Морально - психологічне забезпечення діяльності військ

На першому етапі провести вивчення індивідуальних соціальнопсихологічних якостей молодих солдатів, стану їх здоров’я з метою визначення військовослужбовців “групи ризику”. Така робота повинна проводитися у тісній  взаємодії командирів, штабів, органів з виховної та соціальнопсихологічної роботи та медичних працівників.

До “групи ризику” віднести осіб, які:

• мають порушення поведінки кримінального характеру;
• мають обтяжену спадковість, сімейні проблеми, тікали з дому, схильні до бродяжництва;
•  вживали наркотичні речовини;
• мають негативні показники за методиками вивчення особи “Акцентуація характеру”, “Прогноз” (ІV група НПС), “Соціометрія” (явні аутсайдери) та ін.

Жоден військовослужбовець, віднесений до “групи ризику”, не повинен допускатися до заступлення у варту.

Для вивчення індивідуальних соціальнопсихологічних якостей особи військовослужбовця на першому етапі морально-психологічного забезпечення вартової служби використовувати такі методи психології, як:

• психологічний аналіз (вивчення) документів: характеристик, в тому числі медичної з РВК, довідок, документів – носіїв інформації, в тому числі з особової справи військовослужбовця;
• анкетування, тестування за методиками: “Прогноз”, “Акцентуація характеру”, “Суїцид”, “Тип поведінки особи в групі”, “Тип поведінки особи в конфліктній ситуації”, “МП”, “Пам’ять на числа”, “Корегувальна проба”, “Кількісні відношення”, що застосовуються в РВК;
• спостереження.

Висновки за підсумками вивчення оформити в особових справах військовослужбовців. На їх підставі психологам, заступникам командирів з виховної та соціальнопсихологічної роботи скласти відповідні рекомендації командирам (начальникам).

У роботі щодо морально-психологічного забезпечення вартової служби потрібно вирішити завдання нейтралізації пасивності, неправильного розуміння завдань вартової служби, побоювання військовослужбовців опинитись в екстремальній ситуації.

Вирішення такого завдання здійснювати під час занять із гуманітарної підготовки, годин культурновиховної роботи, правового інформування, індивідуальних і групових бесід, зустрічей зі співслужбовцями, які зразково виконують свої обов’язки у варті, ознайомлення з вартовим комплексом.

Особливу важливість у роботі щодо морально-психологічного забезпечення несення вартової служби набуває аналіз ходу психологічної адаптації молодих солдатів до умов військової служби.

Необхідність такої роботи обумовлена тим, що враження, які виникають у них в перші години і дні перебування в частині, коли ще не склався первинний військовий колектив, надовго, а інколи назавжди, визначають їх ставлення до військової діяльності. У зв’язку з цим потрібно враховувати такі обставини, що новачок позбавлений орієнтирів у новій для нього ситуації, неспроможний одразу ж визначити вірну лінію своєї поведінки, свій рольовий статус. У такій особливості – причина ускладненої адаптації молодого солдата до нових умов.

Під впливом різних стресфакторів служби в окремих воїнів можуть виникнути розлади психіки. Частіше за все вони виникають у тих, хто до призову у Збройні Сили мав значні труднощі особистого, сімейного, побутового характеру, вади у фізичному розвитку, перенесені черепномозкові травми, хто схильний до зловживання алкоголю, наркотичних речовин, в осіб інтравертивного психотипу.

Зовнішньо такі стани виявляються у формі необґрунтованої активності або повної апатії, загальмованості реакцій. Особам з ознаками ускладненої психологічної адаптації потрібно надавати психологічну допомогу, приділити підвищену увагу (не підкреслюючи таке ставлення, аби не образити чи якимось чином не виділити військовослужбовця із загалу молодих солдатів), роз’яснити тимчасовий характер негативних переживань.

Якщо протягом перших місяців служби у них не спостерігається позитивних змін щодо стабілізації стану, їх заступання у варту необхідно виключити.

Другий етап.

Його головний зміст – це відбір військовослужбовців, які за своїми індивідуальнопсихологічними якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби.

Тривалість етапу – від 1,5 до 3х місяців служби молодого солдата.

Командирам, фахівцям з гуманітарних питань, медичним працівникам провести аналіз результатів вивчення індивідуальнопсихологічних якостей військовослужбовця. Визначити представників “групи ризику”.

Згідно з поданням комісії професійнопсихологічного   відбору, за поданням командирів підрозділів визначається і наказом командира частини затверджується список військовослужбовців, не рекомендованих для несення вартової служби.

Третій етап.

Повинен включати:

• психодіагностику стану військовослужбовців на даний момент;
• изначення та корегування складу варти та змін у залежності від готовності конкретної людини виконувати завдання вартової служби, психологічної сумісності військовослужбовців різних періодів служби;
• психологічну підготовку особового складу до служби у варті.

Тривалість етапу – від 3х місяців до звільнення з лав Збройних Сил України.

Психодіагностику проводити методом спостереження за станом військовослужбовця, його здоров’я та за допомогою психологічного тестування.

Додатково слід звернути увагу на таких солдатів, яких відрізняє неохайний зовнішній вигляд. Вони можуть бути об’єктами нестатутних взаємин, мати низький рівень соціального статусу у колективі (за результатами “Соціометрії”). Якщо це підтверджується, то такі військовослужбовці повинні бути тимчасово усунені від заступання у варту до закінчення об’єктивного розслідування.

Так, для визначення самооцінки, рівня тривожності особи на даний момент (реактивної), доцільно використати скорочений тест СпілбергаХаніна.

У період відбору військовослужбовців до складу варти доцільно використовувати результати соціометричного опитування, тесту Дж.ТейлораІмеладзе, діагностичну бесіду, методику “Адаптація”.

Основний зміст психологічної підготовки особового складу до несення вартової служби на даному етапі:

• нейтралізація негативних наслідків втомленості, монотонної служби за рахунок змін у змісті самої служби, вчасного проведення ефективних організаційних і виховних заходів;
• оптимальний розподіл військовослужбовців за постами та змінами з урахуванням їх особистісних властивостей, добових ритмів психічної активності, періодів і етапів функціонування психіки в особливих умовах, психологічної сумісності;
• забезпечення загальної підготовленості і підтримання безпосередньої готовності особового складу до виконання завдань у варті;
• створення позитивної мотивації, формування у військовослужбовців стійких навичок поведінки в екстремальних ситуаціях.

Необхідно практикувати відпрацювання дій чатового під