стилі, в епістолярії) і виконувати різні стилістичні функції. Для офіційно-ділового стилю ці назви не типові, вживаються рідко. Розмовне мовлення є цариною, де сконцентрована основна кількість назв смаку. Серед номінацій смаку є стилістично нейтральні і стилістично марковані лексеми.
Пошук
Назви на позначення смаку: етимологія, семантика, функціонування
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
29
Мова:
Українська
Номени смаку є засобами створення різних стилістичних прийомів, активно використовуються в складі лінгвостилістичних засобів сучасної української мови з метою урізноманітнення й удосконалення словесно-художнього образу, збагачують систему виражально-зображальних засобів художнього стилю. Внаслідок семантичної деривації та явища синкретизму вони оновлюють і поповнюють номінативні ресурси наукового, інформаційного стилів української мови.
10. Значення смаку можуть передаватися фразеологізмами, метафоричними описовими зворотами. Функція фразеологічних сполук, виражених номенами смаку, зумовлена двома основними чинниками: лінгвістичними властивостями самої одиниці й запрограмованою мовцем ситуації.
Фразеологічні сполуки на позначення смаку небагаточисельні, проте є резервом виражально-зображальних засобів і широко використовуються майстрами слова. Контекстуальне перетворення стійких виразів поповнює і збагачує образність мови.
11. Тематична група назв смаку в українській мові становить особливу, сформовану й розвинену систему. Досліджене семантичне поле є складним утворенням із своєрідною структурою, члени якої перебувають у тісних взаємозв'язках.
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:
1. Гайдаєнко І. В. Назви смаку в лексико-семантичній системі сучасної української мови // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. Вип. І. – Херсон: ХДПУ, 1998. – С. 44-51.
2. Гайдаєнко І. В. Мовностилістичний потенціал назв смаку на матеріалі творів О. Чорногуза // Вісник Луганського державного університету ім. Т. Шевченка. Філологічні науки: Зб. наук. праць, № 10 (20). – Луганськ: вид-во ЛДПУ, 1999. – С. 25-30.
3. Гайдаєнко І. В. Функціонально-конотативні якості назв смаку у творах О. Гончара // Філологічні науки: Зб. наук. праць. – Вип. V – VІ. – Херсон: ХДПУ, 1999. – С. 213-220.
4. Гайдаєнко І. В. Лінгвостилістика назв смаку в українських народних казках // Філологічні науки: Зб. наук. праць. – Вип. V -VІ. – Херсон: ХДПУ, 1999. – С. 132-139.
5. Гайдаєнко І. В. Поліфункціональність і стилістика назв смаку (на матеріалі українських народних пісень та дум) // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. – Вип. VІІІ. – Херсон: ХДПУ-Айлант, 2001. – С. 124-127.
6. Гайдаєнко І. В. Назви смаку в мові реклами // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. – Вип. Х. – Херсон: ХДПУ-Айлант, 2001. – С. 142-145.
7. Гайдаєнко І. В. Лексико-семантичні групи слів на позначення смаку як джерело дослідження семантичної системи мови // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць.. – Вип. VІІ. – Херсон: ХДПУ – Айлант, 2000. – С. 2-5.
8. Гайдаєнко І. В. Стилістичні функції назв смаку і запаху у поезіях Яра Славутича // Поетика Яра Славутича. – Київ- Херсон: Дніпро, 1999. – С. 165-179.
9. Гайдаєнко І. В. Назви смаку в творах художньої літератури // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. Філологічні науки: Зб. наук. праць. – № 4 (36). – Луганськ: ЛДПУ, 2001. – С. 114-119.
10. Гайдаєнко І. В. Функціонування назв на позначення смаку в інформаційному стилі // Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Слов'янська філологія: Зб. наук. праць. – Вип. 117-118. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 275-282.
АНОТАЦІЯ
Гайдаєнко І. В. Назви на позначення смаку: етимологія, семантика, функціонування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10. 02. 01 – українська мова. – Херсонський державний педагогічний університет, Херсон, 2002.
У дисертації комплексно досліджено лексику на позначення смаку в сучасній українській мові. На обширному матеріалі із залученням джерел різнорідної стильової приналежності у роботі охарактеризовано тематичні групи назв на позначення смаку, проаналізовано лексико-семантичні, етимологічні, структурно-граматичні особливості лексем смаку, а також з'ясовано стилістичні функції, виражально-зображальний потенціал цієї категорії номінацій.
