Зміст
Міжнародні організації і системи зі стандартизації, якості та сертифікації
Значення міжнародних систем стандартизації і сертифікації продукції у підвищенні її якості та економного й науково-технічного співробітництва між країнами
Механізм функціонування міжнародних систем метрології, стандартизації, управління якістю та сертифікації
Міжнародні та Європейські стандарти системи якості
Список використаних джерел
Міжнародні організації і системи зі стандартизації, якості та сертифікації
Діяльність в галузі стандартизації прослідковується ще з древніх часів. Спочатку ці роботи проводились на основі приватної ініціативи. Розвиток економічних зв'язків між країнами і розширення робіт із стандартизації в промислово розвинутих країнах вимагали їх координації. В зв'язку з цим були створені перші національні організації із стандартизації у Великобританії (1911р.), Німеччині (1917р.), Франції, США (1918р.). Після першої світової війни стандартизація вже сприймається як об'єктивна, економічна необхідність, яка сприяла створенню національних органів зі стандартизації в більшості країн світу.
В 1926 р. була створена міжнародна федерація національних асоціацій із стандартизації – ІSА, в склад якої ввійшло біля 20 національних організацій із стандартизації. Вона розробила понад 180 міжнародних рекомендацій із стандартизації, але з початком другої світової війни припинила свою діяльність.
В жовтні 1946 р. 25 країн під егідою ООН створили Міжнародну організацію із стандартизації ІSО, яка успішно діє і тепер. Мета створення її була сформульована таким чином: «... сприяти успішному розвитку стандартизації в усьому світі».
Стрімкий розвиток сертифікації сприяв тому, що у 1971 р. для розробки способів взаємного визнання національних і регіональних систем сертифікації та міжнародних знаків відповідності продукції вимогам стандартів та інших нормативних документів, в першу чергу – тих, що стосуються безпеки споживачів, охорони здоров'я населення і захисту навколишнього середовища, був створений Комітет Ради ІSО – SЕRТІСО, який в 1985 р. був реорганізований в Комітет Ради ІSО з оцінки відповідності – САСКО.
В 1904 р. була створена міжнародна електротехнічна комісія – IЕС, яка з 1946 р. разом з ІSО і її комітетами проводить активну роботу із стандартизації. На першому етапі розроблялися настанови ІSО/ІЕС із стандартизації, а в подальшому робота була спрямована на розробку стандартів з управління якістю і сертифікації. Результатом цієї роботи стало створення в 1987 р. технічним комітетом ІSО/ТК 176 «Управління якістю і забезпечення якості» стандартів серії ІSО 9000, а в 1990-92 рр. – серії стандартів ISО 10000.
До європейських організацій, що займаються стандартизацією, відносяться: Європейський комітет з стандартизації – СЕN створений 23. 03. 61 р. на засіданні представників Європейського економічного співтовариства і Європейської асоціації вільної торгівлі, та Європейський комітет з стандартизації в електротехніці – СЕNЕLЕС.
До початку 1995 р. в межах переходу до єдиного Європейського ринку СЕN затвердив понад 1300 європейських стандартів, що встановлюють основні вимоги до конкретних видів продукції та послуг, до безпеки виробів і їх сумісності, функціональних властивостей, довговічності, а також на якість продукції, системи якості і сертифікацію.
Діяльність СЕN у напрямку стандартизації систем якості знайшла своє відображення у створенні європейських стандартів ЕN 29001, ЕN 29002, ЕN 29003, які є аналогами стандартів ІSО 9001, ІSО 9002, ІSО 9003. В європейських країнах, що входять до складу Європейського союзу, національні стандарти з систем якості створюють або безпосередньо на базі стандартів ІSО серії 9000, або посилаються на стандарти ЕN серії 29000.
Оцінювання відповідності, сертифікації систем якості та акредитації органів з сертифікації у європейських країнах базується на європейських стандартах серії 45000: ЕN 45001, ЕN 45002, ЕN 45003, ЕN 45011, ЕN 45012, ЕN 45013, ЕN 45014.
Перші два із них визначають критерії оцінювання діяльності випробувальних лабораторій, а ЕN 45003 – органів з їх акредитації.
Стандарти ЕN 45011-45014 визначають основні критерії оцінювання діяльності органів з сертифікації продукції, систем якості (ЕN 45012) та персоналу, що виконує ці роботи, а також вимоги до декларацій постачальника щодо відповідності продукції вимогам стандартів.
Стандарти ЕN серії 45000 розроблені на основі матеріалів міжнародної конференції з акредитації випробувальних лабораторій та Настанов ІSО/ІЕС, підготовлених САSСО.
Після отримання незалежності Україна проводить активну політику інтеграції в міжнародні та європейські структури.
Значення міжнародних систем стандартизації і сертифікації продукції у підвищенні її якості та економного й науково-технічного співробітництва між країнами
Розвиток міжнародної торгівлі вимагає єдиного підходу до оцінки якості продукції, її характеристик, вимог до маркування, пакування, збереження та транспортування. У міжнародній стандартизації зацікавлені як індустріальні розвинені країни, так і країни, що розвиваються, які створюють власну національну економіку. Ця зацікавленість пов'язана з поширенням міжнародних науково-технічних і торговельно-економічних зв'язків.
Завдяки міжнародному співробітництву в галузі стандартизації, початок якого можна віднести на кінець XIX – початок XX ст., фахівці усіх країн говорять нині на єдиній «тонічній мові», яка обслуговує телефонний зв'язок між різними країнами, міжнародні польоти літаків, діяльність міжнародних банків та інше.
Міжнародна стандартизація одночасно є наслідком та інструментом управління науково-технічним і економічним розвитком у світі. Вона сформувалась на базі міжнародного розподілу праці, поглиблення на цій основі процесів спеціалізації та кооперації виробництва. Міжнародний розподіл праці сприяє підвищенню ефективності суспільного виробництва.
Економічне і науково-технічне співробітництво між країнами характеризується сьогодні швидкими темпами зростання міжнародної торгівлі, підвищенням частки