Індивідуальні особливості розвитку дітей шостого року життя

Актуальність теми. На початку третього тисячоліття, в умовах становлення і розвитку незалежної України, нового звучання набувають питання творчості, розкриття індивідуального начала кожної конкретної дитини як справжнього суб’єкта життєдіяльності. Суспільству сьогодні вкрай потрібні люди, які творчо мислять, здатні створювати культуру, жити в ній, розвивати її. Тому формування освіченої, творчої особистості є одним з першочергових завдань реформування освіти в країні. Ідея самоцінності, унікальності дитини, необхідності розвитку її творчого потенціалу дістала відображення і в нормативних актах нашої держави: у Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Законі “Про дошкільну освіту”, Базовому компоненті дошкільної освіти.

Дошкільне виховання як перша ланка загальної системи освіти відіграє важливу роль у житті суспільства, здійснюючи турботу про охорону і зміцнення здоров'я дітей, створюючи умови для їхнього всебічного розвитку в ранньому і дошкільному віці. Це завдання припускає не тільки визначений рівень набуття широкого кола знань і умінь, способів оволодіння різним змістом, але й обов'язково високий рівень розвитку емоційної сфери. Розвиток дитини тісно взаємопов’язаний зі світом її індивідуальних почуттів та переживань.

У Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні ця проблема знаходить свій відбиток. У документі підкреслено важливість ознайомлення дошкільників з «мовою емоцій». Дитина має вміти розрізняти моральні, інтелектуальні та естетичні почуття, називати основні з них, уживати ці назви в спілкуванні; виявляти почуття прихильності, щирості, відповідальності, безкорисливості, подяки, любові у взаєминах з навколишніми.

Художньо-мовленнєва діяльність дошкільників - феномен мовленнєвої культури, що відбиває рівень психічного розвитку, мовленнєвої компетентності, внутрішнього духовного і душевного стану, вираження переваг та інтересів дітей, вона також є могутнім засобом їхнього художньо-естетичного, інтелектуально-творчого розвитку, формування креативного начала кожної особистості.

Стан дослідження проблеми. Дослідження індивідуального розвитку дітей шостого року життя проводили вітчизняні психологи, а саме: Л.Виготський, З.Карпенко, О.Ковальов, О.Кононко, В.Крутецький, Г.Люблінська, В.Мухіна та ін. Окремі аспекти означеної проблеми розглядалися педагогами (А.Кошелєва, Н.Кряжева та ін.), методистами (Ю.Коврижних , Г.Смольнікова та ін.).

Об’єкт дослідження – особливості індивідуального розвитку дітей шостого року життя.

Предмет дослідження – процес індивідуально-психологічного розвитку страших дошкільників.

Мета дослідження – визначити і науково обгрунтувати особливості та специфіку індивідуально-психологічного розвитку дітей шостого року життя; розробити та апробувати методику збагачення та стимулювання художньо-мовленнєвої творчості дітей шестирічного віку.

Завдання дослідження:

• охарактеризувати загальні психологічні особливості дітей шостого року життя;
• проаналізувати розвиток темпераменту у шестирічному віці;
• дати характеристику розвитку індивідуальних здібностей шестирічних дітей;
• дослідити розвиток художньо-мовленнєвих здібностей дітей шести-річного віку.

Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури з проблеми розвитку художньо-мовленнєвої діяльності дітей; моделювання мовленнєвих занять, сюжетно-дидактичних ігор з розвитку зв’язного мовлення; діагностичне обстеження особливостей художньо-мовленнєвої діяльності дітей; дослідна перевірка ефективності моделі (за Гавриш Н.В.) у процесі особистої роботи в дошкільних групах; спостереження за діяльністю дітей у ході експериментальної роботи; аналіз результатів експериментального дослідження.

Структура роботи зумовлена завданнями і дослідження, і включає вступ, 2 роз-діли, висновки та список використаної літератури, обсяг роботи складає 41 аркуш.