Облік та аудит виробничих запасів

Запаси поділяються на виробничі і товарні. Виробничі запаси сільськогосподарського мають певну специфіку.

Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які і підлягають подальшій переробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково. Деякі з них повністю споживаються у технологічному процесі (сировина і матеріали), інші – змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали, фарби), треті -входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті – лише сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу. [34, с. 317]

Товарні запаси – придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу. При цьому підприємство, як правило, не вносить суттєвих змін до їх фізичної форми, вже при закупці у постачальника вони с готовою продукцією.

До складу запасів включаються всі товарно-матеріальні цінності, якими підприємство володіє на певну дату, незалежно від місця їх знаходження. Предмети, що є власністю інших фізичних та юридичних осіб і знаходяться на території, що належить підприємству не є запасами підприємства.

Сучасні українські вчені та практики до товарно-матеріальних запасів (або матеріально-виробничих) відносять «товари, які були куплені підприємством і зберігаються на складі для наступної реалізації; готова продукція, напівфабрикати та незавершене виробництво; різні матеріали, що зберігаються на складі і призначені для переробки в процесі виробництва або для забезпечення виробничого процесу».

Найбільш оптимальним, на нашу думку, є наступне визначення виробничих запасів. Виробничі запаси – це складова частина предметів праці, які приймають участь у виготовленні продукції, але безпосередньо ще не задіяні у виробничому процесі, споживаються протягом одного виробничого циклу і всю свою вартість переносять на вартість кінцевого продукту.

Методологічні засади формування інформації про визнання, оцінку запасів та їх розкриття у фінансовій звітності визначено у П (С) БО 9 “Запаси. Згідно П (С) БО 9 запаси – це активи які:

• зберігаються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності (товари, готова продукція) ;
• перебувають у процесі виробництва з метою дальшого продажу продукту виробництва (незавершене виробництво) ;
• зберігаються для споживання під час виробництва продукції та надання послуг, а також для управління підприємством (сировина, основні і допоміжні матеріали).

Норми П (С) БО 9 “Запаси не поширюються на такі запаси:

1. Незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані з ними;

2. Фінансові активи (цінні папери, що утримуються з метою продажу тощо) ;

3. Молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації.

Класифікація виробничих запасів

Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси класифікуються за наступними ознаками (табл. 1. 1).

 

 

 

Така класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів серед яких:

1. Забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів.

2. Контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням запасів та їх збереження у місцях зберігання і на всіх стадіях обробки.

3. Забезпечення відповідності складських запасів нормативом.

4. Достовірна оцінка запасів.

5. Розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків.

6. Відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів у системі бухгалтерського обліку тощо.

Перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами. В питанні управління запасами важливою є інформація щодо формування необхідного обсягу та складу товарно-виробничих запасів з метою забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з одночасною мінімізацією поточних витрат з обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом. В цілях управління облікова інформація використовується для:

Визначення принципових підходів до формування запасів підприємства.

Щоденного отримання інформації про надходження та витрачання запасів у розрізі їх кількості, якості та матеріально відповідальних осіб.

Аналізу наявності та руху запасів у попередніх періодах.

Безперервної оцінки реальної вартості запасів на складі, та проведення аналізу ефективності використання запасів.

Оптимізації обсягу закупівлі запасів, виявлення резервів зниження витрат, пов’язаних із заготівлею запасів.

Оптимізації обсягу основних груп запасів.

Вибору методу оцінки запасів при їх вибутті, який найкраще підходить для підприємства.

Створення ефективної системи контролю за рухом запасів на підприємстві.

Контролю за дотриманням встановлених підприємством норм запасів.

Підвищення достовірності відображення на рахунках аналітичного обсягу господарських операцій з надходження та витрачання запасів.

Своєчасного складання та подання звітності про рух запасів. [36]

 

 

Оцінка запасів відіграє значну роль при формуванні облікової політики.

Важливим в оцінці запасів є принцип обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки запасів, що повинні запобігти завищенню оцінки активів, а також забезпечувати точність фінансових результатів підприємства.

Згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку у звітному бухгалтерському балансі матеріальні цінності оцінюють за мінімально можливою вартістю, яку отримують порівнянням фактичної собівартості придбаних запасів з їх ринковими цінами на момент складання звітного