Ключові слова: назва (слово, лексема, номен, номінація, найменування) на позначення смаку, лексико-семантичні групи, семантика, етимологія, системні відношення, граматичні категорії, лінгвостилістичні засоби.
АННОТАЦИЯ
Гайдаенко И. В. Названия вкусообозначения: этимология, семантика, функционирование. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 01 – украинский язык. – Херсонский государственный педагогичес- кий университет, Херсон, 2002.
В диссертации всесторонне исследована лексика вкусообозначения в современном украинском языке.
В работе впервые сделана попытка комплексного анализа лексики вкусообозначения, детально изучены структурно-семантические, этимологические особенности лексических единиц, обозначающих вкус, а также их функциональность. Установлено, что названия вкуса делятся на мотивированные и немотивированные. Немотивированных названий вкуса значительно меньше, чем мотивированных, что обуславливается пополнением состава мотивированных названий вкусообозначения только за счет перехода лексических единиц с других тематических групп.
Мотивированные названия вкуса пополняются созданием формально новых лексических единиц как морфологическими, так и неморфологическими способами словообразования. Среди морфологических способов наблюдаются суффиксация, префиксация. Неморфологический тип словообразования номенов вкуса представлен лексико-синтаксическим способом.
За семантическими признаками среди первичных номенов вкуса выделяются простые, усложненные и нейтрализованные названия.
С этимологической точки зрения слова тематической группы вкус разнообразны по происхождению.
Научным исследованием определены тематические группы и подгруппы названий вкуса, указаны причины их перекрещивания. Основным критерием выделения тематических групп и подгрупп в диссертационном исследовании являются семный критерий и критерий значимости, актуальности слова в речевой практике. В диссертационном исследовании представлено ядровую группу названий вкуса и три периферийных группы, которые в свою очередь делятся на тематические подгруппы.
В работе выделены ядро и периферия тематической группы вкус, обозначены критерии их выделения. Ядро и периферия названий вкусообозначения определяются за логико-понятийным критерием, предложенным в свое время Ш. Балли. Этот критерий заключается в выделении слова-идентификатора (наиболее нейтрально и абстрактно обозначающего понятие, например, вкуса), вокруг которого объединяются все остальные лексемы.
Проведено детальное исследование категориальности названий вкуса, которое показало, что слова этой тематической группы могут выражаться разными частями речи, но наиболее частыми являются названия, представленые прилагательными. Для этих названий характерны все категориальные признаки названных частей речи.
Рассмотрено системные отношения внутри тематической группы вкус, которые свидетельствуют о разнообразных синонимических, антонимических связях.
В работе исследована структура номенов вкуса: среди них выделяются простые и сложные названия. Простые в пределах нормы выражаются специальными лексическими единицами – прилагательными, причастиями, именами существительными, глаголами. Понятие простого вкуса может передаваться первичными и вторичными названиями.
В диссертации проанализированы функциональные особенности наименований вкуса, их употребление в текстах различных стилей и подстилей украинского языка. Названия, обозначающие вкус, используются как элементы различных стилистических приемов и фигур: лексических повторов, антитезы, градации и др. Чаще всего они выступают в роли эпитетов и метафор.
Таким образом, на обширном материале с использованием разностилевых источников в работе анализируєтся лексика вкусообозначения, входящяя в тематическую группу вкус, анализируется лексико-семантические, этимологические, структурно-грамматические особенности этих лексем, а также исследуются стилистические функции и выразительно-изобразительный потенциал этой категории номинаций.
Ключевые слова: название (слово, лексема, номен, номинация, наименование) вкусообозначения, лексико-семантическая группа, семантика, этимология, системные связи, грамматические категории, лингвостилистические средства.
SUMMARY
Gaydaenko I. V. Names denoting taste: etymology, semantics, functions. – Manuscript.
The thesis is aimed at obtaining Candidate Philologicheskih Nauk Degree in the Ukrainian language (10. 02. 01) – Kherson State Pedagogical University, Kherson, 2002.
The thesis is based on a complex research of the Ukrainian vocabulary denoting taste. Its rich material is taken from the sources of different stylistic coloring. The thesis describes thematic groups of names denoting taste; it focuses on lexico-semantic, etymological, structural and grammatical peculiarities of the lexemes, which denote taste. The thesis is also concerned with stylistic functions, expressive and descriptive potential of the names belonging to this category.
Key words: name (nomen, nomination, label, lexeme) denoting taste, lexico-semantic groups, semantics, etymology, systemic relations, grammatical categories, lingvo-stylistic means.