлею

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

 

Кохан Ганна Леонідівна

 

УДК 341.1.8

 

 

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

 

Харків – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного права і державного права зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор юридичних наук, професор Буроменський Михайло Всеволодович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри міжнародного права і державного права зарубіжних країн.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Висоцький Олександр Федорович, Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, провідний науковий співробітник кандидат юридичних наук, доцент Романюк Віктор Олексійович, Національна Академія Служби Безпеки України, начальник спец кафедри.

Провідна установа – Національний університет внутрішніх справ МВС України, кафедра конституційного та міжнародного права (м. Харків).

Захист відбудеться “9” квітня 2002 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77).

 

 

Актуальність теми. За оцінками ООН в різних формах рабської залежності знаходяться десятки мільйонів людей. Це потребує боротьби з рабством як із загальносвітовим явищем, яке на сьогодні охопило майже всі країни світу. Україна є стороною переважної більшості міжнародних договорів, якими рабство заборонено, і все активніше бере участь у міжнародному співробітництві у боротьбі з торгівлею людьми. Відбулися зміни в національному кримінальному законодавстві, за якими торгівлю людьми визнано злочином.

Актуальність цього дослідження на сучасному етапі обумовлена декількома обставинами.

По-перше, участь України в міжнародно-правовій співпраці щодо прав людини потребує спеціальних досліджень для розробки виваженої і збалансованої міжнародно-правової позиції стосовно сучасного розуміння рабства. 

По-друге, у вітчизняній міжнародно-правовій доктрині відсутні фундаментальні дослідження питань міжнародно-правового співробітництва в боротьбі з рабством і работоргівлею.

По-третє, існує нагальна необхідність правового аналізу сучасних уявлень про рабство, що формуються у практиці міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ, Ради Європи та ін.) або висловлюються у пропозиціях держав. 

По-четверте, у міжнародному праві не вирішено питання про порядок притягнення до міжнародно-правової відповідальності держав і фізичних осіб за тримання у рабстві або в підневільному стані та за работоргівлю. 

По-п’яте, зберігається необхідність подальшої національної імплементації в Україні міжнародно-правових норм про боротьбу з рабством.

Вищезазначені чинники визначають актуальність обраної теми дисертаційного дослідження та її важливість з точки зору як загальної доктрини міжнародного права, так і вітчизняної доктрини.

Ступінь наукової розробленості проблеми. В Україні до цього часу не проводилося спеціальних комплексних досліджень міжнародно-правових питань співробітництва в боротьбі з рабством і работоргівлею. Хоча в цілому питання сучасного рабства у вітчизняній науці вивчали з позицій соціології, демографії, міграційних процесів (В.М.Глушков, В.І.Римаренко), а в останні роки з’явилися кримінологічні (В.В.Голіна) та кримінально-правові (Н.О.Гуторова) дослідження у цій сфері. Серед вітчизняних правознавців піднімалися лише окремі питання міжнародно-правової боротьби з рабством: співробітництво у міжнародних органах щодо заборони торгівлі дітьми (Е.І.Вінгловська) та жінками (А.С. Мацко). Між іншим, ця проблематика викликає значний інтересів у іноземних міжнародно-правових дослідників (Л.Ачер, Г.Дрост, С.Девідсон, Р.Ковер, К.Літфік, Г.МакДугал, В.П.Панов, П.Фінкельман, Д.Харріс та ін.).

В дисертації проаналізовані вітчизняні загальнотеоретичні міжнародно-правові дослідження (В.Г. Буткевич, В.А. Василенко, А.С. Гавердовський, В.Н. Денисов, В.І. Євінтов, В.С. Семенов, Л.Д. Тимченко) і спеціальні роботи українських юристів, що присвячені між-народному захисту прав людини (М.В. Буроменський, В.Г. Буткевич, Л.Г. Заблоцька, С.В. Ісакович, П.О. Недбайло, І.В. Ніколайко, П.М. Рабінович), міжнародному співробітництву в боротьбі з рабством (С. Акімов, Р. Безпальча, Ю.І. Римаренко).

У роботі використані міжнародно-правові дослідження зарубіжних юристів (Е.Х. Аречага, Д. Гом’єн, Г. Дрост, С.Девідсон, І.І. Карпець, В.А. Карташкін, Р. Ковер, В.П. Панов, Ю.М. Колосов, К.Літфік, І.І.Лукашук, Г.МакДугал, П.Маланчук, Б.Г.Манов, Р.А.Мюллерсон, М.Новак, В.П.Панов, М.Л.Ентін, М.Ейкхерст, П.Фінкельман, Д.Харріс).

Емпіричною базою дослідження є найважливіші міжнародно-правові документи, прийняті в рамках ООН, Радою Європи, Європейським Союзом, ОБСЄ, Організацією Американських Держав, зокрема: Статут ООН, Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, схожих на рабство, 1956 р., Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами, 1950 р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, 1966 р., Конвенція про захист прав людини та основних свобод, 1950 р., Американська конвенція з прав людини, 1969 р. В роботі проаналізовані, також інші міжнародні документи в галузі прав людини (декларації, резолюції міжнародних організацій, рішення міжнародних судових та квазі-судових органів). Проаналізовані нормативно-правові акти України, що спрямовані на боротьбу з торгівлею людьми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри міжнародного права і державного права зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в рамках державної цільової комплексної програми “Проблеми історії, теорії