які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.
Пошук
Охорона праці за трудовим правом
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
На вимоги про відшкодування моральної шкоди позовна давність не розповсюджується. Моральна шкода, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних виплат.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах.
Розділ 3. Проблеми охорони праці в сучасній Україні
Після розпаду Радянського Союзу відбувся розвал всієї системи охорони труда як на рівні країни, так і на рівні підприємств, інспекція праці перейшла з відання профспілок у відання держави, підприємства перестали здійснювати соціальний захист, в тому числі виплачувати компенсації працівникам при нещасних випадках і професійних захворюваннях. І лише пізніше обов'язки щодо забезпечення охорони праці були в законному порядку покладено на роботодавців, у той час як система галузевого розподілу відповідальності припинила своє існування.
Світова фінансова криза, яка триває і донині, без сумніву, негативно вплинула на процес трудової діяльності в Україну.
У зв'язку з тим, що скорочувалися витрати на охорону праці та промислову безпеку, зростала ймовірність виникнення нещасних випадків і аварій на виробництві, профзахворювань, смертей і погіршення стану здоров'я працюючих.
Скорочення витрат на заходи з охорони праці обмежує можливості у створенні належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах і в установах. Але за принципом бумеранга це, в свою чергу, призводить до збільшення прямих і непрямих витрат на подолання наслідків аварій на виробництві, медичну, професійну і соціальну реабілітацію потерпілих.
Україна, яка є членом МОП, взяла на себе зобов'язання по впровадженню програм гідної праці. МОП надає технічні консультації та підтримку в здійсненні таких програм, що дозволяє зміцнити національний потенціал, особливо в небезпечних галузях, а також у забезпеченні захисту конкретних категорій працівників.
За оцінкою МОП, до кризи річний світовий приріст ВВП становив 4, 3%, а втрати від аварій та нещасних випадків – 4%, тобто майже весь економічний приріст країн у глобальному вимірі витрачався.
В останні роки в Україні спостерігається зниження рівня виробничого травматизму (дані Держгірпромнагляду України). Так, в 2010 році кількість травмованих становила 8602 осіб проти 7725 в 2011 році (зменшення на 10, 2%). Але кількість випадків зі смертельними наслідками у 2011 році вже перевищує кількість у 2010 році (496 осіб проти 483). Крім того рівень ризику загибелі або травмування працівників на підприємствах України залишається вищим, ніж у розвинених країнах світу.
Наше спільне завдання не допустити зростання травматизму і стабілізувати тенденцію до зниження його рівня незважаючи на будь-які зміни економічної ситуації в країні.
Для залучення уваги суспільства і влади до проблеми охорони праці 28 квітня в Україні відзначається День охорони праці згідно з Наказом Президента України від 18 серпня 2006 року № 685/2006. Цей день в Україні збігається із Всесвітнім днем охорони праці.
Кожна людина, що працює на виробництві, підпадає під певні ризики, починаючи від найбільш небезпечних секторів економіки, якими в Україні є, наприклад, видобуток вугілля або будівництво, і закінчуючи відносно безпечною сферою послуг.
Загибель працівника – це і горе рідних, і втрата для суспільства в цілому. Тому необхідно привернути увагу суспільства до власної безпеки на виробництві та створити умови для поступового формування культури безпеки та профілактики.
Актуальним завданням у сфері охорони праці та промислової безпеки в Україні сьогодні є управління ризиками виникнення нещасних випадків і аварій на виробництві та їх профілактика. Це є обов'язковими складовими системи управління охороною праці на підприємстві. Оцінка ризиків, як і управління ними, має стати безперервним процесом.
10 жовтня 2011 року в м. Ялта розпочала роботу IV Міжнародна науково-практична конференція «Промислова безпека та охорона праці – 2011. Проблеми та перспективи», ініційована Держгірпромнагляду України.
Участь у конференції брали представники США, Євросоюзу, країн СНД, посадові особи центральних органів виконавчої влади України, зокрема, МНС, Міненерговугілля, Федерації профспілок України.
Доповідачі Конференції висловили своє бачення реформування державного нагляду, українських реалій промислової безпеки та охорони праці та шляхів удосконалення наглядової діяльності. Під час конференції начальник управління організації державного нагляду Держгірпромнагляду України Наталя Ємельянова зазначила, що шляхом впровадження численних обмежень і мораторію на проведення перевірок за останні 4 роки з моменту прийняття в 2007 році Закону України «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державні інспектори втратили майже половину своїх прав і засобів впливу на стан охорони праці на підприємствах».
Прийняті Законом обмеження, а також ускладнення механізму організації перевірок, призвели до щорічного їх зменшення. Відповідно, зменшувалася і кількість виявлених порушень, кількість зупинень експлуатації об'єктів, які працювали з порушеннями та створювали загрозу життю і здоров'ю працюючих. Зменшилася і кількість порушників,